1.  Платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

2. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

3. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

1. Виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин здійснюється шляхом платежів у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Порядок розрахунків у безготівковій формі регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [135], затвердженою постановою Правління Нацбанку України від 29 березня 2001 р. Готівкові розрахунки здійснюються відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 19 лютого 2001 р. [178] (див. також коментар до ст. 342).

2. Частина 2 коментованої статті встановлює валюту господарських зобов'язань, у тому числі валюту їх виконання, якою, за загальним правилом, є національна грошова одиниця -гривня. Випадки, умови і порядок застосування іноземної валюти як платіжного засобу в господарських зобов'язаннях встановлені Законом України "Про Національний банк України" [332], декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" [444], Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України [ 155] та Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України [253], затвердженими відповідними постановами Правління Нацбанку України, та іншими нормативно-правовими актами.

3. Нарахування і сплата відсотків у грошових зобов'язаннях учасників господарських відносин найчастіше здійснюється як плата за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 Цивільного кодексу України), у тому числі кредитами банківських установ (див. коментар до ст. 345-347 ГК). Відсотки можуть також набувати форми господарських санкцій (ч. 6 ст. 231 ГК). Розміри відсотків та порядок їх нарахування і сплати визначаються відповідним законом або договором.