Стаття 152. Вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
1. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
2. При вирішенні питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом для інших осіб.
360
3. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню особі або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
3) строк тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, який не може становити більше двох місяців;
4) порядок виконання ухвали.
4. Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановления, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
1. У задоволенні заявленого клопотання слідчий суддя відмовляє, якщо прокурор або слідчий не доведуть наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний:
а) для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого;
б) для припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню;
в) для забезпечення відшкодування шкоди.
2. Для вирішення питання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя враховує правову підставу для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки такого тимчасового обмеження для інших осіб.
Якщо внаслідок тимчасового обмеження особи в користуванні спеціальним правом істотно порушуються права, свободи і законні інтереси інших осіб, слідчий суддя зобов'язаний вищою мірою уважно врахувати цю обставину.
3. У результаті розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються відповідні мотиви застосування цього заходу або відмови; вказується перелік відповідних документів, які посвідчують користування спеціальним правом (які залежно від прийнятого рішення підлягають поверненню або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом). Строк тимчасового обмеження не може бути більше двох місяців. Наприкінці в ухвалі зазначається про порядок її виконання, передбачений ч. 4 цієї статті КПК.
4. Копія ухвали надсилається заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановления, та підлягає негайному виконанню.
-361