Економічні: бухгалтерська; фінансово-кредитна; економіко-ста- тистична (економічна); ціноутворення; економічна наукової організації праці; інженерно-економічна.

Товарознавчі: товарів народного споживання, якості промислових товарів та їх оцінка якості, продовольчих товарів та їх оцінка; ав- тотоварознавча; комп'ютерно-товарознавча; оцінка нерухомості, безпеки майнових і немайнових; дослідження якості та оцінка сировини, дослідження спеціальних засобів побутової техніки; оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Інженерно-технічні: інженерно-технічні (пожежно-технічна, експертиза техніки безпеки, будівельна, електротехнічна, комп'ютерно- технічна, розподіл земель і визначення порядку користування ділянкою); інженерно-транспортні (автотехнічна, авіатехнічна, залізнотех- нічна, водотехнічна, трубопровідна, компресорних станцій і систем керування ними).

Інженерно-технологічні. Дослідження відповідності дій фізичних і юридичних осіб вимогам норм охорони праці і безпеки життєдіяльності; дослідження обставин виникнення і припинення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки; вибухо-технологічні.

Фармацевтичні і фармакологічні. Експертиза лікарських препаратів; експертиза отрут, отруйних та інших речовин.

1. Види експертизи ґрунтознавчих, судово-біологічних, судово-екологічних, судово-ветеринарних, судово-медичних, судово-психологічних, судово-психіатричних

Ґрунтознавчі. Дослідження ґрунтів; мінералогічна (гемологічна).

Судово-біологічні. Ботанічна; зоологічна; мікробіологічна; ентомологічна; іхтіологічна; орнітологічна; одорологічна (запахових слідів).

Судово-екологічні. Екологія середовища; екологія біоценозу.

Судово-ветеринарні. Ветеринарна; зоотехнічна.

Судово-медичні. Дослідження трупів; дослідження живих осіб; дослідження речових доказів (крові, волосся, виділень із організму, ДНК).

Судово-психологічні. Особистісно-психологічних рис характеру, емоційних реакцій і станів; закономірності ходу психологічних процесів; рівня розвитку та індивідуальних якостей особистості.

Судово-психіатричні. Психічного стану особистості.

1. Нові види експертних досліджень

До злочинів, що посягають на об'єкти інтелектуальної власності, належать злочини у сфері порушення авторських та суміжних прав, спрямовані проти такого виду власності як інтелектуальна. Конституцією України захищаються всі види власності, тому захист інтелектуальної власності є теж актуальним. Потрібні реальні механізми її захисту, розроблення методик розслідування злочинів вказаної категорії і системи типових експертиз, що спираються на відповідні їм спеціальні знання.

Захист прав на об'єкти інтелектуальної власності здійснюється різними юридичними науками: адміністративним, кримінальним, цивільним правом та криміналістикою.

Під час захисту прав авторів відіграє роль спеціальний орган виконавчої влади - установа у сфері інтелектуальної власності, що забезпечує реалізацію державної політики охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, передбачених законом, виконує відповідні функції.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України розробив перелік видів судових експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, з якими пов'язані види експертних спеціальностей, з присвоєнням кваліфікації судового експерта фахівцям підприємницьких структур та громадянам відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2002 р.:

•  дослідження об'єктів авторського права;
•  дослідження об'єктів суміжних прав;

-       дослідження, пов'язані з охороною права на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції;

•  дослідження, пов'язані з охороною права на промислові зразки;

-       дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин;

-       дослідження, пов'язані з охороною права на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, визначення походження товарів;

-       дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем;

-       дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію;

•  економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності (наказ Міністерства юстиції України "Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів" від 11 липня 2002 р.). У Міністерстві юстиції України створені експертно-кваліфікаційні комісії для атестації судових експертів. Розроблений перелік питань, що ставляться перед вказаними видами експертиз.

Розвиток високих технологій на початку 90-х років призвів до появи комп'ютерної злочинності, створення судової комп'ютерно- технічної експертизи або експертизи інформаційних технологій. У теоретичному плані сформульовані предмет, об'єкт і завдання цієї експертизи.

Предметом судової комп'ютерно-технічної експертизи (СКТЕ) є "факти і обставини, що встановлюються на основі дослідження закономірностей розробки і експлуатації комп'ютерних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів, які зафіксовані в матеріалах кримінальної, цивільної або адміністративної справи".

Об'єктом СКТЕ є комп'ютерні засоби; апаратні, програмні та інформаційні об'єкти. СКТЕ вирішує завдання ідентифікаційного і діагностичного характеру. У кожному її підвиді сформульовані специфічні завдання.

Запропонована класифікація підвидів СКТЕ:

•  апаратно-комп'ютерна;
•  програмно-комп'ютерна;
•  інформаційно-комп'ютерна;
•  комп'ютерно-мережева телематична експертиза.

Усі вказані види експертиз найчастіше проводяться комплексно, тому що при вирішенні завдань потрібні знання з різних наукових галузей (технічної експертизи документів, товарознавчої, відеофоно- графічної, авторознавчої тощо).

У межах судово-біологічної експертизи на основі інтеграції знань про якості потожирової речовини і методів дослідження запропонований новий вид - експертиза речовин потожирових слідів людини ДНК.

Наукові основи цього напряму сформувалися на синтезі даних і методів біології, біохімії і фізіології людини.

У стані формування перебуває мистецтвознавча експертиза. Досліджуються такі об'єкти:

-       твори скульптури, живопису, монети, ювелірні вироби, предмети декоративно-прикладного мистецтва;

•  друковані художні твори, журнали тощо;
•  предмети релігійного культу;
•  відео-, кіноматеріали, фотознімки.

Експерти, досліджуючи вказані об'єкти, вирішують:

-       ідентифікаційне завдання: чи є автором цього твору хтось із відомих митців (хто саме);
 

 
- діагностичні завдання: чи є історичною, художньою чи музейною цінністю предмети, надані на експертизу; чи не підлягали ікони реставрації чи переробці (якої саме); яке призначення і правильна назва предмета; час і місце виконання представленого предмета; чи є поданий предмет оригіналом чи копією; яка техніка написання ікони, картини; яка вартість предмета з урахуванням його історичної, наукової і культурної цінності. Формується одорологічна експертиза, яку на підставі вчення про криміналістичну одорологію пропонують проводити комісією експертів у складі трьох осіб, розподіляючи їх функції таким чином: перший експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак- детекторів (голова комісії); другий експерт-одоролог повинен мати вищу біохімічну (можливо біологічну чи хімічну) і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку з основ одорології, володіти методикою спеціальної підготовки собак-детекторів, мати підготовку з проведення відеозапису експертиз одорологічного дослідження (член комісії); третій експерт-кінолог повинен мати вищу ветеринарну освіту і вищу юридичну освіту, спеціальну підготовку кінолога, мати допуск і володіти методикою підготовки собак-детекторів за курсом загальної слухняності (член комісії).