Систему спеціалізованих органів державного управління агропромисловим комплексом очолює Мінагрополітики.

Мінагрополітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики - головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної аграрної політики, продовольчої безпеки держави, державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості та комплексного розвитку сільських територій.

Мінагрополітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Міністерство аграрної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2006 р.1, у межах своїх повноважень організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями Мінагрополітики є: формування та реалізація державної аграрної політики, організація розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки держави; здійснення державного управління у сфері сільського господарства, садівництва, виноградарства, харчової і переробної промисловості; розроблення і здійснення заходів, спрямованих на комплексний розвиток галузей агропромислового виробництва і сільських територій; участь у формуванні та реалізації інноваційної, інвестиційної і соціальної політики у сільській місцевості; координація діяльності органів виконавчої влади з питань реалізації державної аграрної політики; забезпечення продовольчої безпеки держави та вдосконалення структури галузей агропромислового виробництва.

З метою виконання покладених на нього завдань Мінагрополітики: розробляє основні напрямки державної аграрної політики, стратегію та механізм її реалізації; разом з іншими органами виконавчої влади розробляє проекти нормативно-правових актів, що стосуються регулювання відносин у галузях агропромислового виробництва; бере участь у розробленні і реалізації в галузях агропромислового виробництва бюджетної, цінової, податкової, фінансово-кредитної, лізингової, інвестиційної, страхової та митно-тарифної політики; розробляє та забезпечує виконання державних цільових та інших програм розвитку галузей агропромислового виробництва, комплексного розвитку сільських територій, вдосконалення системи управління агропромисловим комплексом; забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності; бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення; погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів обласних та Севастопольської міської держадміністрацій та ін.

Крім того, Мінагрополітики організовує і здійснює державний контроль та нагляд за якістю і безпекою сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, їх зберіганням і продажем, а також у сфері закупівель товарів, виконання робіт і надання послуг за державні кошти.

Мінагрополітики в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими до виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Важливі функції виконує Державний департамент ветеринарної медицини (Держкомветмедицини), компетенцію якого визначено у Положенні про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р.1 Держкомветмедицини є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Держкомветмедицини: розробляє та вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі ветеринарної медицини та забезпечує її реалізацію; здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, штамами мікроорганізмів, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу; розробляє, затверджує та здійснює в межах своїх повноважень санітарні і ветеринарно-санітарні заходи з метою охорони території України від занесення особливо небезпечних збудників хвороб, включених до списку МЕБ, з територій інших держав або карантинних зон; визначає ветеринарно-санітарний статус України та відповідних зон у межах її території; установлює за погодженням з Держкомпідприєм- ництвом порядок видачі ветеринарних документів тощо.

Держкомветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини.

Держветмедицини є юридичною особою, його очолює голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Голова Держкомветмедицини призначає на посаду та звільняє з посади керівників самостійних структурних підрозділів за погодженням з Міністром аграрної політики, інших працівників структурних підрозділів Комітету, керівників територіальних органів Комітету, начальників та заступників начальників регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні та транспорті.

У галузі карантину рослин державне управління здійснює Головна державна інспекція з карантину рослин України (Укрголовдержкаран- тин), у віданні якої перебувають Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія та Центральний фумігаційний загін[106]. Укрголовдерж- карантин є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України. Йому підпорядковані інспекції з карантину рослин АРК, областей, міст Києва та Севастополя, обласні фумігаційні загони, зональні, обласні карантинні лабораторії, прикордонні пункти карантину рослин у морських, річкових портах (на пристанях), на залізничних станціях, в аеропортах (на аеродромах), на підприємствах поштового зв'язку, шосейних шляхах, автовокзалах, автостанціях.

Основними завданнями цих органів є: охорона території України від занесення карантинних організмів; своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони в регіони України, де вони відсутні; здійснення державного контролю за додержанням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробленні, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів.

Місцевими органами управління в аграрній сфері є Головне управління агропромислового розвитку обласної, управління агропромислового розвитку Севастопольської міської, районної державних адміністрацій. Типові положення про ці управління затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. [107]

Державну політику в галузі земельних відносин здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем), який є центральним органом виконавчої влади. Його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомзем вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи, провадження топографо-геодезичної
 

 
та картографічної діяльності та подання їх Кабінетові Міністрів України. Держкомзем координує роботу з проведення земельної реформи, а також здійснює державний контроль за використанням та охороною земель[108].