Адміністративно-правові відносини є складовою частиною суспільних відносин, що виникають у процесі державного управління як організаційні зв'язки між їх учасниками.

Адміністративно-правові відносини - це суспільні відносини у сфері державного управління, учасники яких виступають носіями прав і обов'язків, урегульованих нормами адміністративного права.

Адміністративно-правові відносини є різновидом правових відносин, у яких обов'язки і права сторін мають взаємний характер. Одна із сторін вправі вимагати від другої сторони поведінки, передбаченої адміністративно-правовими нормами. Невиконання обов'язків або порушення прав однієї із сторін тягне за собою юридичну відповідальність. Таким чином, адміністративно-правові норми слугують основою виникнення адміністративно-правових відносин. Самі норми безпосередньо їх не створюють, а лише передбачають у загальній формі умови їх виникнення.

Взаємопов'язаними складовими елементами адміністративно- правових відносин є: суб'єкти, об'єкти, юридичні факти.

Суб'єктом адміністративно-правових відносин є учасник, який має конкретні права і обов'язки. Це органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, об'єднання громадян та інші.

Для суб'єктів адміністративно-правових відносин характерним є наявність у них правоздатності та дієздатності. Адміністративна правоздатність - це спроможність суб'єкта адміністративно- правових відносин мати права та нести юридичні обов 'язки у сфері виконавчої влади. Адміністративна правоздатність державних органів, недержавних організацій, об'єднань виникає, як правило, з моменту видання акта про їх заснування, а припиняється з їх ліквідацією або

57
 

 
реорганізацією. Адміністративна правоздатність громадян у сфері державного управління виникає з моменту народження і припиняється з їх смертю. Адміністративна правоздатність - основа адміністративної дієздатності.

Адміністративна дієздатність - це здатність своїми діями набувати та реалізовувати права, виконувати обов'язки, встановлені нормами адміністративного права.

Адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність надають правосуб'єктності учасникам адміністративно-правових відносин, тобто можливість бути їх суб'єктом.

Об'єктом адміністративно-правових відносин є поведінка людей, а саме їх дії, за допомогою яких реалізуються передбачені адміністративно-правовими нормами обов'язки і права учасників даних відносин. Ці дії можуть бути пов'язані із здійсненням завдань державного управління (наприклад, видання індивідуального акта управління), особистими нематеріальними благами (наприклад, гідність людини), реалізацією суб'єктивних обов'язків і прав (наприклад, право на оскарження в суді дій посадових осіб і органів виконавчої влади), матеріальними предметами (речами і под.).

Адміністративно-правові відносини виникають, змінюються та припиняються при наявності умов, визначених адміністративно-правовими нормами. Такими умовами виступають юридичні факти (дії, події).

Дії - юридичні факти, які є результатом активного волевиявлення людей. Розрізняють правомірні і неправомірні дії.

Правомірні дії відповідають вимогам адміністративно-правових норм. Основним їх видом є юридичні акти. До правомірних дій, що породжують адміністративно-правові відносини, можна віднести, наприклад, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Для державного управління характерними є індивідуальні (ненормативні) акти, оскільки вони безпосередньо породжують конкретні адміністративно-правові відносини (наприклад, постановою Кабінету Міністрів України призначено на посаду першого заступника міністра освіти і науки України, що породжує адміністративно-правові відносини між службовцем, призначеним на цю посаду, та підлеглими працівниками). Адміністративно-правові відносини виникають також з ініціативи громадян (наприклад, оскарження громадянином певних дій посадової особи). Адміністративно-правові відносини можуть виникати і в зв'язку з таким юридичним фактом, як бездіяльність.

Неправомірні дії - це такі дії, що не відповідають вимогам адміністративно-правових норм. Вони тягнуть за собою виникнення адміністративно-правових відносин щодо застосування стосовно винних осіб відповідних засобів юридичної відповідальності, передбачених адміністративно-правовими нормами. Неправомірною може бути і бездія (наприклад, ухилення від реєстрації мисливської зброї).

Адміністративно-правові відносини виникають не тільки в результаті діяльності людей, а й у разі настання певних подій. Події - це явища, що не залежать від волі людей. У зв'язку із різного роду подіями також виникають конкретні адміністративно-правові відносини. До подій належать, наприклад, стихійні лиха (пожежі, епідемії, повені, землетруси).

В адміністративно-правових відносинах виражені як загальні риси, притаманні усім правовим відносинам, так і деякі особливості, зумовлені специфікою державного управління. Можна відмітити такі особливості адміністративно-правових відносин.

1.  В адміністративно-правових відносинах права і обов'язки пов'язані із практичним здійсненням їх учасниками державного управління і потребують для свого задоволення відповідних дій виконавчо- розпорядчого характеру.
2.  Умовою виникнення адміністративно-правових відносин є участь у них обов'язкового суб'єкта. Не може бути адміністративно-правових відносин між двома громадянами, між об'єднаннями громадян, бо вони не мають повноважень державно-владного характеру, не здійснюють виконавчу та розпорядчу діяльність від імені держави.
3.  Адміністративно-правові відносини можуть виникати з ініціативи кожної із сторін незалежно від волевиявлення другої сторони, на відміну від цивільно-правових відносин. Орган виконавчої влади виступає від імені держави і його приписи обов'язкові для інших учасників відносин незалежно від їх згоди (наприклад, наказ Міністра освіти і науки України, виданий у межах його компетенції, обов'язковий для ректора академії). Юридично-владні повноваження органу виконавчої влади визначаються безпосередньо адміністративно-правовою нормою, в якій закріплюється його компетенція.

Для органів виконавчої влади, їх посадових осіб можливість вступати в адміністративно-правові відносини є одночасно і їх обов'язком. Практика показує, що значна частина адміністративно-правових відносин виникає за ініціативою органів влади, що свідчить про активні засади державного управління.

У деяких випадках органи виконавчої влади зобов'язані враховувати згоду другої сторони адміністративно-правових відносин (наприклад, при прийнятті на державну службу).

1.  Спори між сторонами адміністративно-правових відносин, як правило, вирішуються в адміністративному порядку. Поряд з тим все більшого значення набувають судовий порядок вирішення адміністративно-правових спорів, оскарження неправомірних дій органів виконавчої влади, їх посадових осіб. Так, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
2.  Адміністративно-правові відносини, що виникають між органами виконавчої влади та іншими учасниками адміністративного права, не завжди є відносинами, що здійснюються за методом влади та підпорядкування. Ці відносини можуть реалізуватися на засадах як влади і підпорядкування, так і рівності сторін, тобто кожна сторона зобов'язана виконувати конкретні вимоги правової норми.
3.  Порушення однією із сторін адміністративно-правових відносин вимог адміністративно-правової норми тягне за собою юридичну відповідальність. Така відповідальність настає, як правило, перед державою в особі органів виконавчої влади, посадових осіб. Не виключено у деяких випадках і судовий порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

У цілому адміністративно-правові відносини, з одного боку, - це форми соціальних відносин, а з другого, - це форми організаційних відносин, у процесі реалізації яких розв'язуються завдання управлінської діяльності.