Пояснення судді і народного засідателя з приводу заявленого

їм відводу сприяють з'ясуванню питання про те, чи дійсно є

обставини, які виключають участь цих осіб у розгляді справи, і

прийняттю правильного рішення по заявленому відводу.

У разі надходження письмової заяви про відвід судді, який

одноособово розглядає справу, він має право подати на ім'я голови

районного (міського) суду або міжрайонного (окружного) суду

пояснення у письмовому вигляді. Коли ж відвід заявлено йому в

судовому засіданні, він може дати усні пояснення, які заносяться

до протоколу судового засідання, або письмові, які додаються до

справи і разом з нею направляються голові відповідного суду.

З метою перевірки обґрунтованості мотивів відводу суддя, суд,

голова вказаного вище суду вправі витребувати необхідні документи, заслухати пояснення відповідних осіб.

По заявленому відводу, як і при заявленні будь-якого клопотання, суд вислуховує думку прокурора та інших учасників судового розгляду (ч. З ст. 296 КПК).

При колегіальному розгляді справи питання про відвід у всіх

випадках має вирішуватись тільки в нарадчій кімнаті. Це забезпечує вільне і ретельне обговорення питання без якогось стороннього

впливу на суддів. Ухвала в цьому питанні викладається у вигляді

окремого документа, підписується суддями, які вирішували це

питання (ч. 1 ст. 273 КПК), і оголошується в судовому засіданні.

Вона може бути оскаржена або на неї внесено подання прокурора

разом з вироком, ухвалою суду в даній справі.

Висновок

Отже, в даній курсовій роботі я досяг бажаного результату розкривши у повному обсязі такі питання, як обставини що виключають можливість участі учасників кримінального процесу їх відводи, порядок вирішення заявленого відводу. Тепер можна сказати що майже всі учасники кримінального процесу підлягають відводу якщо, він являється потерпілим, цивільним позивачем/ відповідачем, або родичем кого-небудь з учасників, якщо особа брала участь у справі в двох і більше «ролях», наприклад: перебуваючи суддею він ще й по цій самій справі являється потерпілим.

Ця курсова робота буде слушним помічником як для тих, хто пізнає ази кримінально-процесуального права, так і для тих, хто має намір поглибленого вивчення кримінально-процесуальної науки.

Дана робота розрахована на фахівців права, що насамперед займаються або збираються займатися слідчою чи адвокатською діяльністю, на суддів, прокурорів, дізнавачів, співробітників податкової міліції та працівників Служби безпеки України, тих, хто має або набуває спеціальність юриста, всіх, хто вирізняється прагненням правди та торжества справедливості, допитливості розуму та творчим мисленням.

Список використаної літератури

1. Конституція України 28.06.1996

2. Кримінально - процесуальний кодекс України від 28.12. 1960 в редакції від 03.04.2003

3. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України К., «АСК» 1999

4. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу К., 2003

5. Закон України «Про судоустрій України» 07.02.2002

6. Закон України «Про статус суддів» 15.12.1992

7. Закон України «Про прокуратуру» 05.11.1991

8. Закон України «Про органи суддівського самоврядування» 02.02.1994

9. Галаган В.І. Проблеми вдосконалення кримінально - процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002.

10. Жеребкін В.С. Логіка: Підручник. Київ - Харків. - 1993.