1. група: вирішення питання про швидкість руху транспортних засобів і пішоходів на момент ДТП; про відстані між транспортними засобами, транспортним засобом і пішоходом на різних етапах події; про технічний стан ТЗ; про характер несправностей ТЗ тощо.
2. група: питання оцінювання дій водія щодо забезпечення ним вимог безпеки дорожнього руху. Наприклад: як треба було діяти водієві в конкретній ситуації; чи мав водій змогу уникнути наїзду на пішохода тощо.
3. група: питання, скеровані на встановлення причинних зв'язків між діями учасників ДТП та їх наслідками. Експерт може відповісти на запитання про те, чи перебувають у причинному зв'язку з наслідками злочину певні дії водія, пішохода під кутом зору їх невідповідності вимогам безпеки руху.

Трасологічна експертиза призначається й виконується для встановлення механізму ДТП. Наприклад, проведенням цього виду експертизи може бути встановлено в разі спору або приховування чи неможливості визначення оглядом місця події -взаєморозташування на момент ДТП транспортних засобів, а отже, і конкретне місце на проїжджій частині, де сталося їх зіткнення; взаєморозташування на місці ДТП транспортного засобу і пішохода, на якого було скоєно наїзд тощо.

Для дослідження слідів відшарування фарби, характеру і складу відповідної рідини часто у таких справах призначають судово-хімічну експертизу.

Крім того, призначають комплексні судові експертизи: ме-дико-автотехнічну, медико-криміналістичну, трасолого-авто-технічну тощо.

Допит обвинуваченого. На момент пред'явлення обвинувачення водій вже достатньо обізнаний про обставини розслідуваної події та готовий до активного самозахисту. Тому необхідно ретельно готуватися до такого допиту. Варто широко використовувати висновки експертів і показати наявність причинного зв'язку між допущеним обвинуваченим порушенням правил дорожнього руху та наслідками цього иорушеня.

Література

Конституція України. Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кодекс України про адміністративні правопорушення.
 

 
Цивільний кодекс України. Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.93. Закон України "Про транспорт" від 10.11.94. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.01. Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04.00.

Закон України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" від 18.09.91.

Міжнародні конвенції "Про дорожній рух" та "Про дорожні знаки й сигнали"), підписані у Відні 18.11.68, ратифіковані Указом Президії Верховної Ради СРСР 29.04.74.

Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 № 1306.

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 10.12.96 № 103.

Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 №176.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України.-3-тс вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавро-нюка - К: Атіка, 2003.- 1056 с.

Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. Н. П. Яблокова.-М.: Издательство БЕК, 1996.- 708 с.

Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В. К. Лисиченко.- К.: Выща шк., 1988.- 405 с.

Криміналістика: Підручник / За ред. В. Ю. Шепітька,- К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2001.- 684 с.

Байэтт Р., Уотте Р. Расследование дорожно-транспортных происшествий / Пер. с англ.- М.: Транспорт, 1983.- 288 с.

Расследование дорожно-транспортных происшествий / Под ред. В. А. Федорова, Б. Я. Гаврилова.- 2-е изд., переработ, и дополн.- М.: Издательство "Экзамен", 2003.- 464 с.

Дорожно-транспортные происшествия. Особенности расследования / Авт.-сост.: А. Н. Шабадей, С. А. Шевцов, К. В. Дубонос- X.: Факт, 2003.- 127 с.

Данилов Е. П. Автомобильные дела: административные, уголовные, гражданские; экспертизы.- М.: ТК Велби, 2004.- 608 с.

Скригоиюк М. І. Криміналістика: Підручник.- К.: Атіка, 2007.