7. Поняття, система та завдання судового відеозапису

Судовий відеозапис - це система наукових положень, технічних засобів, методів і прийомів, що використовуються при виготовленні, демонстрації і збереженні відеофільмів з метою попередження, виявлення, розслідування, розкриття злочинів та розгляду кримінальних справ у суді.

Основу судового відеозапису складають засоби і методи традиційного відеозапису, науково обґрунтовані положення, накопичений та систематизований досвід його застосування у криміналістиці.

Система криміналістичного відеозапису включає в себе:

  •  наукові основи;
  •  технічні засоби;
  •  зображувальні засоби і операторські прийоми;
  •  тактику і методику застосування відеозапису при проведенні окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Наукові положення судового відеозапису формуються на основі природничо-наукових і технічних принципів фіксації візуальної та звукової інформації на магнітних і оптичних носіях. Застосування даних технічних засобів повинно ґрунтуватися на суворій їх відповідності нормам і вимогам кримінально-процесуального законодавства та особливостям роботи із судовими доказами, фіксації візуальної і звукової інформації динамічного характеру на магнітних чи оптичних носіях.

Технічними засобами відеозапису є сукупність знімальної, відтворюючої і проекційної апаратури, носії інформації (магнітні, оптичні, електронні), приналежності, необхідні для виготовлення і демонстрації відеофільмів, комп'ютерна техніка і програмне забезпечення, призначене для проведення досліджень відеоматеріалів, створення електронних відеофонотек на оптичних носіях інформації та ведення різних обліків. Як технічні засоби відеозапису використовується сучасна, переважно портативна записуюча апаратура.

Зображувальні засоби і операторські прийоми судового відео- запису являють собою низку правил і рекомендацій, що передбачають застосування технічних засобів з метою одержання максимально можливого об'єму інформації та виготовлення відеофільмів по розслідуваній справі.

До зображувальних засобів відеозапису, за аналогією з фотографією, можна віднести лінійну композицію, перспективу, тональність зображення і освітлення.

Операторські прийоми (статичний кадр, вертикальне і горизонтальне панорамування, "наїзд", "від'їзд" та ін.) і спеціальні прийоми (прискорена і уповільнена зйомка) зйомки необхідні у судовому ві- деозапису для досягнення ілюстративного ефекту фіксації хода і результатів слідчих дій у динаміці їх розвитку.

Значення судового відеозапису полягає у властивих йому можливостях фіксації подій і об'єктів в динаміці, що дозволяє успішно вирішувати досить складні завдання:

  •  фіксацію з документальною точністю матеріальної обстановки і розслідуваних подій в їх розвитку, зміні;
  •  збереження зафіксованої інформації та її оцінка у будь-який момент досудового слідства і судового розгляду;
  •  ведення криміналістичних обліків та автоматизованої інформаційно-пошукової системи в електронному вигляді;
  •  реєстрація малодоступних людському сприйняттю швидкоплинних процесів і подальше детальне їх вивчення, як у цілому, так і за окремими періодами;
  •  попереднє і експертне дослідження різних матеріальних слідів і об'єктів, у тому числі речових доказів;
  •  точне встановлення часу, протягом якого відбувалася зафіксована подія;
  •  наукова організація праці слідчих, експертів, суддів.

Судовий відеозапис поділяється на:

  •  оперативну (фіксуючу);
  •  дослідницьку (експертну) зйомку.

Оперативна зйомка проводиться в ході слідчих дій самим слідчим, спеціалістом-криміналістом або іншим учасником за вказівкою слідчого з метою фіксації обстановки, хода і результатів слідчої дії.

Дослідницька зйомка проводиться експертом у лабораторних умовах із застосуванням спеціальної апаратури та відповідних методик дослідження речових доказів (при проведенні експертних досліджень).