Державний кордон України становить лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею.

Статистичні дані свідчать, що загальна протяжність кордонів України - 6993,63 км, з яких суходільна ділянка 5638,63 км, морська ділянка 1355 км (із них по Чорному морю 1056,5 км, по Азовському морю 249,5 км, по Керченській протоці 49 км).

Режим державного кордону - це порядок перетинання державного кордону України, плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них, утримання державного кордону Україні, провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України.

Важливим елементом забезпечення режиму державного кордону є правила здійснення господарської діяльності в його межах законодавством визначається, що судноплавство, користування водними об'єктами, землею, лісами, тваринним світом, ведення гірничної справи, геологічних розвідувань та інша господарська діяльність проводяться за погодженням з підрозділами прикордонної служби України, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні.

З метою забезпечення режиму державного кордону в прикордонній смузі встановлюється прикордонний режим, який регламентує правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях суден, їх плавання у внутрішніх водах. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, до неї не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Безпосередньо функції охорони державного кордону здійснює Державна прикордонна служба України. Відповідно до Закону України від 3 квітня 2003 р. "Про Державну прикордонну службу України"[242] її головним завданням є забезпечення недоторканності державного кордону, а також охорона екологічної зони України.

Центральним органом управління Прикордонних військ України є Адміністрація Державної прикордонної служби України, Положення про яку затверджене Указом Президента України від 4 серпня 2003 р.[243] Голова адміністрації є Командувачем Державної прикордонної служби України, він призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Організаційна структура прикордонної служби складається із прикордонних військових напрямів, з'єднань, частин та інших органів охорони державного кордону.

Завдання і функції прикордонної служби України визначають їх основні повноваження. При виконанні своїх функцій і завдань вони зобов'язані: припиняти будь-які спроби незаконного перетинання
 

 
кордону; відбивати вторгнення озброєних формувань; забезпечувати виконання зобов'язань, що виникають із міжнародних договорів; здійснювати спільні заходи з органами Служби безпеки, внутрішніх справ, митної, санітарної служб та ін.

У межах прикордонної смуги в пунктах пропуску через державний кордон, а також на спеціально визначеній території Державна прикордонна служба України має право:

•  розташовувати прикордонні наряди, пересуватися при виконанні службових обов'язків по будь-яких ділянках місцевості; вести дізнання в справах про порушення державного кордону, проводити оперативно-розшукову діяльність;
•  здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили державний кордон; перевіряти в осіб, які прямують через державний кордон, документи на право в'їзду або виїзду з країни; здійснювати самостійно або разом з митними установами огляд вантажів та іншого майна; вилучати заборонені до ввезення в країну або вивезення з країни предмети, а також предмети контрабанди; здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону відповідно до законодавства України та її міжнародних договорів.

Санітарна охорона кордону України здійснюється з метою запобігання занесенню небезпечних інфекційних хвороб із-за кордону на територію України і за межі України (за кордон). Організація і порядок санітарної охорони кордону регулюються Законом України від 24 лютого 1994 р. "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"1.

Здійснення санітарної охорони кордону покладено на Державну санітарно-епідеміологічну службу України. Цій же меті слугує ветеринарна охорона кордону.

Санітарна охорона кордону України забезпечується здійсненням медико-санітарних і адміністративно-санітарних заходів. До них належать: медичний огляд і ізоляція хворих; санітарний огляд вантажів і майна; заборона в'їзду і виїзду особам, що страждають на інфекційні захворювання, та ін. Засобами забезпечення ветеринарної охорони кордону України є заборона ввезення і вивезення заразних тварин, птиці, їх ветеринарний огляд, оголошення карантину та ін.

У наш час забезпечення охорони та захисту державного кордону здійснюється широким колом суб'єктів. Для одних з них така діяльність є основною, для інших - лише одним з покладених на них завдань. До спеціальних суб'єктів у сфері охорони та захисту державного кордону належать: Державна прикордонна служба України, Збройні Сили України, Служба безпеки України, митні органи, внутрішні війська, громадські формування з охорони державного кордону.

Запитання до самоконтролю

1.  Дайте поняття та назвіть основні об'єкти національної безпеки України.
2.  Назвіть характерні риси національної безпеки України як об'єкта державного управління.
3.  Вкажіть основні загрози національній безпеці України в контексті концептуальної доктрини та чинного законодавства.
4.  Назвіть основні суб'єкти державного управління у сфері національної безпеки України та класифікуйте їх.
5.  Які повноваження Рада національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України у сфері національної безпеки України?
6.  Охарактеризуйте адміністративно-правовий режим охорони державного кордону та повноваження Державної прикордонної служби України.
7.  Які органи і на підставі яких законодавчих актів здійснюють контроль та нагляд у сфері національної безпеки України?