Організація роботи народних депутатів України

ВСТУП

З'ясування ролі парламенту в демократичному суспільстві, статусу народного депутата України є не тільки політичною, але і правовою проблемою. Ці питання належать до основних, базових цінностей будь-якої цивілізованої держави. А для України вони грають особливу роль, тому що є критерієм демократичних перетворень і ринкових реформ, які мають основною метою реалізацію основних прав людини і громадянина. Дійсно, від того, наскільки українська нація розуміє роль парламенту і парламентарія, залежить який шлях вона вибере для побудови суспільства і своєї держави
Діяльність по управлінню державними справами, яка здійснюється Верховною Радою України, прямо залежить від рівня і стилю виконання свого професійного обов'язку народними депутатами України.

Отримуючи в результаті виборів довіру громадян України, народний депутат України стає виразником волі народу, особою, яку народ уповноважив на реалізацію законодавчої влади. Тому в умовах сучасності дуже актуальним є питання про організацію депутатської діяльності.

Метою даної роботи є аналіз правового регулювання організації роботи народних депутатів України. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання:

· проаналізувати організацію підготовки та проведення виборів народних депутатів України;

· охарактеризувати гарантії діяльності народних депутатів України;

· визначити організацію роботи народних депутатів України у Верховній Раді України та у виборчому окрузі;

· дослідити правову суть запитів і звернення народних депутатів, порядок їх внесення і розгляду;

· проаналізувати організацію роботи депутатських фракцій і груп.

Об'єктом курсової роботи є суспільні відносини з приводу реалізації народними депутатами України свого статусу. Метою - дослідити порядок організації роботи народних депутатів України відповідно до діючого законодавства України.

Теоретичною основою наукової роботи є діюче законодавство України, яке визначає порядок проведення виборів народних депутатів України, їх правовий статус, а також монографічні і публіцистичні роботи присвячені організації роботи народних депутатів України. Дослідженню організації роботи народних депутатів Верховної Ради України приділялося уваги багатьма вченими.

Починаючи з 1990 р., коли у вітчизняній науці почалося формування сучасних поглядів на інститут народного депутата України, проблематиці конституційно-правового статусу народного депутата України приділяли увагу М.О. Баймуратов, А.З. Георгіца, Р.К. Давидов, Г.С. Журавльова, В.С. Журавський, Л.Т. Кривенко, М.П. Орзіх, В.Ф. Погорілко, М.І. Ставнійчук, Ю.М. Тодика, В.Л. Федоренко, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та деякі інші вчені. Вагомий внесок у дослідження цієї тематики зробили, зокрема Авер'янов В. Б., Бандурка A.M., Георгіца А.З., Журавський В.С., Кивалов С.В., Кислий П.С., Колпаков В.К., Кривенко Л.Т., Медведчук В.В., Опришко В.Ф., Плющ І.С., Теплюк М.О. та ін.

У роботі використано діалектичний, структурно-функціональний, порівняльний та історичний методи наукового дослідження, а також методи аналізу та синтезу.

Структура дослідження обумовлюється його метою та завданнями. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, що включають підпункти, висновків, списку використаних джерел.

Наприкінці роботи будуть зроблені відповідні узагальнення.

Розділ 1. Загальна характеристика виборів народних депутатів України та гарантій їх діяльності 1.1 Організація підготовки та проведення виборів народних депутатів України 25 березня 2005 року був прийнятий новий Закон України „ Про вибори народних депутатів України” Закон України „Про вибори народних депутатів України” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 27-28, ст.366 (із змінами та доповненнями). , який встановив виключно пропорційну виборчу систему. Депутати обираються за виборчими списками кандидатів від політичних партій, виборчих блоків у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Вибори здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Законодавством встановлено два види парламентських виборів: чергові та позачергові. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України, а позачергові -- призначаються Президентом в порядку, встановленому Конституцією України, і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування указу глави держави про дострокове припинення повноважень парламенту.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року, виборчий процес включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) утворення територіальних виборчих округів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення виборчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів. Завершується виборчий процес офіційним оприлюдненням ЦВК результатів виборів народних депутатів.

Порядок підготовки та проведення виборів народних депутатів здійснюють державні органи спеціальної компетенції -- виборчі комісії. Законодавством встановлена трьохрівнева система виборчих комісій: Центральна виборча комісія (ЦВК), територіальні й дільничні виборчі комісії.

Організація, підготовка та проведення виборів народних депутатів вимагає досить значних матеріально-фінансових витрат, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та виборчих фондів партій (блоків). Фінансове забезпечення виборів за рахунок коштів Державного бюджету здійснюється ЦВК, яка розподіляє необхідні асигнування між територіальними комісіями, а вони розподіляють кошти між дільничними комісіями.

Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за рік до виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів. Кандидатом у депутати може бути висунута особа, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або позапартійна особа, яка має право бути обраною депутатом. Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. При цьому кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією (блоком), не може перевищувати кількості депутатів, що становить конституційний склад парламенту. Усі кандидати, висунуті партією (блоком), включаються до єдиного виборчого списку цієї партії чи блоку. Реєстрація кандидатів, включених до виборчого списку партії (блоку), здійснюється ЦВК.

Голосування проводиться в день виборів з 8.00 до 20.00. Воно здійснюється у спеціально відведених приміщеннях, де розміщені кабіни для таємного голосування. Кожен виборець отримує виборчий бюлетень і голосує особисто.

Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів територіальних комісій про підсумки голосування в межах територіальних виборчих округів та протоколів закордонних дільничних виборчих комісій не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів, про що складає протокол.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Мандати розподіляються між виборчими списками пропорційно до кількості отриманих голосів виборців. Спочатку визначається кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного мандата (виборча квота), яка обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, на кількість депутатських мандатів. Після цього кількість голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків, що набули право на участь у розподілі мандатів, ділиться на виборчу квоту Ціла частина отриманого числа становить кількість мандатів, що отримали кандидати від цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів.

Партії (блоки), кандидати в депутати від яких мають більші порівняно з іншими дробові залишки після ділення, отримують по одному додатковому депутатському мандату, починаючи з виборчого списку партії (блоку), що має найбільший дробовий залишок. Якщо дробові залишки у двох чи більше виборчих списках партій (блоків) однакові, першим додатковий мандат отримує той виборчий список, за кандидатів у депутати від якого віддано більшу кількість голосів виборців. Результатом виборів депутатів є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій (блоків) осіб, обраних депутатами відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (блоків).