Будову профілю темно-каштанових солонцюватих ґрунтів:

Не(А) -- гумусовий горизонт (0-30 см) темно-сірий з каштановим відтінком. порохувато-грудку-ватий, на структурних агрегатах помітна присипка SiO2 тонкопористий; перехід помітний;

Нрі(В1) -- верхній перехідний горизонт (31-45 см) темнувато-сірий з буруватим відтінком, грудкувато-зернисто-горіхуватий, на структурних агрегатах присипка SiO2 і слабкий глянець; перехід поступовий;

Рhiк(В2) -- нижній перехідний горизонт (46-80 см) бурувато-брудно-палевий з темно-сірими плямами і гумусними потьоками, горіхувато-призмо-подібно-грудкувата структура, на агрегатах добре виражений глянець, зустрічається білозірка; перехід поступовий;

Рк/s(С) -- палевий лес (80-120 см) з темно-бурим відтінком, багато білозірки, щільний, можлива присутність легкорозчинних солей.

Солончаки, солонці і солоді є інтразональними ґрунтами.

Солончаками називають засолені ґрунти, у верхніх горизонтах яких понад 1 % водорозчинних солей. На них ростуть специфічні рослини -- солянки. За ступенем засоленості розрізняють слабко-, середньо-, сильнозасолені і дуже сильнозасолені фрунти. При великому засоленні солончаки літом вкриваються суцільною білою кіркою -- вицвітами солей. Глибина гумусного горизонту становить 10--60 см, вміст гумусу -- до 1--5%, рН 7--9.

Солонці -- ґрунти з високим вмістом натрію у вбирному комплексі -- понад 15%. Вони також безструктурні, дуже розпилені, при висиханні стають дуже твердими. Глибина гумусного горизонту становить від 2 до 16 см, вміст гумусу від 1 до 5%, рН досягає 8--8,5. Для поліпшення властивостей цих ґрунтів треба вносити гіпс (4--5 т на 1 га), застосовувати триярусну оранку, при якій верхній шар залишається на місці, а горизонт В перемішується з нижніми карбонатним і гіпсовим шарами. Використовують такі ґрунти під пасовища.

4 Організаційні та управлінські рішення щодо використання земель Каланчацького району

Сучасний стан та розподіл земель по категоріям у районі.

Всі землі, що знаходяться в межах території району складають єдиний земельний фонд Каланчацького району. В залежності від цільового призначення єдиний земельний фонд району, як і земельний фонд України, підрозділяють на дев'ять категорій земель. Поділ земельного фонду країни на категорії передбачений ЗК України. Перелік категорій земель України визначений у ст. 19 ЗК України. Відповідно до цієї статті землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Кожна з категорій земель являє собою загальне нецільове призначення земельних ділянок, що входять тієї чи іншої категорії. Однак земельні ділянки, віднесені до однієї категорії земель, також використовуються за різним цільовим призначенням. Так, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть використовуватись як для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так і для задоволення особистих потреб громадян у сільськогосподарській продукції. Своєю чергою, земельні ділянки, що надаються громадянам для задоволення особистих потреб у сільськогосподарській продукції, можуть використовуватися, приміром, для садівництва, ведення особистого підсобного (особистого селянського) господарства, для городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Земельний фонд Каланчацького району складає 91,5080 га. Відповідно до цільового використання у структурі земельного фонду сільськогосподарські угіддя займають 71,026 га у тому числі 62,370 га - рілля, 1,359 га - ліси та інші лісовкриті площі, 1,917 га - забудовані землі, 5,978 га землі водного фонду, 10,269 га - інші землі.

Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньо- і важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні. Вміст гумусу в основних ґрунтах становить 0,8 - 3,7%.

На території району ґрунтоутворюючими породами є леси, лесовидні суглинки, стародавні й сучасні алювіальні та морські відклади, елювій карбонатних порід і червоно-бурі глини. З них найпоширеніші - леси та лесовидні суглинки різного механічного складу (від супіщаних до легкоглинистих). Ґрунти характеризуються слабкою структурністю ірозпорошеністю орного шару.

Пропозиції до можливого перерозподілу земель

Віднесення земель до категорій, переведення їх з однієї категорії в іншу є функцією державного управління щодо встановлення належності земельної ділянки до однієї з категорій земель.

Ця функція не вичерпується одноразовим віднесенням земельної ділянки до тієї чи іншої категорії земель, так як зміна соціальних, економічних, природних умов може вимагати зміни встановленої раніше категорії земельної ділянки. У таких випадках здійснюється перерозподіл земель з однієї категорії в іншу.

Надмірне розширення площі ріллі на схилових землях призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення ріллі, природних кормових угідь, лісів та водойм, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і зумовило значне техногенне навантаження на екосферу. Згідно з розробленою програмою « Стратегії економічного та соціального розвитку Каланчатського району» з метою зниження розораності земель рекомендується частину орної землі перевести у природні кормові угіддя.

Щоб здійснити перерозподіл земель Каланчатського району між категоріями відповідно з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, рекомендується: установити відповідність фактичного використання земель їх цільовому призначенню; виявити резерви земель, придатних до використання в сільському господарстві і для інших цілей; визначити і обґрунтувати потреби земель для несільськогосподарського призначення; скласти баланс розподілу земель по категоріях на кожен розрахунковий період.

Промислове виробництво:

Темп росту за останні три роки - 2014 рік - 104,8 %, 2015 рік - 100,8 %, 2016 рік - 97,7%.

Валова продукція сільського господарства на одну особу - 16460,3 грн.

Бартер у промисловості - , та сільському господарстві -

5. Управління територіями з особливим рекреаційними, природоохоронними і заповідними режимами

Згідно Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991) «Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України». Вони охороняються як національне надбання й одночасно як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Серед типів територій та об'єктів особливої правової охорони центральне місце посідає природно-заповідний фонд України. До природно-заповідного фонду України належать:

- природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Функції кожного з перелічених об'єктів ПЗФ України, мета створення й поставлені завдання чітко регламентовані національним законодавством, зокрема Законом України «Про природно - заповідний фонд України». Законодавством України для кожної категорії територій та об'єктів ПЗФ установлено спеціальний правовий режим. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з урахуванням їх класифікації та цільового призначення. Конкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій та об'єктів у межах, визначених законодавством, можуть встановлюватися положеннями про ці території чи об'єкти. Рівень охоронного режиму, що, у свою чергу, визначається екологічною, науковою, історико-культурною цінністю об'єктів, є ознакою, що розмежовує території ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення. При цьому ряд категорій ПЗФ можуть бути як загальнодержавного, так і місцевого значення (це стосується заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва). Регіональні ландшафтні парки і заповідні урочища є категоріями ПЗФ місцевого значення, а природні заповідники, біосферні заповідники і національні природні парки створюються лише на загальнодержавному рівні. Біосферні заповідники є категорією ПЗФ міжнародного значення. Їх створення і функціонування вимагає дотримання не лише національних, а й міжнародних процедур. Усі біосферні заповідники є елементами відповідної глобальної мережі, загальний реєстр якої ведеться Програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Правовий режим окремих категорій ПЗФ є уніфікованим, тобто єдиним для всієї території чи об'єкта, або диференційованим залежно від функціонального зонування територій. Так, уніфікованим є правовий режим природних заповідників, заповідних урочищ, пам'яток природи, заказників. Диференційований режим, відповідно до функціонального зонування територій, встановлено для біосферних заповідників (з виділенням зон: заповідної, буферної, антропогенних ландшафтів та регульованого заповідного режиму), національних природних парків (з виділенням заповідної зони, зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони), зоологічних парків (експозиційна, наукова, рекреаційна та господарська зони). Зонування може проводитися також на територіях ботанічних садів, дендрологічних парків, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва

Територія Каланчацького району розташована в сприятливих природно-географічних умовах, має потужний природно-ресурсний потенціал та багатий природно-заповідний фонд, який виступає важливою основою життєдіяльності населення.

Природно-заповідний фонд Каланчацький району є стоянки мисливців кам'яного віку, місця стійбищ та кургани скотарів. Цей район - один з найбагатших на Херсонщині за кількістю давніх курганів. Найдавнішим свідченням заселення території Каланчацького району є дві пам'ятки часу пізнього палеоліту біля сіл Бабенківка Перша та Червоний Чабан [3]

Домузла -- один з об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області, орнітологічний заказник місцевого значення площею 1411,9 га. Створений у 2000 році [3]

Таблиця 5.1. Найважливіші підприємства району

Назва підприємства

Обсяг реалізованої товарної продукції, млн. грн. 01.10.2016

Обсяг реалізованої товарної продукції, млн. грн. 01.10.2017

Динаміка реалізованої товарної продукції, у %

Чисельність працівників, зайнятих у виробництві осіб (станом на 01.10.2016 р.)

Чисельність працівників, зайнятих у виробництві осіб (станом на 01.10.2017 р.)

Динаміка чисельності працівників

+/-

%

ПрАТ «Каланчацький маслозавод»

69,4

70,4

+ 1,4%

185

197

+13

+6%

ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»

17,5

17,6

+0,5%

155

166

+11

+6,6%