У випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.

1. В коментованій статті визначається час, з якого шлюб є недійсним. Цей, на перший погляд, формальний момент має вирішальне значення для визначення суті відносин сторін та правових наслідків, що виникають у зв'язку з недійсністю шлюбу.

В коментованій статті встановлюється єдине правило: шлюб є недійсним від дня його реєстрації. Це правило діє щодо усіх трьох видів недійсних шлюбів: а) шлюбу, який є недійсним (ст. 39 СК України); б) шлюбу, який визнається судом недійсним (ст. 40 СК України); в) шлюбу, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду (ст. 41 СК України).

Оскільки шлюб як юридичне явище виникає від дня його державної реєстрації (ч. 1 ст. 21, ст. 27 СК України), то і визнання його недійсним пов'язується саме з цим моментом.

2. Недійсність шлюбу від дня його реєстрації означає, що такий шлюб не породжує жодних прав та обов'язків подружжя, які виникають при укладенні дійсного шлюбу. Сторони не мають права на зміну прізвища у зв'язку з реєстрацією шлюбу, вони не набувають права спільної власності на майно, а також права користування майном другої сторони, вони не можуть вимагати сплати аліментів на своє утримання тощо. Вказані наслідки не діють щодо особи, яка не знала про перешкоди до реєстрації шлюбу (ст. 46 СК України).

Недійсність шлюбу принципово відрізняється від розірвання шлюбу. У першу чергу це стосується тих правових наслідків, що виникають у першому та другому випадках. При розірванні шлюбу права та обов'язки подружжя, що виникли і реалізувалися з моменту реєстрації шлюбу та до моменту його розірвання, не втрачають свого юридичного значення. Більш того, деякі права та обов'язки подружжя зберігаються і після розірвання шлюбу. Це стосується права на прізвище, яке особа одержала у зв'язку з реєстрацією шлюбу (ст. 113 СК України), права спільної сумісної" власності щодо майна набутого за час шлюбу (ст. 68 СК України); права на утримання за законом або за договором (ст. ст. 76, 89 СК України) та інші. Таким чином при розірванні шлюбу основні права та обов'язки подружжя припиняються "наперед", у той час як при недійсному шлюбі — "назад", тобто від дня його укладення.

В цьому аспекті недійсний шлюб відрізняється і. від неукладеного шлюбу (ст. 48 СК України). Недійсний шлюб, це, образно кажучи, - все ж таки певна точка у юридичному часі, оскільки в законі йдеться про день державної реєстрації такого шлюбу. У свою чергу, неукладений шлюб нібито взагалі у часі не існує.