Вперше у криміналістичній літературі до проблематики функцій тактичних операцій звернувся
A.  Дулов, який зазначає, що необхідно враховувати сукупність функцій, які виконуються при реалізації цих тактичних засобів. Разом з тим науковець не називає конкретні функції тактичних операцій і пов'язує їх головним чином із діяльністю учасників тактичної операції. При цьому зауважує, що доцільно так побудувати структуру тактичних операцій, щоб найбільша кількість їх учасників наділялась функціями не лише проведення дій, а й прийняття рішень, правильність яких уже контролюється слідчим, який має право або погодитись із запропонованим рішенням, або прийняти інше [4, 92-96].
Досліджуючи окремі питання розвитку теорії тактичних операцій,
B.  Шиканов вказує на актуальність та необхідність дослідження функцій цих тактичних засобів як найбільш перспективного напряму розроблення концепції тактичних операцій у кримі-
© В. Шевчук, 2014 266 
налістиці. У зв'язку з цим автор зазначає, що функції тактичних операцій є багатогранними. Це й засіб організації діяльності слідчого з урахуванням вимог криміналістичної праксеології, і форма співробітництва слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, це, нарешті, й надійний засіб, призначений оптимізувати процес розслідування злочинів на основі останніх досягнень системології, пов'язаної з сучасним етапом науково- технічної революції [15, 45].
ФУНКЦІЇ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
Різні підходи до розуміння сутності функцій тактичних операцій, розмаїття суджень щодо їх трактування зумовлюють потребу в більш поглибленому дослідженні цієї проблеми. У цьому сенсі слід погодитися з Л. Галановою, яка наголошує, що сучасний етап розвитку теорії тактичних операцій потребує глибокого осмислення і подальшої розробки ще недостатньо досліджених на сьогодні питань тактичних операцій, зокрема: організації тактичних операцій, розробки їх структури, визначення системи дій алгоритмічно  - ПРАВО УКРАЇНИ - 2014 - № 1 - го характеру; вплив слідчих ситуацій на вибір тактики проведення тактичних операцій; тактико-психологічні проблеми, які виникають у процесі взаємодії учасників цих операцій; можливості законодавчої регламентації проведення тактичних операцій, у тому числі й проблематика функцій (курсив наш. - В. Ш.) тактичних операцій [2, 117-118].
У криміналістичній доктрині проблема функцій тактичних операцій залишається дискусійною, ці питання розглядаються фрагментарно або в порядку постановки проблеми. Тому розроблення і дослідження зазначених питань слід вважати пріоритетним напрямом формування концепції тактичних операцій.
Отже, уніфікація поглядів на функції тактичних операцій, формування їх системи дає можливість правильно визначити напрями і зміст усіх подальших досліджень, спрямованих на формування концепції тактичних операцій у криміналістиці.
У етимологічному значенні термін "функція" містить багато аспектів. Під функцією у загальноприйнятому значенні зазвичай розуміють обов'язок, коло діяльності, призначення чого- небудь або кого-небудь, виконувана робота ким-небудь, призначення у системі [1, 718], роль, значення чого- небудь [11, 847]. Найчастіше цей термін вживається при відображенні основного напряму діяльності.
Попри наявності певних розбіжностей у визначенні поняття "функція" воно, будучи загальнонауковим, має відображати те загальне, суттєве, що властиве позначуваному ним явищу, предмету, категорії. Тому під функцією у найбільш узагальненому вигляді слід розуміти "певні властивості об'єкта", "його роль і призначення", "певний вид діяльності". Ці підходи втілюються у криміналістичних дослідженнях.
Так, В. Шепітько справедливо зазначає, що визначення функціональної спрямованості тактичних прийомів указує на необхідність з'ясування їхньої ролі та призначення [14, 63]. Це повною мірою стосується і тактичних операцій, тобто визначення функціональної спрямованості тактичних операцій обумовлює необхідність з'ясування їх ролі та призначення у процесі розслідування злочинів.
У цьому питанні слід погодитися з
В. Шикановим, який, наголошуючи на багатогранності функцій тактичних операцій, виокремлює найбільш істотні з них, зазначаючи, що це: 1) і засіб організації діяльності слідчого з урахуванням вимог криміналістичної праксеології; 2) і форма співробітництва слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ; 3) і надійний засіб, призначений оптимі- зувати процес розслідування злочинів на основі останніх досягнень системо- логії, пов'язаної із сучасним етапом науково-технічної революції [15, 45].
Таким чином, під функціями тактичних операцій слід розуміти систему властивостей, що відбивають і обумовлюють роль і призначення цього тактичного засобу для оптимізації процесу досудового розслідування і судового розгляду в цілому й вирішення тактичних (проміжних) завдань щодо певних слідчих (судових) ситуацій зокрема.
Успішна реалізація функцій тактичних операцій можлива за умов їх упорядкування. Певний науковий інтерес викликає позиція І. Комарова, який пропонує криміналістичні (тактичні) операції розглядати як криміналістичний метод пізнання у досудово- му провадженні. Головна функція такого методу, на думку автора, - внутрішня організація та регулювання процесу пізнання або практичного перетворення того чи іншого об'єкта.
По-перше, уявлення про внутрішню організацію процесу пізнання на основі тактичних операцій пов'язані з їх формами, тобто структурами змісту, законами їх будов, способами зв'язків їх компонентів. Вони визначаються кримінально-процесуальними формами, тобто умовами, послідовністю, порядком вчинення процесуальних дій і закріплення їх у правових актах, а також деякими організаційними не процесуальними формами взаємодії учасників криміналістичних операцій. По-друге, регулювання процесу пізнання у досудовому провадженні на основі застосування тактичних операцій пов'язане з їх змістом, тобто компонентами систем, структур, які характеризують склад таких операцій. Форми і зміст тактичних операцій нерозривно пов'язані між собою і з необхідністю підкорюються системам цілей (завданням), які досягаються. Трансформуючись у них, ця функція виконує і дисциплінуючу роль, чим забезпечує економію процесуальних ресурсів (час, матеріальні витрати та ін.), оптимізує процес досудового провадження [6, 101-102].
На наше переконання, заслуговують на увагу висловлені вченими-кри- міналістами пропозиції щодо розподілу функцій тактичних операцій на внутрішні та зовнішні [15, 17-22; 7, 102-103]. Ці погляди кореспондують з положеннями теорії систем та системного аналізу і поділом функцій системи на внутрішні та зовнішні [12, 134-137]. У цьому разі внутрішні функції тактичних операцій регулюють процеси всередині цих системних побудов, розкривають їх форму і змістовні особливості, характер зв'язків між структурними компонентами. У свою чергу, зовнішні функції орієнтовані на реалізацію цілей системи, взаємодію з об'єктами впливу, тобто вони відбивають прояви властивостей, роль і призначення тактичних операцій, які спрямовані на вирішення окремих тактичних завдань, ситуаційно обумовлені та пов'язані з об'єктами впливу і відображають основні напрями діяльності у процесі проведення цих тактичних засобів під час розслідування злочинів та судового розгляду.
Отже, під внутрішніми функціями тактичних операцій слід розуміти такі властивості, які розкривають технологію побудови і реалізації цих системних утворень, механізм їх функціонування, організацію і регуляцію взаємодії компонентів (процесуальних і непроцесуальних дій та заходів), що входять до їх структури. У зв'язку з цим І. Комаров слушно зауважує, що уявлення про внутрішню організацію процесу пізнання на основі тактичних (криміналістичних) операцій пов'язані з їх змістом, законами побудови, способами зв'язків їх компонентів. Вони визначаються кримінально-процесуальними формами, тобто умовами, послідовністю, порядком здійснення процесуальних дій і закріплення їх у правових актах, а також деякими організаційними непроцесуальними формами взаємодії учасників тактичних операцій [8, 134-135].
На нашу думку, різновидами внутрішніх функцій тактичних операцій, що забезпечують високораціональний, оптимальний і ефективний рівень цих засобів криміналістичної тактики, можуть бути такі:
1)  узгоджувальна - обумовлює порядок побудови структури тактичної операції, визначає місце кожного компонента, встановлює порядок і послідовність їх реалізації, координує дії між суб'єктами, що проводять тактичну операцію тощо;
2)  субординаційна - відображає наявність відносин підпорядкування у механізмі функціонування тактичної операції як системного утворення,ФУНКЦІЇ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
тобто залежності одного компонента її структури (дії або заходу) від інших, а також визначає розподіл між цими компонентами субординаційних відносин та взаємозв'язків, ситуаційно обумовлених окремими проміжними тактичними завданнями;
3)  регулятивна - передбачає струк- турування і реалізацію компонентів тактичної операції лише за умов їх комплексного застосування;
4)  оптимізуюча - забезпечує відповідність структурних компонентів тактичної операції певним тактичним завданням, необхідним для обрання ефективних шляхів їх вирішення в тій чи іншій слідчій ситуації, а також дотримання принципів побудови і реалізації тактичних операцій;
5)  цілепокладальна - визначає цілі функціонування та розвитку системного утворення "тактична операція" та її окремих компонентів, підпорядкованих вирішенню проміжних тактичних завдань, які виступають як мета цієї операції, а також спрямованих на оптимізацію процесу досудово- го розслідування та судового провадження, забезпечення економії процесуальних ресурсів.
Зовнішні функції тактичних операцій орієнтовані на реалізацію цілей системи, вплив на зовнішнє середовище і взаємодію з ним. Вони забезпечують зовнішні результати реалізації тактичної операції, її вплив на слідчу ситуацію з метою зміни останньої на кращу або вирішення взагалі. Характерними ознаками зовнішніх функцій тактичних операцій є цілеспрямованість, активність, стабільність.
Багатоаспектність зовнішніх функцій тактичних операцій обумовлює потребу в їх упорядкуванні. Класифікувати ці функції можна за такими підставами:
1) за ступенем узагальнення:
а) загальні, які характерні для комплексу процесуальних та непроцесуаль- них дій, відображають основні напрями діяльності у процесі проведення тактичної операції, роль і призначення цих тактичних засобів у процесі розслідування злочинів та судового розгляду. Загальними функціями тактичних операцій є пізнавальна, прогностична, регулятивна, організаційна, конструктивна, пошукова, профілактична; б) окремі, які являють собою відбиття, диференціацію тих чи інших загальних функцій, пов'язаних зі специфікою тактичної операції, спрямованих на вирішення окремих тактичних завдань і обумовлених слідчою ситуацією. Так, під час проведення тактичної операції "Перевірка алібі підозрюваного" [13, 210-211; 9, 144158] загальні функції такої операції (пізнавальна, прогностична) конкретизуються у таких окремих функціях, як діагностування неправдивого алібі; викриття неправдивої заяви про алібі; встановлення обмови інших осіб; спонукання та стимулювання до дачі правдивих показань; виявлення та збору інформації, яка підтверджує або спростовує алібі підозрюваного; встановлення та підтримки психологічного контакту з різними категоріями учасників процесу розслідування; виявлення та викриття злочинця тощо;