Щодо створення конкретної СЕЗ та її діяльності, як вже зазначалося, Верховна Рада України приймає відповідний закон. Зокрема, це закони: Про СЕЗи  "Донецьк" і "Азов" - у Донецькій, "Закарпаття" - в Закарпатській, "Яворів" та "Курортополіс Трускавець" - у Львівській, "Славутич" - у Київській, "Інтерпорт Ковель" - у Волинській, "Миколаїв" - у Миколаївській, "Порто-франко" - в Одеській областях, "Порт Крим" - в Автономній Республіці Крим тощо.

Особливістю СЕЗ "Яворів" Яворівського району Львівської області є забезпечити унікальне поєднання функцій комплексної виробничої зони, вільної митної зони (автопорт "Краковець) і технопарку. Мінеральний та енергоресурсний потенціал; розвинена виробнича інфраструктура гірничохімічного підприємства "Сірка", потужність якого здатна забезпечити не лише вітчизняні, але й зарубіжні потреби у сірчаній продукції; вигідне географічне розташування на перехресті транс'європейського коридору відображають один бік економічного портрету регіону і були позитивним аргументом створення СЕЗ "Яворів". Запроваджується спеціальний митний режим і на території автопорту "Краківець", який обіцяє бути найбільшим в Україні міжнародним пунктом пропуску автомобілів. (5 000 на добу).

Курортополіс "Трускавець" - спеціальна економічна зона туристсько рекреаційного типу. Розміщений на території 775 га і є одним з найбільших у Європі такого типу. Середня  заповнюваність його санаторіїв становить 90-95 відсотків. За рахунок інвестицій (190 млн. гривень) організована і успішно працює лікарня дитячого церебрального паралічу світового значення та центр реабілітаційної медицини тощо. 58-ю Генеральною асамблеєю Всесвітньої федерації водолікування і кліматолікування (FEMTEC) до складу якої входять 45 держав, визнавала ЗДТ "Трускавець курорт" найкращим курортним центром світу у 2005 р.

Як наслідок зазначимо, що сумніви щодо подальшої ефективної діяльності спеціальних економічних зон матимуть хитке підґрунтя у разі регулярного аналізу їх діяльності, з'ясовуванні причин невдач, вивченні передового вітчизняного та зарубіжного досвіду, зокрема китайського (до речі, китайські інвестори вклали в СЕЗ "Яворів" 12,5 млн. доп., їх проект передбачає створення 3 000 - 4 000 робочих місць), де потужним полюсом зростання китайської економіки є успішна діяльність СЕЗ, через які реалізовується 2/3 зовнішньоторгового обороту Китаю.

Різновидом СЕЗ є територія пріоритетного розвитку (ТПР), яка передбачена Законом "Про загальні принципи створення спеціальних (вільних) економічних зон", а в окремих регіонах передбачене відповідними окремими законами. Згідно ст. 415 ГК за поданням відповідного органу місцевого самоврядування в межах міста, району територію, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій на підставах та в порядку, передбачених законом, вводиться спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць (територію пріоритетного розвитку. Порядок здійснення господарської діяльності на території пріоритетного ні розвитку встановлюється законом.

Засоби активізації розвитку ТПР було прийняття Закону України "Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" від 24.12.1998 р. Відповідно до ст. 1 цього Закону спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає введення митних, податкових та інших пільг, схвалених радою з питань вільних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області ТПР в межах області це територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і де запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності з метою створення нових робочих місць. У Законі також визначені особливості здійснення підприємницької діяльності на територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку.

Рада з питань спеціальних економічний зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності (надалі Рада в Донецькій та інших областях) спеціальним уповноваженим органом управління міст і районів області, віднесених до територій пріоритетного розвитку. Вона створюється обласною радою. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами й розпорядженнями Президента України, декретами, постано­вами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями обласної ради, а також Положенням про діяльності Ради. Вона координує (погоджує) свою діяльність із центральними органами виконавчої влади України, що забезпечують державне регулювання функціонування спеціальних економічних зон і здійснюючий контроль за дотриманням законодавства України на територіях пріоритетного розвитку.

Основними завданнями Ради є: залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для їхнього відновлення й прогресивного розвитку; створення нових робочих місць для працівників, що вивільняються; розвиток зовнішньої економічної діяльності; створення сучасної виробничої, транспортної, ринкової й соціальної інфраструктури на територіях пріоритетного розвитку; зміцнення економіки підприємств, збільшення на цій основі надходжень у бюджет і зростання доходів населення.

Крім цього, вона забезпечує вироблення й проведення на територіях пріоритетного розвитку й області в цілому фінансово-економічної політики, спрямованої на пожвавлення й стабілізацію матеріального виробництва на якісно новій технологічній основі, розширення ринків збуту готової продукції, підвищення рівня прибутковості підприємницької діяльності. Розглядає і схвалює (відхиляє) інвестиційні проекти відповідно до Порядку, установленим Кабінетом Міністрів України. Здійснює комплекс організаційних заходів щодо залучення фінансових ресурсів, у тому числі власних коштів підприємств й організацій (включаючи іноземні), бюджетних коштів, коштів позабюджетних фондів, а також благодійних фондів, громадських організацій і фізичних осіб для реалізації в області інвестиційної політики. Проводить міжнародні тендери для  відбору  інвестиційних проектів й інвесторів; приймає участь у міжнародних інвестиційних ярмарках з метою пошуку інвесторів.

Рада видає свідоцтва на здійснення діяльності на територіях пріоритетного розвитку та дозволи на проведення підприємницької діяльності на території спеціальної економічної зони без створення юридичної особи й здійснення відповідного контролю. Разом з місцевими органами виконавчої влади в розробці пропозицій про розміри ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів й інших платежів на територіях пріоритетного розвитку для впорядкування механізму ціноутворення. Розглядає спори, що виникають між органом господарського розвитку спеціальної економічної зони, суб'єктами підприємницької діяльності й органами місцевого самоврядування.

В межах своєї компетенції, Рада приймає документи, що регламентують діяльність суб'єктів господарювання на територіях пріоритетного розвитку. Встановлює розмір плати за видачу свідоцтв на право здійснення інвестиційних проектів за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Визначає напрямки використання отриманих коштів за видачу свідоцтв на право здійснення інвестиційних проектів для розвитку інфраструктури спеціальних економічних зон і спеціальних режимів інвестиційної діяльності за узгодженням з Міністерством фінансів України. Узгоджує бюджети міст і районів, віднесених до територій пріоритетного розвитку. Здійснює контроль за цільовим використанням фінансових ресурсів, що направляють на розвиток спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

У випадку порушення суб'єктами господарської діяльності (інвесторами) законодавства України, установчих документів або умов контрактів, укладених з органами місцевого самоврядування на пріоритетного розвитку Рада скасовує видані дозволи на здійснення підприємницької діяльності.

Місцеві ради й місцеві державні адміністрації, на території яких розташована ТПР, здійснюють свої повноваження в повному обсязі, якщо законодавчими актами про стан створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачене інше. Якщо на їх території розташована СЕЗ і ТПР, вони можуть мати своїх представників у керівництві органів їх господарського розвитку й управління.

Орган господарського розвитку й управління СЕЗ і ТПР забезпечує загальні умови її функціонування. До виняткової компетенції органа господарського розвитку в рамках функціонування СЕЗ і ТПР ставиться: визначення перспективних напрямків розвитку СЕЗ і ТПР; експлуатація й будівництво мереж транспорту, зв'язку, енергопостачання й інші об'єкти виробничої інфраструктури, які використовуються для загальних потреб; розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами СЕЗ; організація міжнародних торгів з метою розміщення на території СЕЗ нових виробництв; надання суб'єктам господарської діяльності СЕЗ в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури й передача їм у користування природних ресурсів; видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності СЕЗ на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єктів економічної діяльності й інвестицій, здійснюваних у СЕЗ.

Для одержання Свідоцтва на реалізацію інвестиційного проекту або Дозволу на здійснення підприємницької діяльності суб'єкт підприємницької діяльності (інвестор), що має намір реалізувати інвестиційний проект, або вповноважена ним у встановленому порядку особа подає в орган управління СЕЗ або ТПР наступні документи: заява про розгляд інвестиційного проекту за встановленою формою; інвестиційний проект (бізнес-план) кошторисною вартістю, еквівалентною не менше суми, встановленої законодавцем; нотаріально засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності й установчих документів юридичної особи; у випадку, коли заявником є іноземна юридична особа, — документи, які свідчать про реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи в країні його місцезнаходження (виписка з торговельного, банківського або судового реєстру тощо). Ці документи повинні бути завірені відповідно до законодавства країни, що їх видала, перекладені на українську мову й легалізовані в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачене інше. Зазначені документи можуть бути також завірені в посольстві відповідної держави в Україні й легалізовані в МЗС; проект контракту, погоджений з відповідним органом місцевого самоврядування й з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони у випадку реалізації інвестиційного проекту на території спеціальної економічної зони; висновку щодо інвестиційного проекту, вироблені відповідно до законодавства України, у тому числі науково-технічної, екологічної експертизи, державною експертизою інвестицій тощо; довідку відповідного органа державної податкової служби України про стан розрахунків з бюджетом (для юридичних осіб, зареєстрованих в Україні); зобов'язання про надання органу управління звітності про хід реалізації інвестиційного проекту за формою й у строки, установлені органом управління СЕЗ і ТПР; якщо інвестиційним проектом передбачений ввіз на митну територію України сировини, матеріалів, предметів, устаткування, то необхідно надати перелік й обсяги сировини, матеріалів, предметів, устаткування й обґрунтування обсягів ввозу сировини, предметів, матеріалів й устаткування. У разі потреби орган управління може вимагати інші документи, які стосуються визначення мети, умов діяльності й можливості заявника реалізувати інвестиційний проект.