Загалом зміни стосувалися обтяження відповідальності, що підтверджує визнання небезпечності окреслених злочинних діянь не лише міжнародною спільнотою, а й Україною зокрема. Отже, окрім ст. 209, КК України доповнено ст. 2091, яка передбачала кримінальну відповідальність за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

У примітці до ст. 209 визнано, що суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, є діяння, за яке в КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі або штраф понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у попередній редакції передбачено виключно покарання у вигляді позбавлення волі). Такі зміни, вважаємо, є цілком виправданими, оскільки за попередньою редакцією до кримінальної відповідальності за ст. 209 Кк України не можна було, наприклад, притягнути особу, яка легалізувала кошти, одержані внаслідок вчинення злочину, санкція якого покарання у вигляді позбавлення волі взагалі не передбачала.

Водночас варто вказати на недоцільність виключення законодавцем із загального списку злочинів (щодо примітки до ст. 209 КК України, відповідно до внесених змін Законом України від 18.05.2010 № 2258-УІ) ст. ст. 212 і 2121 КК України. Це пояснюється тим, що фактично особа незаконно володіє коштами, які, згідно з чинним законодавством, зобов'язана сплатити державі, а держава, своєю чергою, усвідомлюючи небезпеку вчинених суспільно небезпечних діянь, вправі застосувати покарання у вигляді штрафу до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, попри те, що санкція статті, з огляду на значний розмір коштів, указує на вагому суспільну небезпеку вчиненого діяння, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, на той час не виникало підстав у застосуванні ст. 209 КК України. Подібну думку відстоюють і В.Н. Денисов, В.І. Євінтов [18, с. 67].

О.О. Дудоров неузгодженість позицій учених пояснює недосконалістю змісту самої норми. Автор наголошує, що в назві ст. 209 КК України та примітці до неї йдеться про одержані доходи, однак у диспозиції ч. 1 статті - про кошти і майно, одержане внаслідок учинення певного діяння [І9, с. 186-193]. Відповідно, сумнівним є обґрунтування законодавця щодо відсутності складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо особа, ухилившись від сплати передбачених ст. ст. 212 і 2121 КК України обов'язкових платежів, здобуде окреслені кошти чи майно.

На основі позицій учених щодо сумнівної доцільності виключення з предикатних злочинів суспільно небезпечних діянь, зазначених в окреслених статтях, цілком обґрунтованим було внесення законодавчих змін, які виключили ці винятки (відповідно до Закону України від 14.10.2014). У пояснювальній записці до законопроекту відсутні чіткі коментарі щодо такого рішення, однак є змога простежити логіку законодавця щодо прийнятого ним державно-владного веління. Отже, предметом злочину, кримінальна відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 209 КК України, є кошти або інше майно, одержані внаслідок учинення суспільно небезпечного протиправного діяння. Відповідно до диспозиції, злочином визнається вчинення фінансової операції чи правочину з одержаним у такий спосіб злочинним доходом. З огляду на наведене, отримані особою кошти (за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не є предметом злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Така позиція законодавця випливає з міркувань, що такі кошти жодним чином не приносять особі доходу, а зберігаються в неї й надалі.

Однак не можна визнавати такого роду кошти як незлочинний дохід, оскільки, відповідно до вимог законодавства, особа зобов'язана їх сплатити, інакше до неї будуть застосовані заходи державного примусу. Відтак цілком обґрунтовано включити до предикатних діяння, передбачені ст. ст. 212 і 2121 КК України, оскільки особа вчиняє злочин, передбачений ст. 209, зокрема розпоряджається коштами, що не є її власністю. Тобто вчиняє фінансову операцію чи правочин із коштами, які хоча й перебувають у її володінні, однак їй уже не належать.

Підтвердженням наведеного є вимоги, зазначені в Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Зокрема, злочином (відповідно до ст. 209 КК України) необхідно вважати будь-який кримінальний злочин, у результаті якого здобуті доходи. Згідно з рекомендаціями РДЇР, відмивання грошей застосовувати до всіх «вагомих» злочинів з метою охопити якомога більше коло основних злочинів. Своєю чергою, відповідно до Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності,кожна держава-учасник має визнавати предикатними якомога ширше коло діянь.

Варто зазначити, що поряд із загальною протидією цьому злочину (ст. 209 КК України) законодавець не позбавив чинності кримінально-правовий засіб (ст. 306 КК України), спрямований на охорону економіки від використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів. Ця кримінально-правова норма є відповідною реакцією на міжнародно-правові вимоги, що пов'язані з визнанням злочином конверсії або переведення власності, якщо відомо, що така власність отримана внаслідок будь-якого правопорушення, пов'язаного з наркотичними засобами, психотропними речовинами чи їх аналогами, з метою приховання або замовчування незаконного джерела власності.

Отже, рекомендовані в міжнародних договорах вимоги щодо протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, передбачені у ст. ст. 209, 2091,306 КК України. Про це свідчить відсутність зауважень і примусових заходів негативного характеру до України з боку міжнародної спільноти.

Висновки

Підсумовуючи, доцільно зазначити вагому роль імплементації положень міжнародного кримінального права в удосконаленні КК України, а відтак його відповідність чинним міжнародним договорам. Водночас через специфіку досліджуваної галузі права, попри доцільність і обґрунтованість визнання того чи іншого небезпечного діяння злочином, приписи міжнародних договорів України не можуть здійснювати кримінально-правову охорону без відповідного включення їх до системи вітчизняного кримінального законодавства.

Своєчасне упорядкування внутрішнього законодавства відповідно до міжнародно-правових норм і формування правової системи України згідно з міжнародними стандартами сприятиме вдосконаленню кримінально-правових засобів охорони економіки, що дасть змогу молодій державі успадкувати багаторічний світовий досвід протидії поширенню цього явища.

Література

1. Соловій Я.І. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом : [монографія] / Я.І. Соловій, В.В. Дудка, А.В. Дудка. - Івано-Франківськ : Надвірнянська друкарня, 2008. - 231 с.

2. Марчук Р.П. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванням тероризму : [навчальний посібник] / Р.П. Марчук, О.І. Попов, В.А. Онісьєв. - К. : Міжнародна агенція «Бізон», 2008. - Т 1 : Міжнародні нормативно-правові акти та стандарти. - 2008. - 384 с.

3. Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 08.11.1990 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakom1.rada. gov.ua/cgi-bim/laws/maim.cgi?mгeg=995_029.

4. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією від 27.01.1999 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=994_101.

5. Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi? ПГЄ§= 995_789.

6. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.Ua/ cgi-bim/laws/maim.cgi?mreg= 995_c16.

7. Беницкий А.С. Ответственность за легализацию преступно приобретенных доходов в уголовном законодательстве Украины и Российской Федерации : [монография] / А.С. Беницкий, Б.Г Розовский, О.Ю. Якимов. - Луганск, 2008. - 496 с.

8. Погорецький М.А. Подолання протидії організованої злочинності у ході досудового слідства / М.А. Погорецький, В.П. Сапальов // Наук. вісник НА СБ України. - К., 2005. - № 13. - С. 148-152.

9. Про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : Постанова Верховної Ради Української РСР від 25.05.1991 // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 24. - С. 277.

10. Соловій Я.І. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом : [монографія] / Я.І. Соловій, В.В. Дудка, А.В. Дудка. - Івано-Франківськ : Надвірнянська друкарня, 2008. - 231 с.

11. Марчук Р.П. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму : [довідник] / Р.П. Марчук, О.І. Попов, В.А. Онісьєв. - К. : Бізон, 2008. - Т. 1 : Міжнародні нормативно-правові акти та стандарти. - 2008. - 880 с.

12. Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 // Відомості Верховної Ради УрСр. - 1961. - № 2. - Ст. 14.

13. Про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин : Постанова Верховної Ради Української РСР від 25.05.1991 // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 24. - С. 277.

14. Дмитриев О.В. Экономическая преступность и противодействие ей в условиях рыночной системы хозяйствования / О.В. Дмитриев ; отв. ред. М.П. Клейменов. - М. : Юристъ, 2005. - 378 с.

15. Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 179.

16. Беницкий А.С. Ответственность за легализацию преступно приобретенных доходов в уголовном законодательстве Украины и Российской Федерации : [монография] / А.С. Беницкий, Б.Г. Розовский, О.Ю. Якимов. - Луганск, 2008. - 496 с.

17. Україні загрожує повернення до списку найкорум- пованіших країн світу // Сайт новин ТСН.иа [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tsn.ua/groshi/ukrayma- zagrozhuye-povemennya-do-spisku-naikorumpovani shih- krayin-svitu .html.

18. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / [авт. коллектив : В.Н. Денисов, В.И. Евинтов, Я. Азуд и др.]. - К. : Наукова думка, 1992. - 242 с.

19. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика : [монографія] / О.О. Дудоров. - К. : Юридична практика, 2003. - 924 с.