1.  Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об´єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об´єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Об´єктом права інтелектуальної власності може бути лише нематеріальний об´єкт — результат інтелектуальної, творчої діяльності. Проте, не кожний результат творчої діяльності визнається об´єктом права інтелектуальної власності, а лише той, який є об´єктом охорони цим Кодексом та іншими законами України про інтелектуальну власність. Результати творчої діяльності, які з тих чи інших причин не стали об´єктом охорони права інтелектуальної власності, можуть бути визнані об´єктами цивільного права, але не права інтелектуальної власності.

Об´єктами права інтелектуальної власності можуть бути не тільки результати інтелектуальної, творчої діяльності, а й інші об´єкти, визначені цим Кодексом та іншими законами. До них можна віднести, так звані, засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послуг та інші нетрадиційні об´єкти, які прирівняні до об´єктів права інтелектуальної власності. Але вони охороняються правом інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності складається з особистих немайнових і (або) майнових прав. До особистих немайнових прав відносяться право авторства, право на присвоєння творчому результату свого імені чи спеціальної назви, право на видання твору під своїм власним іменем, під псевдонімом або анонімно, право на недоторканність твору та інші. Суб´єкти права промислової власності також можуть мати особисті немайнові права. Зазначені права невідчужувані від їх суб´єкта, — не можуть бути передані іншій особі, не переходять в спадщину. Вони не можуть бути об´єктом цивільного обігу.

Майнові права суб´єкта права інтелектуальної власності складають серцевину права інтелектуальної власності. Заради них у більшості випадків створюються об´єкти творчої діяльності, вони є рушійною силою розвитку інтелектуального потенціалу країни. Зміст майнових прав на окремі об´єкти інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншими законами про інтелектуальну власність. Майнові права на об´єкти інтелектуальної власності визнані товаром, вони є об´єктом цивільного обігу, можуть відчужуватися від їх суб´єкта, - бути передані іншим особам, переходити в спадщину як за заповітом, так і за законом. Своїми майновими правами творець має право володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд (стаття 41 Конституції України). В цьому право інтелектуальної власності (майнові права) не відрізняється від права власності на речі.

Право інтелектуальної власності на результати творчої діяльності визнається за творцем чи іншими суб´єктами лише за умови їх відповідності вимогам закону. Творцем того чи іншого об´єкта інтелектуальної власності може бути тільки фізична особа. Суб´єктом права інтелектуальної власності може бути як фізична, так і юридична особа, в тому числі і держава. Творцем творчого результату може бути будь-яка особа незалежно від її дієздатності. Суб´єктом права інтелектуальної власності також може бути будь-яка фізична особа незалежно від її дієздатності, а також будь-яка юридична особа.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Того чи іншого суб´єкта цього права можна позбавити чи обмежити його використання лише у випадках, прямо передбачених цим Кодексом чи іншими законами України про інтелектуальну власність. ЦК чітко визначає підстави для позбавлення права інтелектуальної власності та підстави для обмеження його використання. Суб´єкт права інтелектуальної власності може сам відмовитися від нього або погодитися на його обмеження.