Давальницька сировина також може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб'єктів підприємницької діяльності України за іноземну валюту. Період здійснення операцій з давальницькою сировиною, закупленою іноземним замовником за іноземну валюту на митній. Території України у суб'єктів підприємницької діяльності, становить не більше 90 днів.

Додатковою підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання українським виконавцем до органу митного контролю копії контракту на придбання іноземним замовником сировини в Україні та довідки уповноваженого банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на митній території України, і залежить йому, при вивезенні з митної території України не обкладається, вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів з України. У разі виготовлення з давальницької сировини підакцизних товарів, за умови їх вивезення за межі митної території України, український виконавець не сплачує акцизний збір.

Іноземний замовник має право реалізувати готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, закупленої ним на митній території України, шляхом укладення контрактів з покупцями готової продукції лише за умови попередньої реєстрації його постійного представництва в Україні.

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) у разі реалізації готової продукції або її частини на митній території України є подання українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції і копію якої він зобов'язаний передатне українському виконавцю, копії зазначеного контракту і копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, якщо такі впроваджено щодо аналогічних імпортних товарів. Закон також регулює порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції.

Давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником до органу митного контролю письмового зобов'язання щодо повернення в Україну готової продукції, виготовленої з цієї сировини (або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції), не пізніш як через 90- календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою від митної вартості давальницької сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції в повному обсязі у встановлений Законом період, письмове зобов'язання погаша­ється. Якщо не ввозиться обумовлений у контракті обсяг готової продукції (валютна виручка), то із замовника стягується до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток, пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від вартості не ввезеної в Україну готової продукції або не переведеної в Україну валютної виручки, але не більше від контрактної вартості не ввезеної готової продукції. Пеня сплачується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу після фактичного отримання готової продукції.

Коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, то їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. Податок на додану вартість, сплачений або що підлягає сплаті за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, українському замовнику не відшкодовується.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо не ввозиться обумовлений у контракті обсяг готової продукції (валютна виручка) у визначений Законом строк, то український замовник зобов'язаний оплатити вексель.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є подання українським замовником до органу митного контролю копії письмового зобов'язання або векселя, авізованого (взятого на облік) державкою податковою інспекцією за місцезнаходженням замовника. Для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться на митну територію України, український замовник повинен подати до митного органу копії зазначеного письмового зобов'язання або векселя та копії вивізної вантажної митної декларації.

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) український замовник подає до державної податкової інспекції копії ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію або довідки уповноваженого банку України про повернення валютної виручки.

Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (у тому числі її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає ліцензуванню і квотуванню, за винятком тих видів сировини, на які поширюється спеціальний режим експорту, а також випадків, коли контрактом передбачено реалізацію готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни. За частину давальницької сировини або готової продукції, що використовується для оплати виконаної роботи, український замовник сплачує вивізне (експортне) мито, податки та збори, що справляються при бартерних (товарообмінних) операціях.

Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини українського замовника з урахуванням вимог Закону, що ввозиться на митну територію України, звільняється від обкладення ввізним митом, податками і зборами (крім акцизних та митних зборів), які справляються при імпорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування і квотування.

Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть провадитися у грошовій формі, шляхом виділення частини давальницької сировини чи готової продукції або з використанням трьох форм одночасно за згодою замовника і виконавця.

У разі витрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель (письмове зобов'язання) погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).

За письмовою заявою іноземного замовника давальницька сировина, ввезена ним і не перероблена на митній території України, або відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути вивезені у порядку, встановленому Державною митною службою України.

Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження у Законі України від 23.12.1998 р. "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" (надалі Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, яка спричинює скорочення валютних надходжень в Україну. Цей Закон установлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження й функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.

Поняття "бартер (товарний обмін)" і "бартерна (товарообмінна) операція" визначені як у згаданому Законі, так і в Законі "Про оподатковування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 1 Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. У Законі України "Про оподатковування прибутку підприємств бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки У продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Таким чином, бартерна операція припускає обмін визначеної кількості, одного або кількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошевої форми розрахунків.

Визначення у законах передбачає можливість оформляти бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Крім того, нове визначення, поняття "товарообмінна (бартерна) операція" відрізняється тим, що, в ньому безпосередньо передбачено обмін не тільки товарами (продукцією), а й роботами (послугами), правами інтелектуальної власності та іншими не майновими правами призначеними для продажу (оплатної передачі). У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), експортуються за цим договором з обов'язковим вираженим в іноземній валюті, віднесеній національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.