1. Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов'язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.

1. Протягом часу проведення втручання в приватне спілкування за допомогою технічних засобів фіксується значний обсяг інформації, який потребує свого опрацювання та визначення, які саме відомості мають доказове значення, а які - ні. Таке опрацювання та визначення здійснюється слідчим у ході дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів у порядку, передбаченому ст. 266 КПК, про що складається протокол (див. коментар до ст. 266 КПК). На виконання вимог ч. З ст. 252 КПК слідчий протягом двадцяти чотирьох годин передає прокурору протокол та додатки до нього для прийняття ним рішення про використання як доказ інформації, отриманої внаслідок втручання в приватне спілкування, в цілому або певного її фрагменту.

2. Для забезпечення безпосереднього дослідження судом отриманої під час втручання в приватне спілкування інформації, оцінки її доказового значення коментована стаття передбачає обов'язок прокурора зберегти всю інформацію, незалежно від того, чи вся зафіксована на технічному носії інформація визначена прокурором для використання як доказ, чи тільки її певний фрагмент. Збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування, забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК або ним складається доручення слідчому щодо забезпечення збереження цієї інформації в порядку, визначеному ст. 100 КПК та Кабінетом Міністрів України.