Копії судового рішення, що надійшло до інформаційно-технічного адміністратора Реєстру, присвоюється реєстраційний номер із зазначенням дати внесення до Реєстру.

При внесенні тексту судового рішення до Реєстру зазначається:

1. найменування суду, який ухвалив (постановив) судове рішення;
2. код суду згідно з Довідником статистичних кодів, затвердженим ДСА;
3. інстанція, у якій розглядалася справа;
4. форма судочинства (цивільне, кримінальне, господарське, адміністративне);
5. форма судового рішення;
6. дата ухвалення (постановлення) судового рішення;
7. номер та дата судової справи (якщо номер судової справи змінено, додатково зазначається попередній номер та дата судової справи);
8. номер та дата судової справи, рішення у якій переглядається;
9. дата ухвалення (постановлення) судового рішення, що переглядається;
10. найменування та код суду, що ухвалив (постановив) судове рішення, що переглядається, згідно із зазначеним Довідником статистичних кодів;
11. склад суду із зазначенням прізвища та ініціалів судді (суддів);
12. найменування сторін судового процесу (з урахуванням режиму доступу до судових рішень);
13. статус сторін судового процесу (фізична особа, юридична особа, зокрема, державний орган, державне підприємство, установа, організація);
14. текст судового рішення.

Інформація, внесена до Реєстру, має бути захищена від її викрадення, перекручення чи знищення. Вилучення судових рішень з Реєстру не допускається. Неможливе і внесення будь-яких змін до судових рішень, які внесені до Реєстру, крім випадків, пов'язаних із необхідністю виправлення помилки, допущеної під час внесення судового рішення до Реєстру чи ведення Реєстру. У разі виправлення відповідно до процесуального закону допущених у судовому рішенні орфографічних або арифметичних помилок до Реєстру додатково включається в установленому порядку текст судового рішення із внесеними змінами.

Порядком також визначено процедуру внесення до Реєстру судових рішень в електронному вигляді та на паперових носіях. Так, копії судових рішень в електронному вигляді надсилаються відповідальною особою апарату суду із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення та з використанням електронного цифрового підпису на електронну адресу інформаційно-технічного адміністратора Реєстру раз на добу електронною поштою із зворотнім підтвердженням факту їх отримання. Строк внесення до Реєстру тексту судового рішення в електронному вигляді становить три доби з моменту надходження копії судового рішення до інформаційно-технічного адміністратора Реєстру.

Копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду до інформаційно-технічного адміністратора Реєстру на паперових носіях, якщо в суді не застосовується у повному обсязі спеціалізоване програмне забезпечення. Копії судових рішень на паперових носіях надсилаються на абонентську скриньку інформаційно-технічного адміністратора Реєстру один раз на тиждень. Строк внесення до Реєстру тексту судового рішення на паперовому носії становить 15 календарних днів з моменту надходження його копії до інформаційно-технічного адміністратора Реєстру.

Користувачам Реєстру надається можливість пошуку, перегляду, роздрукування, отримання електронних копій судових рішень шляхом копіювання текстів у цілому або їх частин відповідно до режиму доступу до судових рішень (повного або загального).

Реєстр дозволяє здійснювати пошук судових рішень за такими критеріями:

• найменування суду, що ухвалив (постановив) судове рішення;
• код суду згідно з Довідником статистичних кодів;
• дата ухвалення (постановлення) судового рішення;
• прізвище та ініціали судді (суддів), який ухвалив (постановив) судове рішення;
• форма судочинства;
• форма судового рішення;
• номер справи, у якій прийнято рішення, та дата її надходження до суду;
• найменування сторін судового процесу (з урахуванням режиму доступу до судових рішень);
• державний орган, державне підприємство, установа, організація;
• пошук за ключовими словами.

Єдиний державний реєстр судових рішень створено для підвищення прозорості діяльності судів, забезпечення прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства через відстеження судової практики. Реєстр має виконувати низку важливих функцій. Розглянемо їх детальніше.

Відкритість судових рішень повинна стримувати суддів від відвертих зловживань. Знаючи, що їх рішення може стати предметом громадського розголосу, суддя навряд чи наважиться прийняти заздалегідь неправомірне рішення.

Процесуальне законодавство однією з підстав для оскарження судових рішень визначило наявність неоднакового застосування судами одного й того ж закону. Ті судові рішення, що потрапляють у періодичні видання, відображають лише окремі аспекти судової практики, тому попит на них надзвичайно великий. Реєстр полегшив одержання необхідної інформації, допоміг задовольнити попит правників.

При недостатності роз'яснень Верховного та вищих судів Реєстр став цінним джерелом інформації для самих суддів. Можливість вивчати практику судів вищого чи навіть того самого рівня полегшує суддям вирішення подібних справ. Крім того, якщо Реєстр міститиме всі рішення судів, зокрема і процесуального характеру, судді не важко буде перевірити при відкритті провадження у справі, чи не вирішувалася ця справа раніше або чи не знаходиться вона у провадженні іншого суду.

Із запровадженням Реєстру судова практика зможе стати предметом більш прискіпливого аналізу науковців. Раніше вони були змушені задовольнятися опублікованими у періодичних виданнях текстами рішень або добиватися дозволу на вивчення справ у судах. Тож Реєстр може сприяти тому, щоб вітчизняна юридична наука стала більш прикладною.

Подальший розвиток Реєстру відкриває можливості для спрощення ведення судової статистики. Кожен міг би самостійно відшукати статистичну інформацію про кількість справ чи рішень, обравши відповідні часові рамки та інші критерії.[75]*

Необхідність створення та функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень не викликає ні в кого сумнівів, бо це дозволить вирішити низку проблем судочинства. Однак для своєчасної передачі судових рішень до нього потрібно, насамперед, реалізувати програму повної комп'ю- 
теризації судів, що створить необхідні умови для подальшого впровадження інформаційних і комунікаційних технологій у судочинство. [76]*

Крім визначення порядку доступу до судових рішень шляхом використання Реєстру, Закон установлює порядок доступу до судових рішень заінтересованих осіб шляхом звернення до апарату відповідного суду. Так, за ст. 9 Закону особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про:

1. надання можливості ознайомитися із судовим рішенням;
2. надання можливості виготовити в приміщенні суду копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;
3. виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

У вказаній заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення - протягом трьох робочих днів. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася з цією заявою. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. Копія судового рішення видається за плату в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У наданні доступу до судового рішення належить відмовити, якщо:

1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;

2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи;

3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов'язків цієї особи.

Забороняється відмовляти в доступі до судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим. Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом.

Законом також установлюється порядок офіційного опублікування судових рішень. Так, відповідно до ст. 5 Закону судові рішення, внесені до Реєстру, можуть офіційно опубліковуватися у друкованих виданнях. Судові рішення вважаються опублікованими за умови посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, унесених до Реєстру. Судові рішення можуть офіційно опубліковуватися в скороченому вигляді, якщо це виправдано метою видання. Офіційне опублікування судових рішень також має відповідати вимогам, установленим ст. 7 Закону.

Державна судова адміністрація України 23 жовт. 2007 р. видала Наказ № 667/К "Про граничну чисельність працівників апарату апеляційних та місцевих загальних судів". Відповідно до цього наказу на виконання Законів України "Про судоустрій України" та "Про доступ до судових рішень" в апеляційних та місцевих загальних судах передбачається уведення посади головного спеціаліста з інформаційних технологій. Визначення його функціональних обов'язків планується у наступних наказах ДСА України.

Також у майбутньому планується уведення такого порядку пересилання копій судових рішень, коли сам суддя, маючи спеціальну програму на власному персональному комп'ютері та спеціальний ключ доступу, буде особисто надсилати до інформаційно-технічного адміністратора Реєстру копії прийнятих ним судових рішень. При цьому апарат суду ніяким чином не буде задіяний у цій процедурі.

Отже, забезпечення прозорості судових рішень, передусім, дозволить підняти рівень довіри громадян до судової гілки влади. Крім того, у доступності судових рішень судів усіх інстанцій зацікавлена спільнота юристів, бо це дає можливість розширювати свою професійну ерудицію та є зручним апаратом для оптимізації власної роботи. Одночасно вільний доступ до судових рішень активізує механізм підвищення відповідальності судових робітників за якість рішень, що ними приймаються.