Вступ

Організація робіт по землевпорядкуванню на сучасному етапі характеризується комплексністю їх проведення. Це означає, що розробка проекту землевпорядкування включає проведення сукупності робіт по зйомці території, обстеженню земель, економічному обґрунтуванню розміщення і впорядкування земельних угідь в тісній ув'язці і погодженості з питаннями меліорації земель, захисту ґрунтів від ерозії, охорони природи, інженерного обладнання території та інше. Це зумовлює залученням до землевпорядних робіт спеціалістів різного професійного складу.

Комплексність землевпорядних робіт вимагає відповідного поділу праці у виробничих підрозділах, що сприяє підвищенню продуктивності праці спеціалістів.

Роботи по землевпорядкуванню є складовою частиною суспільного виробництва, тому їх виконання повинно базуватися на відповідній системі планування, нормування, фінансування, організації, оплати праці, обліку і звітності.

Землевпорядкування - це система державних заходів по реалізації земельного законодавства, спрямованого на організацію повного та раціонального використання земель, а також засобів виробництва, нерозривно пов'язаних із землею з метою ефективного суспільного виробництва. Завданням сучасного землевпорядкування є забезпечення соціальної функції землеволодіння та землекористування, згідно із якою земельні ділянки повинні використовуватись максимально ефективно за цільовим призначенням без втрат корисних властивостей та погіршення стану навколишнього середовища, досягнення комплексності розвитку території, забезпечення платності землеволодіння та землекористування, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель [4].

Землевпорядні роботи (роботи із землеустрою) - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються спеціалістами землемірами з метою складання документації із землеустрою [4].

Мета землевпорядних робіт - створення документації з землеустрою, що містить сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів, необхідних при вирішенні питань надання, передачі, викупу, відчуження, поділу або об'єднання земельних ділянок і зміни їхнього цільового призначення [4].

Державний земельний кадастр - де єдина державна система відомостей та документів, які підтверджують факт виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками, місце розташування та правовий режим земель, оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, їх розподіл між власниками землі та землекористувачами[4].

Земельно-кадастрова діяльність - це наукова, технічна, виробнича і управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наукових, землевпорядних організацій з ведення земельного кадастру, організації та здійснення земельно-кадастрових робіт [4].

Земельно-кадастрові роботи - це роботи з кадастрового зонування території, кадастрових зйомок і складання індексних карт (планів) з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, грошової оцінки земельних ділянок, а також роботи, пов'язані із забезпеченням ведення державної реєстрації земельних ділянок, обліку кількості та якості земель [4].

Для вирішення всіх завдань, поставлених перед землевпорядкуванням, виконують землевпорядні роботи, пов'язані з вивченням аналізу використання земельних ресурсів і на їх основі проектуванням організації території. Отже, процес праці в землевпорядкуванні передбачає об'єктивну необхідність проведення робіт по вишукуваннях і проектуванню організації території.

1. Місце розташування

державний земельний кадастр нормативний

Каланчацький район розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланча та Північно-Кримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря (рис. 1, додатки А, Б)

Кордони району: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа -- 0,9 тисячі кмІ. Населення (тисяч мешканців): 1990 -- 26,9 (міського -- 11,4).

Усього в районі 0 міст, 2 селища міського типу, 20 сільських населених пунктів. Всього 22 населених пункти, із них: 2 селища і 20 сіл. Кількість місцевих рад 5.

Рис. 1.1. Географічне положення Каланчатського району

2. Еколого-економічний аналіз території Каланчацького району

Площа району -- 1,7 тис. кмІ 6 % від території області.

На території району сформовано досить розвинену інфраструктуру автомобільних доріг, за допомогою якої налагоджено автобусне сполучення фактично з усіма населеними пунктами району та області. Автомобільних шляхів -- 351, 6 км (з твердим покриттям -- 316 км із них за значенням:

? загальнодержавного - 69км;

? республіканського - 128,5км;

? місцевого - 154,1км.

Територію району перетинає автомагістраль E58 (Ростов-на-Дону--Рені), яка з'єднує обласний центр м. Херсон з іншими містами нашої держави.

Степова частина Каланчацького району несе в собі вітроенергетичний та «сонячний» потенціали, що дає можливість розглядати її як перспективну для розміщення об'єктів генерування електричної енергії із використанням вітроелектричних установок та сонячних фотогальванічних електростанцій.

Чисельність наявного населення:

21,34 тис. осіб (станом на 01.10.2018 року), з них:

- 5,9 тис. осіб віком від 18 до 35 років (станом на 01.10.2018 року);

- 6,2 тис. пенсіонерів (станом на 01.10.2018 року).

Густота населення 24,2

Природний приріст (скорочення) населення складає - - 4 осіб.

На території району знаходяться 0 міст, 2 селища міського типу, 20 сільських населених пунктів. Всього 22 населених пункти, із них: 2 селища і 20 сіл. Кількість місцевих рад 5.

Таблиця 2.1. Земельні ресурси

Назва земель

Площа тис. га

Територія, усього

91,580

у тому числі: сільськогосподарські угіддя

71,026 тис. га (77,6%загальної площі земель району)

із них: рілля

62,370 (або 87,8%)

Ліси й інші лісовкриті площі

1,359 (або 1,9%)

Забудовані землі

1,917 (або 2,7%)

Землі водного фонду

5,978 (або 8,4%)

Інші землі

10,269

Таблиця 2.2. Питома вага району в економіці області

Продукція промисловості

0,7 %

Товари народного споживання

Валова продукція сільського господарства

2,3 %

у тому числі: рослинництво

2,2 %

тваринництво

2,5 %

Товарообіг (січень-вересень 2016 року рік)

1,2 %

3. Природні умови Каланчацького району

Природні умови

Клімат.

Клімат району помірно-континентальний з жарким посушливим літом і м'якою зимою. Середня тривалість теплого періоду 180 діб. Середня температура повітря за липень +230С, в літку температура повітря може перевищувати +400С. Середня температура повітря за січень -30С, взимку температура повітря може знижуватись до -200С. Сума додаткових температур повітря складає 330С. Середньорічна температура повітря +9,80С.

Середньорічна кількість опадів за рік складає 350-400мм або 3500-4000 м3/га.

Переважаючий вітер - північно-східний.

Таблиця 3.1. Основні кліматичні показники за даними метеорологічної станції Хорли

Показники

Місяці

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

Температура повітря 0С

-3

-1,4

4,0

9,2

12,3

19,1

21,5

19,0

15,6

10,2

6,0

2

9,8

Вологість повітря %

80

79

70

73

71

69

60

65

70

75

79

83

73

Опади (Р) мм

26

25

21

27

41

43

40

42

38

30

28

27

388

Геоморфологія і рельєф поверхні.

Каланчацький район розташований на Північно-Кримському зрошуваному масиві, який знаходиться у межах старовинної тераси - дельти Дніпра (Херсонська область). Він являє собою слаборозчленовану рівнину, нахилену в бік Дніпра та Чорного моря. Геологічний розріз в нижній частині представлений нижньо- та середньосарматськими глинами, які відіграють роль регіонального водоопіру, а вище - сарматськими, меотичними та понтичними тріщинуватими та закарстованими вапняками, перекритими товщиною кіммерійских водоупорних глин потужністю від 5 до 30 м. Закінчується розріз могутньою товщиною (від кілька десятків метрів до 80-100м) пісочно-глинистих середньо- та верньопліоценових, а також четвертинних алювіальних утворень з покривом лесових ґрунтів (від 1-3 до 5-7м).

В районі є такі природні та водні ресурси:

- пісок - пісочні балки Джарилгацької затоки;

- очерет - необмежена кількість на узбережжі Чорного моря;

- глина - є можливість відкрити два кар'єри, на території селища Каланчак, обсяги родовищ вимірюються 5 млн. м куб. ґрунту. Цих запасів вистачить на 50 років при потужності заводу 30 млн. цегли на рік. Аналіз ґрунтів по кар'єрах проводився у 1991 році;

- мінеральні води - в с. Хорли (за хімічним складом прирівнюються до Куяльницьких, проведені геологічні розробки).

Ґрунти Каланчацького району.

Ґрунти Гаврилівської сільської ради переважно представлені темно-каштановими солонцюватими ґрунтами різного механічного складу. Ґрунтоутворюючими породами є легкі суглинки, які перекривають пилуваті супіски і дрібнозернисті піски. ґрунти глинистої й суглинної механічної сполуки у верхньому горизонті містять 3,4-2,4% гумусу. У складі гумусу втримується приблизно рівна кількість фульвокислот і гумусових кислот, нерідко фульвокислоти переважають над гумусовими кислотами. Ємність поглинання -- 20-30 мг-экв на 100 м ґрунти, у складі обмінних основ 94-99% припадає на кальцій і магній й 1-6%-- на натрій. Реакція верхніх горизонтів нейтральна (pH 6,5-7,8) і лужна в нижніх горизонтах. Ґрунтотворний дерновий процес відбувається в умовах недостатнього зволоження. Це сприяє нагромадженню в ґрунтовому профілі не тільки карбонатів кальцію та магнію, а й легкорозчинних солей натрію, що спричинює надходження катіонів натрію до ГВК.

Рослинний покрив порівняно з чорноземною зоною значно бідніший. Така рослинність з невеликою біомасою надземної і кореневої частин та малою кількістю опадів не сприяють нагромадженню гумусу. Гумусований профіль темно-каштанових ґрунтів має потужність 60- 75 см, у супіщаних і легкосуглинкових різновидах -- 80-100 см. Аналогічний профіль каштанових ґрунтів становить 40-60 см.

Характерною ознакою даних ґрунтів є чітка диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, що пов'язано з солонцюватістю цих ґрунтів.

В темно-каштанових солонцюватих ґрунтах легкорозчинні солі і гіпс залягають на глибині 150-250 см. Для темно-каштанових ґрунтів характерне вузьке співвідношення між обмінним кальцієм і магнієм (2-4 : 1). Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабколужна (рНводний = 6,8...8).

Карбонати закипають на глибині 50-60 см. У зоні поширення темно-каштанових ґрунтів значно розвинуте зрошення, що привело до підняття підґрунтових вод, вторинного засолення ґрунтів, утворення глибистої структури та інших негативних явищ.