Пізніша заява про відвід допускається у випад-ках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства. 1.1 Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в касаційному порядку чи в порядку нагляду, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої Інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухва-ли, постановленої з його участю. Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку на-гляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої Інстанції і в касаційному порядку, а так само в повтор-ному розгляді справи в порядку нагляду, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано. Суддя, який брав участь у розгляді справи в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду України. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді у розгляді тієї ж справи у складі судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України. Судця, який брав участь у розгляді даної справи, зв'язаний

думкою, що раніше у нього склалась. Тому його повторна участь у

розгляді справи може призвести до необ'єктивного рішення. Участь судді у винесенні рішення про порушення кримі-нальної справи, віддання обвинуваченого до суду, зупинення про-вадження в справі, направлення справи за підсудністю або на

додаткове розслідування не перешкоджає його участі в розгляді тієї

ж справи, оскільки вказаними рішеннями справа по суті (зокрема,

питання про винність чи невинність підсудного) не вирішується. Суддя, який брав участь в касаційному розгляді справи, не

може брати участь у розгляді тієї ж справи в порядку нагляду навіть

щодо тих осіб, які не оскаржували вирок у касаційному порядку. Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду

як доповідач на президії суду, не може брати участь у розгляді тієї

ж справи в суді першої чи другої інстанції. Як виняток із загального правила про недопустимість повтор-ної участі в розгляді справи суддя, який брав участь у розгляді

справи на Пленумі Верховного Суду України, може брати участь у

розгляді тієї ж справи у складі судової колегії в кримінальних

справах і військової колегії цього суду. Попередній розгляд справи в касаційному порядку чи в

порядку нагляду не перешкоджає її розгляду в тій же судовій

інстанції в порядку відновлення в зв'язку з ново виявленими обставинами (ч. 2 ст. 400 КПК). Тому участь судді в розгляді справи в

порядку нагляду президією відповідного суду або Пленумом Верховного Суду України не є перешкодою для участі його в перегляді

даної справи цими судовими інстанціями за ново виявленими обставинами, адже склад цих інстанцій може залишитися таким же, як

і при попередньому розгляді справи в порядку нагляду. При перегляді ж справи за ново виявленими обставинами судовою колегією в кримінальних справах або військовою колегією Верхов-ного Суду України, якщо вона раніше розглядала цю справу в касаційному порядку чи в порядку нагляду, має застосовуватись загальне правило про недопустимість повторної участі судді у розгляді справи. 2. Обставини, що виключають участь у справі захисника чи громадського захисника Захисником чи громадським захисником не може бути осо-ба, яка брала участь у даній справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представ-ник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа, яка допитувалася або підлягає допиту як свідок. Захисником чи громадським захисником не може бути також особа, яка є родичем кого-небудь із складу суду, обвинувача або потерпілого. Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі подає або раніше подавав юри-дичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли він брав участь у справі як перекладач чи понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосун-ках. При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків захисника в справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом. Захисник підлягає допиту як свідок і через те має відмовитись

від обов'язків захисника в даній справі або бути усунутим від участі

у ній слідчим, прокурором, суддею чи судом у тому разі, коли

обставини, що відносяться до справи, стали відомі йому не в зв'язку

з виконанням обов'язків захисника чи представника потерпілого

або поданням юридичної допомога (пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 69 КПК, ч. 1

ст. 10 Закону про адвокатуру). Незнання захисником або громадським захисником мови,

якою ведеться судочинство, не може бути підставою для усунення

його від участі в справі. В такому разі необхідно забезпечити участь

перекладача в процесі. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному

нотаріаті, органах внутрішніх справ, Служби безпеки, державного

управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість (ч. 2

ст. 2 Закону про адвокатуру). Виключають участь особи як громадського захисника також

обставини, вказані в пп. 2 і 3 коментарю до ст. 59 КПК. Захисник і громадський захисник усуваються від участі в

справі слідчим, прокурором, суддею чи судом у зв'язку з відмовою

особи від виконання обов'язків захисника чи громадського захис-ника за клопотанням учасників процесу або з власної ініціативи. Рішення про усунення оформляється мотивованою постановою слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду, які можуть бути оскаржені відповідному прокурору або до вищестоящого суду в порядку і строки, передбачені статтями 234--236, ч. З ст. 354 КПК. 3. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позива-ча і цивільного відповідача Представником потерпілого, цивільного позивача і ци-вільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, про-курор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засі-дання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є родичем кого-небудь із складу суду або обвинувача. Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача та-кож і за обставин, зазначених у частині 2 статті 61 КПК. При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача в даній справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі слідчим, прокурором або судом. Крім обставин, передбачених ч. 1 ст. 63 КПК, за змістом закону обставиною, що виключає участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача, є їх участь у даній справі як громадського захисника або потерпілого. Якщо особу необхідно усунути від участі в справі як пред-ставника, наприклад, у зв'язку з тим, що вона допитувалась або

підлягає допиту як свідок, слідчий, прокурор, суддя або суд

(залежно від того, хто приймає рішення про усунення) повинні

роз'яснити потерпілому, цивільному позивачу або цивільному

відповідачу право мати представника з числа інших осіб, вказаних

у ст. 52 КПК, а якщо ці учасники процесу є неповнолітніми або

недієздатними -- забезпечити участь представника у справі. Питання про усунення особи від участі в справі як представ-ника вирішується слідчим, прокурором, суддею чи судом з власної

ініціативи, за клопотанням учасників процесу або за самовідводом

цієї особи. Постанова слідчого, прокурора про усунення представника

може бути оскаржена потерпілим, цивільним позивачем, цивільним

відповідачем відповідному прокурору, а постанова судді чи ухвала

СУДУ -- до вищестоящого суду в порядку, передбаченому статтями

234--236, 354 КПК. 4. Обставини, що виключають участь у справі особи як громадського обвинувача Громадським обвинувачем не може бути особа, коли вона є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, коли вона брала участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий або особа, яка провадила дізнання, а також коли вона особисто або її родичі заінтересовані в результатах справи. При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків громадського обвинувача в справі. На цих же підставах вона може бути усунута судом від участі в справі як з власної ініціативи, так і за клопотанням учасників судового розгляду. За смислом закону особа не може бути громадським обвину-вачем не тільки за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 59, а

й тоді, коли вона була підозрюваним або обвинуваченим у справі,

представником потерпілого, цивільного позивача або цивільного

відповідача, захисником або громадським захисником, понятим,

підлягає допиту як свідок, перебуває в неприязних або дружніх

стосунках з підсудним чи іншими особами, які беруть участь у

справі. З цих причин така особа може бути особисто заінтересована

в наслідках справи і виявити необ'єктивність. Особа, яка не є членом громадської організації або трудового

колективу, не може виступати в суді від їх імені. Неприпустимою є також участь у справі як громадського обви-нувача особи, уповноваженої адміністрацією підприємства, устано-ви або органом влади. Не допускається участь громадського обвинувача і громадського захисника від однієї і тієї ж організації чи колективу щодо

одного і того ж підсудного, оскільки в таких випадках не буде

відображена дійсна думка громадськості. За наявності хоча б однієї з обставин, що виключають участь

особи як громадського обвинувача, вона не може бути допущена до

участі в справі, а якщо буде допущена, то підлягає усуненню від

участі в справі як з ініціативи суду, так і внаслідок задоволення

відводу, заявленого громадському обвинувачеві учасниками судово-го розгляду, або його самовідводу.

5. Поняття відводу

Відвід судді

При наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов'язані за-явити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або на-родному засідателю може бути заявлений прокурором, гро-мадським обвинувачем, підсудним, захисником, громадським захисником, а також потерпілим і його представником, ци-вільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представ-никами.

Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.

Самовідвід і відвід судді чи народного засідателя можливі за

наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст. 54 і ст. 55 КПК та

наведених у коментарях до них.

Заявити самовідвід за наявності до того підстав -- це не право,

а обов'язок судді і народного засідателя.