Гарантійна функція індосамента полягає в тому, що після передачі векселя індосант сам стає перед індосатором у положенні вексельного боржника, який відповідає згідно з законом за акцепт і платіж за векселем. Індосант гарантує новому держателю, що платник належним чином акцептує і сплатить вексель, а якщо він цього не зробить, то індосант сам оплатить вексель. Тобто індосамент створює в особі індосанта нового вексельного боржника. Усі індосанти разом з трасантом є солідарними гарантами перед держателем, у зв'язку з чим по мірі збільшення кількості індосаментів зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною відповідальністю за векселем, і тим самим підвищується цінність векселя. Але на відміну від трасанта, який є головним гарантом платежу за векселем, індосант може звільнитися не тільки від відповідальності за акцепт, але також і від відповідальності за платіж шляхом включення у свій індосамент застереження «без звороту», «без гарантії» або подібної відмітки. Відповідальність індосанта як боржника другого порядку настає у випадку зверненої до нього регресної вимоги, для якої необхідне здійснення протесту у неакцепті або неплатежі. Індосант може звільнити держателя від необхідності здійснення протесту шляхом застереження на векселі «без витрат», «без протесту», але застереження діє тільки по відношенню до цього індосанту і не зв'язує інші сторони за векселем.

Важливе значення має легітимаційна функція індосаменту. Законність прав вексельного кредитора грунтується на послідовності ряду передавальних написів. вексель право передача індосамент

Ряд індосаментів, для того щоб вважатися послідовним та безперервним, має розпочинатися з підпису ремітента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватися іменем тієї особи, яка була вказана в попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту кожна особа, що володіє векселем, може індосувати його своїм підписом, не порушуючи при цьому послідовності індосаментів, оскільки в цьому випадку вважається, що векселедержатель придбав вексель на підставі бланкового передавального напису.

Кожний наступний передавальний напис, як правило здійснюється під попереднім, але безперервність ряду індосаментів може бути встановлена й за датами індосаментів. У будь-якому випадку послідовність ряду індосаментів визначається виключно за зовнішніми формальними ознаками. Необхідна лише зовнішня тотожність між підписом індосанта та найменуванням особи, вказаної у попередньому індосаменті [16].

Переуступка (дія передачі) векселя за допомогою передавальних написів називається індосуванням або індосацією векселя. Особа, що здійснює передавальний напис, тобто переуступає вексель за індосаментом, є індосантом, а особа, що отримує вексель за індосаментом, є індосатом або індосатором (векселедержателем).

Якщо вексель виданий у формі оборотного документа, то він залишається таким до кінця, тобто до його погашення. Ніякі застереження на векселі, що обмежують його переуступку (передачу), зроблені після видачі векселя, або позавексельна угода сторін не можуть вплинути на коливання оборотності векселя. А застереження «не наказу», що зроблене індосантом, не позбавляє можливості подальшого індосування векселя, а лише знімає відповідальність з такого індосанта перед наступним його власником.

Векселі з застереженням «не наказу», що зроблене векселедавцем, можуть бути передані у власність або переуступлені ремітентом іншій особі, новому кредитору, але лише з дотриманням форми і з наслідками загально-цивільного договору про переуступку вимоги (цесії) так, як може бути передане право вимоги за звичайним цивільним зобов'язанням. За договором цесії право вимоги переходить до нового кредитора саме в тому вигляді, в якому воно було в першого кредитора, зі всіма перевагами і недоліками. Відбувається лише зміна осіб у зобов'язанні. Індосамент повинен здійснюватися лише в письмовій формі, бути простим і нічим не обумовленим. Усяке обмеження його умов вважається ненаписаним. Частковий індосамент не допускається.

Повний індосамент містить найменування юридичної чи фізичної особи, на користь якої він зроблений

Бланковий індосамент не містить назви особи, на користь якої він зроблений, або складається з одного підпису індосанта. Бланковий індосамент перетворює іменний вексель у вексель на пред'явника.

Окремим видом індосаменту є передовірчий. У цьому випадку індосамент може містити низку застережень: «на інкасо», «як довіреному», «валюта до отримання», - які мають на увазі просте доручення провести операцію за векселем; «валюта у заставу», «валюта у забезпечення», які мають на увазі заставу векселя. Індосат у цих випадках може індосувати вексель наступній особі тільки в порядку передоручення, тобто з аналогічними застереженнями.

Крім того, відрізняють безоборотний індосамент, який здійснюється з застереженням «без обороту на мене» і знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у неплатежі векселем. Ця особа (юридична чи фізична) вибуває із ряду попередніх і наступних осіб, які несуть взаємну відповідальність за векселем у результаті здійснення неперервної низки передавальних написів.

Статтею 20 Уніфікованого закону передбачено, що індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання цього строку Однак індосамент, вчинений після здійснення протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для опротестування, має наслідки звичайної процесії. Якщо протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається вчиненим на векселі до закінчення строку, встановленого для здійснення протесту.

Таким чином, вексель може бути переданий шляхом вчинення іменного або бланкового індосаменту і після здійснення протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для здійснення протесту (якщо вексель не був опротестований). Особи, які індосували вексель після здійснення його протесту в неплатежі та (або) після закінчення строку для здійснення протесту, не несуть відповідальності перед набувачем векселя за виконання зобов'язання за векселем, але відповідають за дійсність переданої вимоги (ст. 519 ЦК. Інші зобов'язані за векселем особи мають право відповідно до ст. 518 ЦК висувати проти вимог векселедержателя ті заперечення, що вони мали проти особи (осіб), що індосувала (індосували) вексель після його опротестування або після закінчення строку для здійснення протесту.

При розгляді спорів між особою, що передала вексель шляхом вчинення індосамента із застереженням "валюта в забезпечення", "валюта в заставу" або будь-якого іншим застереженням, що передбачає заставу (ст. 19 Уніфікованого закону, та особою, якій було передано цей вексель, суд повинен враховувати характер угоди, на підставі якої було здійснено передачу. Це може бути передбачений цивільним законодавством договір застави або інша забезпечувальна угода, в тому числі така, що не передбачена законом, але не суперечить йому (ч. 1 ст. 11, ст. 546 ЦК).

Якщо вексель передано в заставу згідно з вимогами цивільного законодавства без вчинення індосаменту на ім'я заставодержателя, то останній може реалізувати свої права за таким векселем у загальному порядку, встановленому статтями 590, 591 ЦК.

У випадках, коли між сторонами в порядку, передбаченому параграфом 6 гл. 49 ЦК та Законом України від 2 жовтня 1992 р. N 2654-XII "Про заставу", укладено договір застави векселя, однак цей документ передано заставодержателю не за заставним, а за звичайним іменним або бланковим індосаментом, відносини між заставодержателем і заставонадавачем регулюються загальними нормами ЦК про заставу та названим Законом. Разом з тим, у відносинах із третіми особами заставодержатель виступає як законний векселедержатель (статті 16, 17 Уніфікованого закону.

Список використаних джерел

1. Господарський Кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15

2. Про обіг векселів в Україні [Електронний ресурс]: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2374-III // www.rada.gov.ua.

3. Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [Електронний ресурс]: Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22 (зі змінами) // www.rada.gov.ua.

4. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: [Електронний ресурс]: Постанова Правління НБУ від 16.12.2002 №508 - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0174-03

5. Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (введений Женевською конвенцією 1930 року № 358).

6. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів: [Електронний ресурс]: Постанова Верховного суду України від 08.06.2007 №5 - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0005700-07

7. Белов В.А. Очерки по вексельному праву. - М.: Учебно-консультационный центр “ЮрИнфоР”, 2000. - 460с.

8. Бервено С.Н., Яроцкий В.Л. - Правовое регулирование вексельного обращения в Украине. - Харьков: Право, 2001. - 512с.

9. Векселі в Україні [Текст] // Все про бухгалтерський облік (укр.). - 2006. - № 16.

10. Демківський А.В. Вексельний обіг в Україні: Навч. посібник. - К.: ВІРА-Р, 2003. - 512с.

11. Дубенко Н.Розрахунки векселями// Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2006. - № 8.

12. Єфімов О. «Правова природа індосаменту переказного та простого векселя» /Журнал Право України, 1999, №4

13. Захарьин В.Р. «Все о векселе» - М.: ДИС, 2007 - 284 с.

14. Кравченко Ю.Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций. - К.: ВИРА-Р, 2002. - 368с.

15. Маслова С.О., Опалов О.А. Економіко-правова природа цінних паперів в Україні. Фінансовий ринок: Навчальний посібник- К.: “Каравела”; Львів: “Новий світ-2000”, 2002. - 304с.

16. Матеріали семінару Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту «Вексель як альтернативний спосіб взаємного заліку заборгованостей між підприємствами». Київ - 1998.

17. Соколовська Н., Нізков О. Що таке векселі і яку користь він може принести підприємству? // Все про бухгалтерський облік. - 2007. № 89.

18. Стрельніков М. Здійснення розрахунків за векселем за участю банку// Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - № 2.

19. Фещенко Н.М. Вексельний обіг в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення [Текст] // Економіка. Фінанси. Право (укр.). - 2009. - № 3. - C. 22-29.

20. Хабарина Л.П. «Операции с векселями» - М.: Интел-Синтез, 2008 - 451 с.

21. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн./ О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.1 - 720с.

22. Цінні папери в Україні, І.І. Пилипенко, О.П. Жук, - К.: ІВЦ Держкомстату Ураїни. - 2001. - 305с.

23. Шведко М.А. Платите векселями// Налоги и бухгалтерський учёт.-2007. - № 31.