По-перше, для укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу необхідна наявність в абонента відповідних технічних засобів, що являють собою технічні передумови укладення договору: а) власна мережа (газопроводи, нафтопроводи, теплопроводи, електропроводи та ін.), приєднана до мережі постачальника; б) прилади обліку споживаних ресурсів, регулююча апаратура, перетворюючі пристрої (трансформаторні підстанції та ін.); в) споживаючі установки й агрегати. Постачальник, крім того, вправі давати дозвіл на підключення технічних пристроїв абонента до своєї мережі і регулярно контролювати їхню роботу протягом договірних відносин. Постачальник також зобов 'язаний мати технічне устаткування і засоби (приєднану мережу), необхідні для транспортування і подачі енергетичних та інших ресурсів абоненту.

По-друге, аналізований договір, на відміну від інших видів договору купівлі-продажу, не породжує обов 'язку абонента прийняти ресурси, тобто обумовлену кількість товару. А постачальник, у свою чергу, зобов 'язується постійно подавати товар (ресурси) у мережу таким чином, щоб в абонента була можливість одержувати їх у будь- який час.

По-третє, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу породжує обов'язки абонента, що не характерні для інших видів зобов'язань купівлі-продажу, а саме: дотримуватись передбаченого договором режиму використання ресурсів, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за таким критерієм, як предмет договору, може бути диференційований на наступні види: договір постачання електричної енергії, теплової енергії, газу, нафти, нафтопродуктів, води та ін.

Залежно від суб'єктного складу договору може бути особливо виділений різновид договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, в якому на стороні споживача (абонента) беруть участь фізичні особи, що уклали договір для задоволення своїх побутових потреб. Специфіка даного договору полягає в особливому характері прав і обов'язків сторін і в особливостях формування ціни договору. Слід зазначити, що остання класифікаційна ознака дозволяє виділити такі різновиди договору постачання електричної енергії, як:

а)  договір на перетік електроенергії, за яким один постачальник (енергосистема) подає електроенергію не споживачу, а іншому постачальнику (енергосистемі), що зобов'язаний оплатити отримані ресурси. Особливістю даного договору є допущення реверсивної передачі електроенергії (тобто перетік електроенергії в обох напрямах): як у бік приймаючої (основний напрям), так і у бік передавальної енергосистеми (в окремі періоди, передбачені договором)[180].

б) договір на живлення енергосистем від блок-станцій (електростанцій, що належать споживачеві, працюють в об' єднаній енергетичній системі України і підпорядковуються її диспетчерському управлінню[181]), відповідно до якого організація, що має блок-станцію, зобов'язана відпускати енергосистемі електроенергію у межах максимальної потужності й у кількостях, обумовлених договором, а енергосистема зобов'язується вибрати передбачену договором кількість енергії й оплатити її[182];

в) договір про взаємне резервування електропостачання, за яким два абоненти (промислових споживачі) зобов'язуються забезпечити безперебійне живлення один одного електроенергією у випадку, якщо хто-небудь з них не зможе одержувати її через приєднану мережу від постачальника[183].

Елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Сторонами договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу виступають постачальник та абонент (споживач).

Постачальником може бути суб'єкт підприємницької діяльності (як правило - юридична особа[184]), що здійснює постачання (продаж) енергетичних та інших ресурсів споживачам, який відповідно до п. 6 ч. 1 та пп. 14, 15, 42 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. та ст. 13 Закону України "Про електроенергетику" повинен мати ліцензію на здійснення цього виду діяльності.

Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засобами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетичних та інших ресурсів[185].

Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями), передбачається можливість участі у відносинах по постачанню електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 79 п. 1.2 вказаних правил відносять "споживачів, яким електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки споживача (субспо- живача)". При цьому відповідно до абз.17, 18 п.1.2 і пп. 1.5-1.8 зазначених правил субспоживач може задовольнити свої потреби в електроенергії, лише уклавши два договори : а) договір постачання електроенергії з постачальником і б) договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, який визначений як "домовленість двох сторін (основного споживача і субспоживача або постачальника електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії". Предметом останнього договору є технологічні електромережі основного споживача, а метою договору є надання субспоживачу права користування чужими електромережами.

Предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами є а) енергетичні ресурси (енергія) та б) інші ресурси.

Цивільно-правова природа енергії, як об'єкта цивільних правовідносин викликала суперечки. Ряд дослідників стверджували, що "енергію неможливо віднести до таких об'єктів прав, як речі у значенні предметів матеріального світу"[186]. Інші вчені безапеляційно визначали енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками[187]. Погоджуючись з останньою позицією, пропонуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти загальну кількісну міру різних форм руху матерії[188], певну властивість матерії, що полягає в здатності здійснювати корисну роботу[189]. Якщо взяти до уваги, що у Всесвіті вся матерія перебуває в постійному русі, то можливо резюмувати, що енергія - це форма матерії. А якщо врахувати устояне в цивілістиці уявлення про річ як предмет (об'єкт) матеріального світу, що має економічну форму товару[190], то справедливим буде висновок про те, що енергія являє собою специфічну споживану річ, визначену родовими ознаками.

Разом з тим, незважаючи на вищевикладену полеміку, в юридичній літературі енергія розглядається як економічне благо, якому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об'єктів цивільних правовідносин. А відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія визначається як електрична чи теплова енергія, що виробляється на об 'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Теплова енергія поставляється як горяча вода чи пара, електроенергія - у виді як електричний струм.

Згідно з ст.714 ЦК предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є також "інші ресурси". У законі не міститься їх вичерпний перелік, тому до зазначеного різновиду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресурси, що мають форму товару, передача і споживання яких абонентом можливі за допомогою спеціальної приєднаної мережі (газ, нафта, вода та ін.). Оборот ресурсів можливий і без використання приєднаної мережі (наприклад, нафта поставляється в цистернах, газ - у балонах, вода - у пляшках, електроенергія - в акумуляторах), але в такому випадку він буде регламентований положеннями договорів купівлі- продажу чи постачання.

На формування ціни договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу істотно впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних та інших ресурсів перебуває в стані природної монополії. Відповідно до ч.1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. діяльність суб'єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державному регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноваженими органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача).

За загальним правилом строк договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за згодою сторін, але для окремих видів зазначеного договору строк може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, наприклад, згідно з п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення" від 26.07.1999 р. №1357 (зі змінами та доповненнями) цей договір укладається на три роки. Підзаконні і локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних та інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безперебійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких договір вважається продовженим на новий строк, якщо до його закінчення жодною зі сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд умов договору[191].
 

 
Нормами, що містяться у № 5 глави 55 ЦК, не визначається форма договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, отже, вона повинна відповідати загальним вимогам, що пред'являються до форми правочинів.

Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Основними обов 'язками постачальника є безупинне, з дотриманням погодженого режиму (графіка), надання абоненту енергетичних та інших ресурсів, передбачених договором, у визначеній кількості і встановленої якості.

На відміну від інших різновидів договору купівлі-продажу, у яких повинно бути точно визначена кількість товару, що купується, у договорі постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу вказується орієнтована (як правило, гранична, максимальна) кількість енергетичних та інших ресурсів, що необхідні абоненту.