Допит заявника.

У процесі допиту заявника обов'язково треба з'ясувати таке:

•  звідки заявником отримані відомості (або відомо) про дачу хабара;
•  кому був даний хабар;
•  предмет хабара;
•  мета хабара, тобто за виконання яких дій (дії) він був отриманий;
•  у якій установі, організації, закладі чи на якому підприємстві ця подія мала місце;
•  які посадові функції має особа, яка одержала хабар;
•  яке відношення до цієї посадової особи має хабародавець (стороння особа, співробітник цієї установи та ін.);
•  яке відношення до названої установи й посадової особи має заявник (службовець, стороння особа та ін.);
•  кому ще крім заявника відомо про хабар;
•  як часто мають випадки хабарництва в цій установі;
•  як характеризується особа хабароодержувача і хабародавця;
•  які обставини супроводжували хабар (де, коли, як він був переданий);
•  кому ще крім правоохоронних органів заявник розповідав про факти хабарництва, у який період це відбувалося;
•  яка обстановка з дотриманням дисципліни в установі чи організації, де заявник виявив факти хабарництва;
•  бачив заявник особисто факт передачі хабара чи чув про це від інших осіб;
•  якими словами супроводжувався факт передачі хабара або якими жестами;
•  що спонукало заявника повідомити про факт хабара правоохоронним органам (боротьба з хабарництвом, особиста ворожість до осіб, які приймали участь у цьому злочині, порушення його особистих інтересів, підвищення по службі, одержання престижної роботи, відрядження, які становлять для нього інтерес та ін.).

Допит свідків.

Показання свідків є важливим доказом при розслідуванні хабарництва. Специфіка при допиті свідків при розслідуванні хабарництва полягає у наступному:

•  вивчення матеріалів справи про подію та осіб, які брали участь у ній;
•  встановлення психологічного контакту зі свідком;
•  встановлення відносин в яких перебуває свідок з підозрюваним (обвинуваченим);
•  уточнення даних про особу допитуваного;
•  опрацювання спеціальних питань (вивченням відповідної літератури; одержанням консультацій у фахівців; безпосереднє ознайомлення з організацією виробництва, технологією окремих процесів, системою й характером банківських операцій тощо; установлення характеру розпорядницьких рішень та ін.);
•  складання плану допиту.

Допит підозрюваного.

При допиті підозрюваного, затриманого на місці злочину, необхідно з'ясувати дані, які є підставою для затримання:

•  де було проведено затримання;
•  ким проводилося затримання;
•  у зв'язку з якими діями підозрюваного або хабародавця;
•  коли, за яких обставин відбулося затримання (під час передачі хабара, після його передачі, у присутності хабародавця, безпосередньо після його відходу чи ін.);
•  предмет хабара (якими індивідуальними особливостями він характеризується - гроші, іноземна валюта, коштовності, витвір антикваріату, документи на купівлю машини, будівлі, квартири тощо);
•  які пояснення підозрюваного супроводжували факт затримання;
•  чи не було спроби представити підозрюваним факт одержання хабара як несподіваної для нього дії, про яку він не має згадки, нічого не знає;
•  які заяви робив хабародавець при затриманні (заперечував факт передачі хабара, вказуючи на те, що він хотів показати ту чи іншу цінність для можливої їх купівлі);
•  у яких відносинах знаходилися підозрюваний і хабародавець;
•  чи мали місце відносини службової підпорядкованості, дружні, далекого знайомства, не були знайомі;
•  які розмови, пропозиції передували одержанню хабара;
•  на які день, годину планувалася передача хабара;
•  хто міг знати про це, крім осіб, які брали участь у злочині;
•  чи не мав місця факт провокації хабара (якою особою, мотив провокації).