Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина

10. Останньою умовою виникнення у батьків обов'язку щодо утримання дочки, сина є спроможність батьків надавати матеріальну допомогу. Раніше відповідно до ст. 80 КпШС обов'язок батьків не пов'язувався з такою обставиною. Тепер суд, вирішуючи спір, має дослідити матеріальне становище батьків. У законі не встановлено, якими критеріями керується суд при вирішенні питання щодо спроможність батьків надавати матеріальну допомогу. З комплексного аналізу норм СК України можна припустити, що судом за основу має братися установлений законом прожитковий мінімум. Разом з тим суд має враховувати розмір витрат, які батьки змушені нести (наприклад, у зв'язку із власною хворобою тощо). Якщо доходи батьків з урахуванням необхідних витрат забезпечують їм прожитковий мінімум, вони можуть визнаватися такими, що здатні надавати матеріальну допомогу. В будь-якому випадку суд має оцінювати всі обставини справи в сукупності.

11. Позов про стягнення аліментів подають самі повнолітні дочка, син або їхній опікун. Батьки не можуть заявляти позови про стягнення аліментів на непрацездатних повнолітніх дочку, сина, оскільки вони є законними представниками лише щодо своїх дітей, які не досягли повноліття. У випадку, якщо повнолітні дочка, син у встановленому законом порядку визнані недієздатними, позов подається їхнім законним представником, включаючи одного з батьків, за умови, що ній призначений опікуном.

12. Окремого пояснення вимагає використання в нормі в множині слова "батьки". Це означає, що обов'язок по утриманню повнолітніх дочки, сина покладається законом на кожного з батьків, матір і батька. Позов про стягнення аліментів може бути поданий як до матері, так і до батька. Тому якщо позов поданий одночасно до матері й батька, суд визначає окремо розмір аліментів, що стягуватимуться з кожного з них. Підстави виникнення обов'язку по утриманню дочки, сина також установлюються судом стосовно кожного з батьків. З'ясовуються окремо можливість матері й батька надавати матеріальну допомогу. Тому розмір аліментів, присуджених з матері й батька, може бути різним.

13. У гл. 16 СК України не міститься спеціальної норми, яка передбачала б обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах, які викликані особливими обставинами. В свою чергу в ст. 201 СК України відсутня вказівка про застосування ст. 185 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо їх утримання. Тому можна припустити, що обов'язок по участі у додаткових витратах не покладається на батьків щодо повнолітніх дочки, сина. Це може пояснюватися тим, що виникнення обов'язку батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина саме по собі пов'язане з особливими обставинами (інвалідність, продовження навчання тощо) і відбувається лише в строго визначених законом випадках.

14. Обов'язок батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у випадку, якщо відпадає хоча б одна з умов, які є необхідними для його виникнення. Таким чином, можна зробити висновок, що вказаний обов'язок припиняється у разі: а) відновлення працездатності дочки, сина; б) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; в) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; г) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов'язання.

Однак у гл. 16 СК України не міститься спеціальної норми, яка закріплювала б підстави припинення права на утримання повнолітніх дочки, сина. У гл. 9 СК України, яка регулює відносини по утриманню між подружжям, така норма передбачена. Відповідно до ст. 82 СК України підстави припинення права на утримання можна поділити на дві групи. До першої групи підстав належать ті обставини, які підтверджені відповідними документами. Встановлення їх рішенням суду не потрібно. Тому право на утримання припиняється автоматично від дня настання цих обставин. До них можна віднести поновлення працездатності одержувача аліментів. До другої групи підстав належать ті обставини, наявність яких має бути встановлена судом: а) припинення потреби одержувача аліментів в матеріальній допомозі; б) припинення можливості платника аліментів надавати матеріальну допомогу. Кожна із цих обставин може бути предметом спору, тому встановлюється судом і підлягає доказуванню заінтересованою стороною. У випадку встановлення судом зазначених обставин стягнення аліментів припиняється від дня набрання чинності рішенням суду.

Визначення моменту, коли припиняється право на утримання повнолітніх дочки, сина, є не менш принциповим і важливим. В гл. 16 не визначено, в якому порядку припиняється право на утримання. Ймовірно, це питання можна вирішити за допомогою аналогії закону (ч. 1 ст. 10, ст. 82 СК України). Таким чином, підстави припинення права на утримання дочки, сина також можна поділити на дві групи. Право на утримання припиняється автоматично у разі: а) поновлення працездатності дочки, сина; б) смерті однієї із сторін зобов'язання. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. Право на утримання припиняється за рішенням суду у разі: а) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; б) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу. В цьому випадку право на утримання припиняється від дня набрання законної сили рішенням суду.

В гл. 16 СК України невизначеною залишається правова природа сум, одержаних як аліменти після припинення права на утримання в результаті відновлення працездатності дочки, сина. Відповідно до ч. 2 ст. 82 СК України, якщо після припинення права на утримання виконання рішення суду про стягнення аліментів буде продовжуватися, всі суми, одержані як аліменти, вважаються такими, що одержані без достатньої правової підстави, і підлягають поверненню у повному обсязі, але не більш ніж за три роки. Таким чином, за аналогією можна припустити, що той з батьків, який є платником аліментів, може вимагати повернення сум, які продовжували стягуватися як аліменти після припинення його аліментного обов'язку у зв'язку з поновленням працездатності його повнолітніх дочки, сина у межах трирічного строку. Оскільки відпала правова підстава для стягнення, виплачені як аліменти грошові суми підлягають поверненню відповідно до ст. 1212 ЦК України (ст. 8 СК України).