Відповідно до КУпАП суб'єктами адміністративної відповідальності є лише фізичні особи. Однак на законодавчому рівні встановлено адміністративну відповідальність і юридичних осіб. Інтенсивний розвиток цього виду відповідальності розпочався після здобуття Україною незалежності і був зумовлений процесами зростання підприємництва та становлення ринкової економіки, які призвели до утворення значної кількості юридичних осіб, заснованих на приватній формі власності.

Як відомо, юридичні особи визнаються суб'єктами правових відносин не тільки в адміністративному, а й у багатьох інших галузях права, зокрема, в цивільному, господарському, податковому та ін. Вступаючи у правові відносини, вони своїми діями можуть реалізовувати надані їм права та виконувати покладені на них обов'язки, тобто здійснювати правомірну поведінку. Але вони можуть і порушувати приписи норм права, тобто вчиняти правопорушення, за вчинення яких передбачено притягнення юридичної особи до юридичної відповідальності.

Наприклад, ст. 35 Закону України "Про пожежну безпеку", яка передбачає, що за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися до сплати штрафу, який не може перевищувати 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації1. В п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" встановлено, що за виконання будівельних робіт, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, з порушника стягується штраф у розмірі 10 % вартості виконаних робіт1.

І хоча в текстах обох законів термін "адміністративна відповідальність" не міститься, однак з наступних причин можна стверджувати, що йдеться саме про неї. По-перше, в приписах містяться описи протиправних діянь, які можуть бути вчинені у різних сферах державного управління. По-друге, за вчинення правопорушення встановлено адміністративне стягнення (в нашому випадку це штраф, але застосовуються й інші види стягнень, від попередження аж до ліквідації юридичної особи). По-третє, в обох випадках рішення про накладення стягнення приймає орган виконавчої влади. По-четверте, рішення по справі приймається у спрощеному, характерному для адміністративного процесу порядку.

Аналіз чинного законодавства дозволяє стверджувати, що нині інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб перебуває в процесі становлення. Він ще остаточно не сформувався і містить багато суперечностей і прогалин, однак заперечувати його існування не має жодних підстав. Вагомим кроком на шляху його розвитку стало прийняття ГК України. У главі 28 цього Кодексу вперше зроблено спробу визначити загальні засади адміністративної відповідальності юридичних осіб. У ній встановлено перелік адміністративних стягнень, які законодавець називає адміністративно-господарськими санкціями, надано характеристику кожному з них, визначено строк їх застосування та гарантії прав юридичних осіб у разі неправомірного притягнення їх до відповідальності. Тобто ГК України можна назвати не тільки законом, який офіційно визнав адміністративну відповідальність юридичних осіб, а й першим кодифікованим актом, у якому зібрано загальні положення щодо такої відповідальності.

Однак слід пам'ятати, що приписи ГК України стосуються далеко не всіх випадків адміністративної відповідальності юридичних осіб. Вони регулюють відповідальність за порушення у сферах обмеження монополізму, захисту конкуренції, захисту прав споживачів, містобудування, реклами, виконання державних замовлень тощо. На відповідальність за порушення у сфері оподаткування, пожежної та санітарно-епідеміологічної безпеки, використання природних ресурсів, банківської діяльності та деяких інших ці загальні положення не поширюються.

Адміністративну відповідальність юридичних осіб слід розглядати як самостійний вид адміністративної відповідальності. Він тісно переплітається з адміністративною відповідальністю фізичних осіб. Так, у разі вчинення адміністративного правопорушення юридичною особою можливі три варіанти правових наслідків: притягнення до відповідальності самої юридичної особи, як у разі порушення правил містобудування; притягнення до відповідальності одночасно і юридичної особи, і посадових осіб, як у разі вчинення порушення у сфері обмеження монополізму; притягнення до відповідальності лише посадової особи, як за порушення митних правил.

Для подальшого розвитку інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб необхідно проведення кодифікації законодавства у цій сфері. Це дозволить більш ефективно застосовувати відповідні правові норми, а також створить надійну базу для подальшої роботи в напрямку вдосконалення цього законодавства та практики його реалізації. У процесі кодифікації слід установити чіткий перелік органів, уповноважених приймати рішення про накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб (зараз їх більше 40). Також треба розробити єдиний порядок розгляду справ про накладення адміністративних стягнень. Нині він відсутній.

Крім того, потребує вирішення питання щодо вини юридичних осіб. Традиційно воно залишалося поза увагою законодавця. Вперше до нього звернулися у ст. 10 Законі України від 11 червня 2009 р. "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень"1 .

Запитання для самоконтролю

1.  Дайте поняття та розкрийте сутність адміністративної відповідальності.
2.  Які основні риси адміністративної відповідальності?
3.  Що становить законодавчу основу адміністративної відповідальності?
4.  Чим відрізняється адміністративна відповідальність від кримінальної, дисциплінарної та цивільної відповідальності?
5.  Що таке адміністративне правопорушення?

1.  Назвіть ознаки адміністративного правопорушення та розкрийте їх зміст.
2.  Хто є суб'єктом адміністративного правопорушення?
3.  Які обставини виключають протиправність і суспільну шкідливість діяння?
4.  Наведіть поняття "адміністративне стягнення". Які його види та система передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення?
5.  Який порядок накладення адміністративних стягнень?
6.  Розкрийте особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
7.  Якими законами встановлено адміністративну відповідальність юридичних осіб (наведіть декілька прикладів)?
8.  Чи може бути притягнена до адміністративної відповідальності громадська організація?