Стосовно надання письмового роз'яснення, консультації (висновку, листа тощо) спеціаліста статусу доказу в судовому процесі з цивільної чи адміністративної справи, то тут є вагомі на користь цього аргументи, закладені у відповідних нормах процесуального права самим законодавцем. Так, законодавець у ч. 3 ст. 54 ЦПК України та ч. 3 ст. 67 КАС України виписав, що спеціаліст надає письмові роз'яснення, які, відповідно, можуть мати форму висновку, акта, довідки чи листа, а суд, у свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 190 ЦПК України та ч. 3 ст. 149 КАС України, викладені письмово й підписані спеціалістом роз'яснення приєднує до справи. Більше того, у ст. 57 ЦПК України та ст. 69 КАС України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, що встановлюються на підставі письмових доказів, якими, згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України й ч. 1 ст. 79 КАС України, є будь-які документи (у тому числі електронні), інші письмові документи (акти, довідки тощо), що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, довідка чи висновок спеціаліста повністю підпадає під дію наведених норм. У свою чергу, законодавець надає їм доказового значення після складання протоколу їх огляду, чи засвідчення їх поясненнями спеціаліста, чи допитом таких спеціалістів як свідків (ст. 185 ЦПК України, ст. 143 КАС України). У цьому разі ми підтримуємо позицію Р.Я. Ле- мик [7, с. 84], оскільки вважаємо, що доцільно було б доповнити ст. 64 ЦПК України такою редакцією: "Письмовими доказами є такі: будь-які документи, акти листування службового чи особистого характеру або витяги з них, консультація спеціаліста в письмовій формі, висновок спеціаліста, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи". Відтак, висновок спеціаліста (експерта) є окремою формою застосування спеціальних знань у цивільному, адміністративному та господарському процесі України, а тому заслуговує на наукове обґрунтування й законодавче врегулювання.

У ч. 4 ст. 54 ЦПК України та ч. 4 ст. 67 КАС України нормативно закріплена ще й така форма участі спеціаліста як "допомога". Оскільки в зазначених частинах цих процесуальних норм виписано, що "допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань", а відтак, це дає змогу використовувати означену форму з питань не правового характеру. Водночас, якщо під час оцінювання прокурором висновку спеціаліста будуть виявлені неточності, він мусить клопотати перед судом про призначення первинної судової експертизи або запросити спеціаліста, який проводив дослідження до порушення справи в суді, дати роз'яснення з приводу поданого висновку. Це слугуватиме надійним аргументом (доказом) у наданих останнім консультативних висновків як в усній, так і письмовій формі.

У свою чергу, у новому КПК України теж передбачена й нормативно закріплена така форма участі спеціаліста, як "допомога" (ч. 3 ст. 71 КПК України), що дає змогу використовувати цю форму з питань не правового характеру. Необхідною є участь спеціаліста в допитах підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого та свідка, в очних ставках між ними. Адже, наприклад, під час допиту особі, яка постраждала внаслідок замаху на вбивство, властивий певний емоційно-психологічний стан, через те що нормальна людина, котра адекватно відображає дійсність, не може не переживати негативну ситуацію потенційної загрози здоров'ю та життю [8, с. 194].

Організаційно-правові засади судово-експертної діяльності визначено Законом України "Про судову експертизу". Судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами, а також судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ. судово-експертна діяльність може виконуватись на підприємницьких засадах: на підставі спеціального дозволу (ліцензії) та громадянами за разовими договорами [9].

У науці розроблено вдосконалену схему поділу експертиз за такими ознаками: а) за місцем проведення - на експертизи, що проводять експерти експертних установ і окремі фізичні особи зі спеціальними знаннями, котрі призначаються експертами у справі); б) за кількістю експертів - на одноосібні й експертизи, що проводять кілька експертів, які, у свою чергу, прийнято ділити на комісійні й комплексні; в) за кількістю та якістю досліджуваних об'єктів і повнотою й обґрунтованістю висновку - на первинні, додаткові та повторні експертизи; г) за видом спеціальних знань, що застосовуються при проведенні експертних досліджень [10, с. 15]. Саме судова експертиза, на думку В.М. Шерстюк, відіграє пріоритетну роль у впровадженні передових досягнень науки й техніки у практику боротьби зі злочинністю та сприяє надійності системи доказування по справі [11, с. 4].

Висновки

Отже, узагальнення матеріалів призначення судових експертиз і залучення інших форм використання спеціальних знань виявило, що суб'єкти їх призначення доволі часто припускаються помилок, що негативно впливає на результативність проведення експертиз, консультацій і допомоги спеціаліста. Серед них варто виокремити такі: недоліки, що мали місце під час прийняття рішення щодо необхідності проведення у справі експертизи, консультації, допомоги спеціаліста й визначення колапитань до останніх; помилки, допущені при доборі консультанта, експерта; спеціаліста, адже почасти обрання означених фахівців відбувалось за формальними підставами (кандидат наук, доцент, доктор наук тощо) без попереднього з'ясування сфери їхніх наукових інтересів і компетентності у вирішенні питань, з яких призначалася конкретна експертиза чи інша форма спеціальних знань; помилки, допущені при застосуванні експертних висновків, письмових роз'яснень спеціалістів-консультантів, зокрема їм не надавалась належна оцінка й обґрунтування.

Відтак, суб'єктами призначення та проведення експертиз чи фахівцями, що долучають і використовують інші форми спеціальних знань, повинні враховуватися законодавчі межі й наукові здобутки у сфері здійснення означеної діяльності, а також напрацьовуватися власний позитивний досвід використання спеціальних знань у правозастосовній діяльності.

Список використаних джерел

1. Галаган В.І. Правові та криміналістичні проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності (на матеріалах органів внутрішніх справ України) : дис... докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В.І. Галаган. - К., 2003. - 515 с.

2. Озерський І.В. Правові та психологічні засади прокурорської діяльності : дис. докт. юрид. наук : спец. 19.00.06 /

І.В. Озерський. - К., 2011. - 664 с.

3. Сурменева С.В. Участие психолога в стадии предварительного расследования : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза" / С.В. Сурменева. - Челябинск, 2009. - 24 с.

4. Марчак В.Я. Використання спеціальних психологічних знань у досудовому слідстві : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В.Я. Марчак. - К., 2003. - 189 с.

5. Костицький М.В. Психологічна консультація як форма використання спеціальних знань / М.В. Костицький // Науковий вісник УАВС. - К., 1997. - Вип. 1. - С. 158-169.

6. Карпов Н.С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності : дис. ... докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н.С. Карпов. - Київ, 2008. - 827 с.

7. Лемик РЯ. Судово-психологічна експертиза у цивільному процесі України (проблеми теорії і практики) : дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.06 / РЯ. Лемик. - К., 2004. - 182 с.

8. Леонов А.А. Психические проблемы межпланетного полета / А.А. Леонов, В.И. Лебедев. - М. : Наука, 1975. - 215 с.

9. Просудову експертизув кримінальних і цивільних справах: ПостановаПленуму ВерховногоСуду України від30.05.98 р. - 8 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // zakon. rada. gov. ua / cgi-bin / laws / main. cgi?nreg=v0008700-97.

10. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 "Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза" / Б.В. Романюк. - Київ, 2002. - 22 с.

11. Шерстюк В.М. Організаційно-правові та морально-психологічні засади судово-експертної діяльності : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В.М. Шерстюк. - Харків, 2007. - 199 с.