1. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

1. Коментована норма є новою у сімейному законодавстві. Раніше розмір аліментів на повнолітніх дітей визначався в твердій грошовій сумі і не міг перевищувати певного максимуму: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу батьків) (ст. 89 КпШС). Відповідно до коментованої статті суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина:

• у твердій грошовій сумі;

• у частці від заробітку (доходу);

• у твердій грошовій сумі і частці від заробітку (доходу).

В нормі зазначено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина в першу чергу у твердій грошовій сумі. В інших нормах СК України, в яких закріплено порядок визначення аліментів (ст. 80, ч. 3 ст. 181 СК України), навпаки, вказано, що суд визначає розмір аліментів в першу чергу у частці від заробітку (доходу). Таким чином, можна припустити, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина визначається судом за загальним правилом у твердій грошовій сумі, а в окремих випадках у частці від заробітку (доходу) платника аліментів або у твердій грошовій сумі і частці від заробітку (доходу).

2. Правила коментованої статті застосовуються у випадках визначення судом розміру аліментів на: а) непрацездатних дочку, сина (ст. 198 СК України); б) дочку, сина, які продовжують навчання (ст. 199 СК України).

3. В ч. 1 коментованої статті міститься відсильна норма, згідно з якою суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. В ч. 2 коментованої статті вказано, що суд також бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Таким чином, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина суд враховує такі обставини:

• стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина;

• стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів;

• наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дочки, сина;

• можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином;

• інші обставини, що мають істотне значення.

4. Стан здоров'я і матеріальне становище особи, як правило, перебувають між собою у прямому зв'язку. Стан здоров'я визначає не тільки працездатність особи, а й коло її потреб. Тому при розгляді спору про стягнення аліментів суд в першу чергу з'ясовує стан здоров'я і матеріальне становище повнолітніх дочки, сина і того з батьків, хто є платником аліментів. Стан здоров'я підтверджується відповідними медичними висновками. Матеріальне становище особи визначається, виходячи з вартості приналежного їй майна, рівня її доходів, а також величини витрат, які здійснюються нею на утримання себе й членів своєї сім'ї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 p. № 869) затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік). В Переліку визначено види доходів, з яких провадиться утримання аліментів, а також види доходів, з яких утримання аліментів не провадиться. Для встановлення розміру доходів суд за клопотанням заінтересованої сторони направляє запити у відповідні органи (ДПІ), а також бере до уваги інші надані докази.

Матеріальне становище повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання (комп'ютера, спеціальних інструментів тощо), навчальних матеріалів, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу тощо.

5. Відповідно до коментованої статті суд враховує наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дочки, сина. Головне значення має те, що він зобов'язаний утримувати зазначених осіб за законом. Тому це суттєво впливає на його матеріальне становище. Повнолітні дочка, син також можуть мати осіб, яких вони зобов'язані утримувати за законом. До таких осіб можуть належати діти, непрацездатні чоловік, дружина, один з батьків. В коментованій статті, а також ст. 182 СК України, прямо не зазначено, що така обставина враховується судом. Однак в ст. 182 СК України вказано, що суд враховує інші обставини, що мають істотне значення. Тому можна зробити висновок, що при визначенні розміру аліментів суд також враховує наявність у повнолітніх дочки, сина осіб, яких вони зобов'язані утримувати за законом. Крім того, суд має враховувати надання допомоги батьками своїм повнолітнім дочці, синові в утриманні їхніх дітей, тобто своїх онуків (ст. 265 СК України).

6. В ч. 2 коментованої статті зазначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд враховує можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Закон рівною мірою покладає обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина на обох батьків. Однак вимога про надання утримання може бути заявлена тільки до одного з батьків. Крім того, повнолітні дочка, син можуть набувати в сімейних відносинах інших ролей (батьки, чоловік, дружина) стосовно інших осіб. Тому обов'язок щодо їх утримання може виникати не тільки у батьків, а й інших осіб. Іншими словами, позивач нерідко має право на утримання одночасно від декількох осіб. Тому суд має враховувати це при визначенні розміру аліментів з відповідача. Такі особи залучаються до участі в справі як треті особи на стороні відповідача (ст.35 ЦПК України).

7. В законі не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи. У юридичній літературі відзначається, що суд має прагнути до того, щоб після стягнення аліментів одержувач виявився забезпеченим у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, якщо доходи платника дозволяють це зробити'.

З аналізу коментованої норми можна зробити висновок, що положення ч.2 ст. 182 СК України не застосовується при визначенні судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина. Таким чином, мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина законом не встановлюється.

Втім, в позовах нерідко містяться вимоги щодо стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина у розмірі, не меншому 30% прожиткового мінімуму працездатної особи.

Позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/3 частки доходів відповідача, але не меншому 30 % прожиткового мінімуму працездатної особи, до досягнення сином 23 років.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволений частково - стягнені аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця до закінчення навчання сина. Як видно, вказівка про те, що розмір аліментів не може бути меншим30 % прожиткового мінімуму працездатної особи, в рішенні суду відсутня. Таким чином, суд не застосував норму ч.2 ст.182 СК України, вчинивши правильно.

Однак іноді суди припускаються помилок, стягуючи аліменти на повнолітніх дочку, сина в розмірі, не меншому30 % прожиткового мінімуму.

У січні 2005 р. позивачка звернулася з вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини доходу відповідача на період її навчання, посилаючись на те, що з 1.09.2005 р. дочка навчається на денному відділенні університету, стипендію не одержує, потребує матеріальної допомоги батьків, а відповідач відмовляється надавати таку допомогу.

Рішенням міськрайсуду позов задоволений: з відповідача на користь позивачки стягнені аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця на час її навчання.

В апеляційній скарзі відповідач указує, що на його утриманні перебувають неповнолітня дочка, що є інвалідом дитинства й потребує додаткових витрат на лікування, і дружина, яка не працює у зв'язку з доглядом за дочкою-інвалідом. Після звільнення з постійного місця роботи відповідач має нерегулярний непостійний дохід, тому не має можливості утримувати повнолітню дочку.

Позивачка проти доводів скарги заперечує й вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти в розмірі 100 грн. щомісяця, що становить суму її витрат на наймання житла для дочки за місцем її навчання.

Колегія суддів установила наступне. Задовольняючи позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які регулюють відносини по утриманню батьками своїх неповнолітніх дітей - ст. ст. 180-183 СК України й не застосував норми ст. ст. 198-201 СК України, які встановлюють порядок утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина. Суд не встановив і не врахував обставини, які мають значення для справи, зокрема наявність у батька можливості надавати матеріальну допомогу.

Суд визначив розмір аліментів у частці від заробітку відповідача, не маючи доказів того, що у відповідача є постійне місце роботи з визначеним доходом. Відповідач має нерегулярний непостійний дохід, оскільки через відсутність роботи з місця свого проживання час від часу виїжджає на роботу в Росію. За таких обставин розмір аліментів доцільно встановити у твердій грошовій сумі. Крім того, мінімальний розмір аліментів, установлений ст. 182 СК України, застосовується тільки при визначенні розміру аліментів на неповнолітніх дітей. При визначенні розміру аліментів судом не врахований матеріальний і сімейний стан відповідача, який надав докази того, що на його утриманні перебуває неповнолітня дочка - інвалід дитинства.

Позивачка не надала доказів, які б давали підстави для встановлення розміру аліментів у сумі, більшій, ніж сто гривень на місяць, і не заявила клопотання про витребування таких доказів у відповідача або з іншого джерела.

На підставі викладеного колегія суддів рішення суду змінила в частині визначення розміру аліментів, а позов задовольнила частково, стягнувши аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 100 грн. щомісяця. Максимальний розмір аліментів в законі також не встановлюється. З відмовою від фіксованих у законі аліментних часток необхідність у цьому відпала. Суд, визначаючи в кожному конкретному випадку розмір коштів, що стягуватимуться на утримання дочки, сина, виходить з фактичних обставин справи і мети зобов'язання щодо утримання.