Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 386. Валютні рахунки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

1. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав.

2. Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунка в банківській установі за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаний повідомити про це Національний банк України не пізніш як у триденний строк. Порушення цієї вимоги тягне адміністративно-господарську відповідальність у порядку, встановленому законом.

3.  Відкриття валютного рахунка в установі банку за межами України суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, у статутному фонді якого є частка державного майна, здійснюється за погодженням з Фондом державного майна України.

4. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язані надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у порядку, встановленому законодавством.

5.  Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлюється законом.

1.  Валютні рахунки можуть відкривати юридичні особи - резиденти України, а також фізичні особи, які зареєстровані в Україні як суб'єкти підприємницької діяльності.

До набрання чинності цим Кодексом відкриття рахунків в іноземних банках суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності здійснювалося лише за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Аналіз положень цієї статті дає підстави дійти висновку, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності отримали право відкривати в іноземних банках будь-які валютні рахунки, прямо не заборонені законом.

2. Для відкриття рахунка в банку за межами України суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен дотримуватися процедури, передбаченої законодавством країни банку.

Після відкриття рахунка суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох робочих днів з моменту відкриття рахунка повинен направити до Національного банку України письмове повідомлення. В іншому випадку порушник притягається до адміністративно-господарської відповідальності.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування учасникам господарських відносин збитків, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

3. Право відкривати валютні рахунки в банківських установах за межами України мають всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. При цьому слід враховувати деяку специфіку реалізації цього права суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, в статутному фонді яких є частка державного майна. Такі суб'єкти повинні погодити відкриття валютного рахунка в банківській установі за межами України з Фондом державного майна України. Розмір частки державного майна при цьому не враховується.

4. Відповідно до положення частини 4 коментованої статті на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності покладається обов'язок систематично інформувати податкові органи про використання рахунка в іноземному банку (зарахування та перерахування коштів, підстави для проведення зазначених операцій тощо). Конкретний перелік відомостей, які необхідно подавати до податкових органів, визначатиметься законодавством.

5. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності встановлюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" [399]. За загальним правилом виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.