Стаття 138. Виправні колонії мінімального рівня безпеки
1. Засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право:
витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати;
одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення;
одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі.
- При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття не менше однієї третини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати.
- У виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою статті 99 цього Кодексу для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.
1. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на два види: виправні колонії мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання та виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Найбільш сприятливі умови відбування покарання для засуджених установлюються у колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Згідно з ч.З ст.138 КВК України, у такому виді колоній встановлюється режим, передбачений Для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній. Це означає, що засуджені, які відбувають
452
453
покарання у таких колоніях: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбава-ти відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.
2. У колоніях же мінімального рівня безпеки із загальними умо вами тримання особливості відбування покарання проявляються у: 1) витрачанні на місяць різної суми грошей, зароблених у виправ ній колонії, для придбання продуктів харчування й предметів пер шої потреби; 2) одержанні різної кількості посилок (передач) і бан деролей протягом року; 3) отриманні права на поліпшення умов тримання; 4) категоріях засуджених, які в них тримаються.
Зокрема, засуджені у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування й предметів першої потреби гроші у сумі до ста відсотків мінімального розміру заробітної плати; одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення; одержувати протягом року сім посилок (передач) і чотири бандеролі.
3. Поліпшення умов тримання у виправних колоніях залежить від наступних підстав: 1) сумлінної поведінки; 2) сумлінного став лення до праці; 3) строку відбування покарання; 4) перебування у дільниці ресоціалізації виправної колонії.
Право на поліпшення умов тримання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання передбачає дозвіл додатково витрачати на місяць гроші в сумі п'ятдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати та виникає після відбуття не менше 1/3 строку покарання.
- У виправних колоніях мінімального рівня безпеки засуджені тримаються у звичайних жилих приміщеннях з дотриманням вимог роздільного тримання, встановлених ст.92 КВК України.
- Про достатньо м'які умови тримання свідчать і вимоги, що пред'являються до обладнання колоній даного виду. У житловій зоні колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами
тримання розміщуються гуртожитки, їдальня, клуб, бібліотека, лазня з пральнею, дезкамерою та сушильнею, амбулаторія зі стаціонаром, ларьок, перукарня, камери для зберігання постільних речей, спецодягу та особистих речей засуджених, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, начальників відділень соціально-психологічної служби (далі - відділення), працівників оперативної служби, відділу нагляду та безпеки, кімнати виховної роботи, спортивний майданчик. У житловій зоні також обладнується місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких в обов'язковому порядку контролюється адміністрацією.
У колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання обладнуються ПКТ та ДІЗО, які відгороджуються від інших споруд парканом суцільного заповнення. Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі між житловою і виробничою зонами. У разі відсутності виробничої зони - біля КПП з пропуску людей.
Території колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, як правило, обладнуються огорожею суцільного заповнення з полегшених конструкцій та КПП. Межі колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюються і проходять уздовж її огорожі. Про встановлені межі оголошується засудженим під розписку, що долучається до їх особових справ.