1.  Інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту.

2. Формами інвестування інноваційної діяльності є:

державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;

комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;

соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;

іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;

спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями.

3. Загальні умови реалізації інвестицій в Україні визначаються законом.

1. Інноваційна діяльність може здійснюватися лише за наявності відповідних інвестицій. Законом України "Про інвестиційну діяльність" (ст. 3) інноваційна діяльність визнається однією з форм інвестування. Інвестиціям у сфері господарювання притаманні певні особливості: зазвичай вони мають довгостроковий характер; вкладаються, як правило, в об'єкти господарської діяльності; метою інвестування є одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту; інвестиції можуть здійснюватися у формі різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав.

2. За сукупністю критеріїв (джерела фінансування; суб'єкти інвестування; об'єкти інвестування та/або його спрямування - отримання прибутку або досягнення іншого соціального ефекту) виділяють такі форми інвестування інноваційної діяльності:

державне інвестування (здійснюється органами державної влади за рахунок коштів державного бюджету та інших коштів відповідно до закону);

комунальне інвестування (здійснюється органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету відповідного рівня та інших коштів відповідно до закону);

комерційне інвестування (здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва, в тому числі підвищення його рентабельності/прибутковості);

соціальне інвестування (здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер і зазвичай безпосередньо не пов'язується з комерціалізацією його результатів);

іноземне інвестування (здійснюється іноземними юридичними особами або іноземними громадянами чи державами; при цьому мета такого інвестування, як правило, пов'язується з отриманням інвесторами певних вигід, у тому числі прибутку);

спільне інвестування (здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи громадянами-іноземцями).

3. Загальні засади інвестування в Україні визначаються законами "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про інноваційну діяльність", "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" [133], "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" [449], а порядок інвестування - низкою підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у відповідності з положеннями цього Кодексу та відповідних законів. Це, зокрема: Указ Президента України "Про деякі питання інноваційного інвестування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави" [118], постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів" [214], "Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні" [274], "Про заходи щодо підтримки інноваційно-інвестиційних проектів" [289] та ін., а також відомчі нормативні акти.