1.  Засуджені до обмеження волі мають право:

носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень;

відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць.

2.  Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі, а також з інших поважних причин у таких випадках:

за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку;

для складання іспитів у навчальному закладі;

за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання;

для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу;

у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.

3.  Особи, засуджені до обмеження волі, зобов'язані: виконувати законні вимоги адміністрації виправного центру,

які стосуються порядку відбування призначеного покарання;

сумлінно працювати у місці, визначеному адміністрацією виправного центру;

постійно знаходитися в межах виправного центру під наглядом, залишати його межі лише за спеціальним дозволом адміністрації цього центру, проживати за особистим посвідченням, яке видається взамін паспорта;

проживати, як правило, у спеціально призначених гуртожитках.

Перебування засудженого у вільний від роботи час поза гуртожитком допускається з дозволу адміністрації виправного центру, яка з цього питання виносить вмотивовану постанову.

4.     Засудженим до обмеження волі забороняється: доставляти і зберігати на території, де вони проживають, пред мети, вироби і речовини, перелік яких визначений нормативно- правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань. У разі виявлення таких предметів, виробів і речовин у засудженого вони підлягають вилученню і зберіганню, речі, вилучені з обігу, знищуються, гроші, цінності та інші речі за рішенням суду можуть бути передані в доход держави. Про вилу чення предметів, виробів і речовин посадовою особою виправного центру складається протокол;

вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби.

5.  Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, _а також приміщення, в яких вони проживають, можуть піддава тися обшуку, а їхні речі, посилки, передачі і бандеролі, що наді йшли, - огляду. Огляди і обшуки приміщень, де проживають за суджені з сім'ями, провадяться за наявності встановлених зако ном підстав, за вмотивованим рішенням суду.

Жиле приміщення, де проживає засуджений, може відвідуватися, як правило, в денний час уповноваженими працівниками виправного центру.

6.  Засуджені, які не допускають порушень встановленого по рядку виконання покарання у виді обмеження волі і мають сім'ї, після відбуття шести місяців строку покарання можуть за поста новою начальника виправного центру проживати за межами гур тожитку із своїми сім'ями.

Ці особи зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації.

1. Особи, зазначені в частині шостій цієї статті, можуть проживати із своїми сім'ями в орендованих квартирах або придбавати житло в межах території виправного центру.
2. Стосовно особи, яка після постановлення вироку визнана інвалідом першої або другої групи або досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про звільнення такої особи від відбування покарання.
3. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі і нагляду за засудженими визначаються нормативно-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. Засуджені до обмеження волі у виправному центрі на відміну від засуджених до позбавлення волі перебувають без охорони, але знаходяться під наглядом адміністрації, який включає в себе стеження і контроль за їх поведінкою за місцем проживання і роботи, а також в неробочий час.
2. Нагляд - це система заходів, котрі спрямовані на забезпечення відбування кримінального покарання у вигляді обмеження ^волі, шляхом цілодобового постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх розміщення та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення, вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу.

Організація нагляду за засудженими до обмеження волі визначається Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання Покарань;  Інструкцією  з  організації  нагляду за засудженими; окемі питання врегульовані наказом Державного департаменту

210

211

України з питань виконання покарань від 20.06.2002 р. № 148 "Про незадовільну організацію нагляду в колоніях (дільницях) - поселеннях і виправних центрах та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб" та іншими нормативно-правовими актами.

У спеціальній літературі вказується, що несення служби із здійснення нагляду за засудженими на території виправного центру та прилеглої місцевості забезпечується, як правило, шляхом патрулювання. Особлива увага приділяється приміщенням адміністративних будинків, об'єктам виробничо-господарського призначення, житловим і складським будівлям, ДТЗО.

У разі відсутності в штатному розкладі виправного центру посади заступника ЧПНУ його обов'язки виконує найбільш підготовлений та досвідчений молодший інспектор чергової зміни.

3. Організація нагляду за засудженими у виправних центрах також включає: контроль за поведінкою засуджених у місцях їхнього проживання та роботи, перевірку наявності в них посвідчень установленого зразка, обмеження їх доступу на територію, де розташовані житлові будинки працівників виправних центрів та інших громадян; забезпечення виконання засудженими вимог кримінально-виконавчого законодавства України та дотримання ними встановленого порядку відбування покарання; попередження та профілактику порушень режиму тримання з боку засуджених та недопущення вчинення ними злочинів, втеч та інших правопорушень; проведення обшуків з метою перекриття каналів надходження до засуджених заборонених предметів, а також забезпечення ізоляції осіб, які допустили порушення встановленого порядку відбування покарання.

Начальник чергової зміни, крім загальних обов'язків з організації нагляду за засудженими повинен: а) перед заступанням на службу перевіряти кількість засуджених, у тому числі тих, які проживають за межами виправних центрів, знаходяться в гуртожитках, на робочих об'єктах, у дисциплінарному ізоляторі, короткострокових виїздах, а також на стаціонарному лікуванні; б) не допускати самовільного виходу засуджених за межі виправного центру, контролювати вибуття засуджених у короткострокові виїзди, лікувальні і навчальні заклади та їх своєчасне повернення до виправного центру; в) у разі самовільного залишення засудженим території виправного центру негайно доповідати про це начальнику виправного центру або його заступникам, вживати заходів щодо встановлення місцезнаходження відсутнього, а у разі необхідності - організовувати першочергові заходи щодо його затримання; г) два рази на добу (ранком - після розводу засуджених на роботу і ввечері - після повернення з роботи) доповідати начальнику виправного центру про обстановку і результати несення служби черговими змінами, а про надзвичайні події - негайно.

1. Засуджені до обмеження волі мають значно більше прав у порівнянні з особами, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Крім основних прав, вказаних у главі 2 КВК України, засуджені до обмеження волі мають право носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмежень; займатися сільським господарством, відправляти листи, отримувати посилки (передачі) і бандеролі, одержувати короткострокові побачення без обмежень, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць.
2. Засудженим може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за обставин, передбачених законом для осіб, засуджених до позбавлення волі (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї), а також з інших поважних причин у таких випадках: необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; уразі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого.

В Інструкції з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі встановлено, що при позитивному вирішенні адміністрацією установи питання про надання засудженому короткочасного виїзду складається висновок із зазначенням анкетних даних та характеристики засудженого, який затверджується начальником виправного центру. Цей документ зберігається в особовій справі засудженого. На підставі цього висновку видається наказ по виправному центру про надання засудженому короткочасного виїзду.

Тривалість короткочасного виїзду встановлюється начальником виправного центру з урахуванням особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки та поведінки засудженого під час відбування покарання. Під час виходу за територію виправного центру засуджені повинні мати охайний зовнішній вигляд. Перед короткочасним виїздом і після повернення до виправного центру засуджені підлягають повному обшуку, а їх речі - огляду. Засуджений, якому надається короткочасний виїзд, інформується адміністрацією виправного центру про правила його поведінки та відповідальність за несвоєчасне повернення до виправного центру.

Після проведення повного обшуку та огляду засудженого ЧПНУ під розписку доводить до його відома правила поведінки за межами виправного центру та відповідальність за їх порушення. Вищезазначена розписка долучається до особової справи засудженого.

212

213

Для виїзду засудженим видається посвідчення, що передбачене для засуджених до позбавлення волі, які перебувають у короткочасному виїзді. Після повернення до виправного центру, посвідчення повертається засудженим ЧПНУ, який проводить його повний обшук та огляд особистих речей.

У разі встановлення порушень правил поведінки під час перебування засудженого у короткочасному виїзді, виявлення у нього під час обшуку речей, виробів та речовин, зберігання яких засудженим заборонено, або ознак сп'яніння до засудженого вживаються заходи щодо притягнення його до відповідальності.