У сучасних умовах дорожнього руху спостерігається чітка тенденція до зростання кількості транспортних подій (пригод)1. Згідно з даними ГУДАІ МВС України, в нашій державі за рік у середньому вчиняється від 35 тис. до 45 тис. ДТП, що призводить до загибелі від 5 тис. до 7 тис. осіб та їх травмування від 35 тис. до 40 тис. У кожних 100 ДТП у середньому гине від 15 до 20 осіб. На кожну тисячу населення України припадає, в середньому на рік, сім ДТП2.

' У чинному законодавстві не існує єдиного підходу в застосуванні термінів "подія - пригода". Зокрема в Законі України "Про дорожній рух" від .'30.06.1993 р. використано термін "подія". У Правилах дорожні.ого руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, використано словосполучення "дорожньо-транспортна пригода" - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдано матеріальних збитків.

Окрім цього, зазначмо, що суспільпо-небезпечними дорожньо-трапспорт-мими подіями (падалі - ДТП) с лише ті, що призвели до заподіяння тілесних ушкоджень чи смерті людей або настання інших тяжких наслідків.

2 Дорожно-трапспортпьіе происшествия. Особенности раселедования / Авт.-сост. А. Н. Шабадси, С. А. Шевцов, К. В. Дубонос- X., 2003,- С. 6-7.

:! Під ДТП падалі розглядатимемо, насамперед, суспільно небезпечні діяння, передбачені ст. 286 КК України ("Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами"), хоча кримінальна відповідальність за дорожпьо-транспортпі події передбачена також і ст. 287 ("Випуск в експлуатацію техпічпо-несправ-них транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації"), ст. 288 ("Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху"), ст. 291 ("Порушення чинних па транспорті правил"), ст. 415

Тож залишаються й падалі актуальними питання, що виникають у діяльності органів досудового розслідування у кримінальних справах про злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху, надалі - ДТП3.

Типовими елементами криміналістичної характеристики ДТП е узагальнені відомості про:

1)   обстановку ДТП;

2)   механізм ДТП;

3)   причини дорожньо-транспортних подій;

4)   слідову картину;

5)   особу злочинця;

6)   особу потерпілого.

Обстановка ДТП (час, місце, дорожні та погодні умови тощо). Дорожня обстановка становить складну сукупність умов, за яких відбувається рух на певній ділянці дороги чи вулиці, і характеризується комплексом елементів1 або чинників, що їх має враховувати водій під час керування транспортним засобом.

I група (статичні елементи):

• особливості планування доріг і вулиць, їхні технічні характеристики (профіль, ширина проїжджої частини, тип і стан дорожнього покриття);
• наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху (огорожі, розмітки, дорожні знаки, зупинки міського транспорту);

-   освітлення проїжджої частини в темний час доби;

-   будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч із дорогою тощо.

II група (динамічні елементи дорожньої обстановки):

-   інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів, переміщення інших об'єктів по дорожньому полотну;

-    поведінка пішоходів і водіїв транспорту;

-    зміна сигналів регулювання руху;

-    маневри руху автомашини;

-    оглядовість, видимість тощо.

Дорожню обстановку обумовлено також місцем учинення ДТП. Узагальненням установлено, що більшість цих подій вчиняється в містах, де розвинена транспортна система, інтенсивний пішоходннй рух.

Розподіл ДТП за місцем їх учинення має наближено такий вигляд:

("Порушення правил водіння або експлуатації машин" - зокрема бойових, спеціальних чи транспортних машин ЗСУ України та інших військових формувань).

1 Див.: Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька.- К., 2001.— С. 610. 611 та ін.

-   33% - вчиняються в Києві та обласних центрах України;

-    23% - в іншVIх містах;

-    20% - на дорогах місцевого значення;

-    15% - в інших населених пунктах;

-    9% - на магістральних автодорогах;

-    2% - на регіональних автодорогах.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування аварійної дорожньої обстановки. Зокрема, найчастіше ДТП трапляються в години "пік" (коли рух найбільш інтенсивний), а також за несприятливих погодних умов (ожеледь, дощ, туман), у темний час доби.

Розподіл кількості ДТП за місяцями року свідчить, що найчастіше вони трапляються протягом липня-листопада, з піком V серпні (у серпні в середньому трапляється до 15% від усіх річних ДТП).

Критичного стану аварійність досягає у п'ятницю. У цей день тижня відбувається до 15,7% ДТП.

ДТП із найбільш тяжкими наслідками мають місце в неділю, а за годинами доби - в період від 04.00 - 19.00 (7,8%).

Переважна більшість подій трапляється у другій половині доби (64,8%) з піком впродовж 18.00-19.00 (7,8%).

Механізм ДТП. Механізм ДТП - складна система взаємодії чотирьох елементів:

1)  водій (його кваліфікація, досвід роботи, стан здоров'я, 
тривалість перебування за кермом тощо;

2)  автомобіль (його технічний стан);

1. дорога (стан дорожнього покриття, рельєф - ухил, підняття, наявність чи відсутність дорожніх знаків тощо);
2. навколишнє середовище (перешкоди, зокрема інші транспортні засоби, люди, погодні умови, видимість тощо).

У ДТП вирізняють три фази:

початкова. її характеризують передаварійні умови руху транспортного засобу і пішоходів, що передують виникненню небезпечної ситуації, за якої учасники руху ще можуть і повинні негайно вжити всіх можливих заходів для попередження ДТП;

кульмінаційна. Виникає за умови, що під час початкової фази не було вжито названих вище заходів. Під час цієї фази відбувається зближення транспортного засобу і пішохода (або ж транспортних засобів між собою) тощо. Ситуація з небезпечної трансформується в аварійну. За цієї фази учасники дорожнього руху вже не в змозі уникнути ДТП. Кульмінаційна фаза характеризується подіями, які породжують найбільш тяжкі наслідки ДТП (травми (смерть) пішоходів, пасажирів, водіїв). Вона минає швидко і відбувається на ділянці дороги незначної протяжності;

завершальна. Вона часто збігається в часі з припиненням руху транспортного засобу.

Ось як у фаховій літературі наведено механізм перебігу кульмінаційної та завершальної фаз ДТП, коли легковий автомобіль па швидкості 80 км/год вчиняє наїзд на нерухому масивну перешкоду (наприклад, стіну будинку, навантажений транспортний засіб, міцну опору ЛЕП тощо).

1. Через 0,026 сек після удару вдавлюється передній бампер транспортного засобу; сила, яка у тридцять разів перевищує силу тяжіння автомобіля, зупиняє його рух на лінії передніх сидінь, тоді як його пасажири - якщо вони не прив'язані пасками безпеки - продовжують рухатись у салоні транспортного засобу зі швидкістю 80 км/год.
2. Через 0,039 сек водій разом із сидінням різко рухається вперед на 15 см.

3. Через 0,044 сск він грудною кліткою зламує кермо.

1. Через 0,050 сск швидкість настільки зменшується, що на автомобіль і всіх пасажирів починає діяти сила, яка у 80 разів перевищує їхню власну силу тяжіння.
2. Через 0,068 сек водій із силою в 9 тонн вдаряється об щиток приладів.
3. Через 0,092 сек водій і пасажир переднього сидіння одночасно вдаряються головами об переднє вітрове скло автомобіля й отримують смертельні ушкодження черепа голови.
4. Через 0,100 сек після удару (тобто всі попередні етапи відбувались в мить, яка за часом є меншою за 0,1 сек) водій відкидається назад, він уже мертвий.

8. Через 0,110 сек автомобіль починає незначний рух назад.

9. Через 0,113 сек пасажир, який сидить на задньому сидінні 
за водієм, якщо він також не скористався ременем безпеки, опи- 
няється поруч із ним па одній лінії, завдає йому нового удару й 
одночасно отримує сам смертельні ушкодження.

1 Жерандо К. Безопасность движения: прошлое, настоящее, будущее / Пер. с фр- М.: Юрид. лит-ра, 1983.

10. Через 0,150 сек після удару настає повна тиша; відламки 
скла й металу падають на землю. Місце наїзду покривається 
хмарою пилу1. Як бачимо, все описане відбулося в мізерний ча- 
совий відтинок, що дорівнює 0,15 сек.

Залежно від механізму ДТП вирізняють такі його види: Зіткнення - подія, під час якої рухомі транспортні засоби (ТЗ) стикаються між собою або з рухомим потягом. До цього виду відносять також зіткнення з транспортним засобом, що раптово зупинився (перед світлофором, внаслідок скупчення автівок, або через технічну несправність), а також зіткнення рухомого складу залізничних потягів із ТЗ, що зупинився (стоїть на залізничній колії). Зіткнення в загальній масі ДТП становлять 24,2%.

Перекидання - подія, за якої рухомий ТЗ внаслідок втрати горизонтально-вертикальної стійкості перекинувся. До цього виду ДТП не відносять перекидання внаслідок зіткнення механічних ТЗ або наїзду на нерухомі об'єкти.

Наїзд на нерухомий ТЗ - подія, за якої рухомий ТЗ наїхав на нерухомі ТЗ, причеп або напівпричеп.

Наїзд на нерухому перешкоду (8,6%) - коли ТЗ наїхав на нерухомий предмет або вдарився об нього в межах смуги руху (опору моста, стовп, дерево, будівельні матеріали, огорожу тощо).

Наїзд на пішохода (45,6%) - коли ТЗ наїхав на людину або сам ударився об рухомий ТЗ. До цього виду відносять також випадки, за яких пішоходи потерпіли від вантажу, який перевозився ТЗ, або предмета (дошки, троси, линви, стовбури дерев тощо).

Наїзд на велосипедиста (9%) - подія, за якої ТЗ наїхав на велосипедиста або сам потрапив під рухомий ТЗ.

Наїзд на гужовий транспорт - коли ТЗ наїхав на упряжних, в'ючних чи верхових тварин або на вози, транспортовані цими тваринами.

Наїзд на тварин - подія, за якої ТЗ наїхав на птахів, диких чи домашніх тварин, або самі тварини чи птахи вдарились об рухомий ТЗ, внаслідок чого постраждали люди.

Інші види ДТП:

• сходження трамвая з рельсів (який не призвів до зіткнення або перекидання трамвая);
• падіння вантажу, що перевозився ТЗ, або відкинутого колесом ТЗ предмета на людину, тварину чи на інший ТЗ, що спричинило шкоду здоров'ю або смерть потерпілого;

-   наїзд на осіб, що не є учасниками дорожнього руху;

-   наїзд на раптово виниклу перешкоду (вантаж, який упав з іншого ТЗ, відлетіле колесо тощо);

-   падіння пасажира з рухомого ТЗ або падіння в салоні ТЗ, який рухається, але різко змінив швидкість або траєкторію руху тощо.

Окрім цього, ДТП класифікують за: тяжкістю наслідків, місцем чи загальними причинами виникнення ДТП. Зокрема, за причинами виникнення їх поділяють на:

1. ДТП, що мали місце з вини людей (водіїв; пасажирів; осіб, відповідальних за технічний стан ТЗ і доріг);
2. ДТП, спричинені непереборною силою природи (повінь, обвал, землетрус тощо) або випадковим збігом обставин.

Згідно з Порядком обліку дорожньо-транспортних пригод, затвердженим Постановою КМУ від 30.06.2005 № 538, не підлягають обліку пригоди (небезпечні випадки), що сталися: