ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1.1 Погляд науковців стосовно дисциплінарної відповідальності державних службовців

1.2 Поняття та ознаки дисциплінарної відповідальності. Права державних службовців притягнутих до дисциплінарної відповідальності

1.3 Порядок застосування та оскарження дисциплінарних стягнень

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

2.1 Дисциплінарна відповідальність суддів

2.2 Дисциплінарна відповідальність працівників державних органів в окремих сферах (галузях) діяльності

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до законодавства України державних службовців наділено не лише багатьма правами, але на них покладено й обов'язки: дотримуватися Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина; зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншу інформацію, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню; постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищувати професійну кваліфікацію; сумлінно виконувати службові обов'язки.

Частиною механізму реалізації державними службовцями своїх конституційних прав і обов'язків є інститут юридичної відповідальності. До зазначених осіб можуть застосовуватися різні види відповідальності, зокрема, заходи дисциплінарного впливу.

Правові засади дисциплінарної відповідальності державних службовців сьогодні містять Кодекс законів про працю України та Закон України «Про державну службу». Ці нормативно-правові акти вказують на особливості дисциплінарної відповідальності, але жоден із них не наводить тлумачення цього виду юридичної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність державних службовців полягає в їх обов'язку відповісти за вчинене ними порушення трудової дисципліни і зазнати дисциплінарних стягнень. Правовою підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку.

Значна кількість державних службовців несуть дисциплінарну відповідальність не тільки за дисциплінарні проступки, пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням покладених на них обов'язків, а й за перевищення своїх повноважень, недотримання обмежень щодо державної служби, вчинення діянь, що порочать орган, де службовець працює, або його звання (норми моралі), присяги та обов'язків. В основу розмежування дисциплінарної відповідальності на види покладений характер діяльності різних категорій службовців, умови їхньої роботи, система дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення й оскарження.

У низці випадків підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності може бути порушення морального характеру. Чинне законодавство не передбачає переліку таких діянь, і в кожному конкретному випадку керівник державного органу самостійно вирішує, чи має місце порушення морального характеру. В цьому проявляється недоліки вітчизняного законодавства, оскільки до п.22 ст.92 Конституції України підстави «дисциплінарної відповідальності» повинні визначатися виключно законами. У даному випадку ні закон, ні підзаконний нормативний акт не передбачають діянь, за які до державного службовця може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Все це зумовлює нагальну необхідність прийняття законодавчого акту, який повною мірою регулював би поведінку державного службовця, передбачав права, обов'язки та обмеження державного службовця, з одного боку, і права і обов'язки керівника державного органу - з іншого.

Надзвичайно актуальним на сьогодні є питання дисциплінарної відповідальності за корупційні правопорушення. Вона полягає у звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави, з посади чи іншому усуненні її від виконання функцій держави (за винятком голів місцевих рад, стосовно яких передбачено спеціальне формулювання - «звільнення з виборної посади»). При звільнені державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з посади за вчинення корупційного діяння (а так само іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією) слід враховувати відповідні правові підстави, до яких відносяться ст.147 Кодексу законів про працю України, ст.16 та пункти 2 і 7 ч.1 ст.30 Закону «Про державну службу» , а також відповідні положення спеціальних нормативно-правових актів (законів, статутів, положення), які регламентують підстави та порядок звільнення певних категорій державних службовців.

Даною проблемою тією чи іншою мірою займалися такі науковці, як І.Л. Бородін, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.В. Зуй, Н.М. Неумивайченко, О.В. Петришин, Г. Угрюмова, О.І. Щербак, В.В. Цвєтков, В.І. Щербина, О.М. Ярошенко та ін. Але, на жаль системного, комплексного адміністративно-правового дослідження дисциплінарної відповідальності державних службовців у вітчизняній доктрині поки що бракує.

Мета курсової роботи дослідиження особливостей дисциплінарної відповідальності державних службовців в Україні.

Відповідно до цієї мети були поставлені і розв'язувались наступні основні завдання:

- проаналізувати існуючі в науковій літературі погляди науковців щодо дисциплінарної відповідальності державних службовців;

- визначити поняття « дисциплінарна відповідальність» та дати йому характеристику;

- дати порівняльно - правовий аналіз дисциплінарної відповідальності працівників державних органів;

- внести пропозиції щодо вдосконалення механізму дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Об'єктом дослідження є дисциплінарна відповідальність як один із видів відповідальності державних службовців.

Предметом дослідження є особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців України.

Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, таких, як монографічний, порівняльний, системний аналіз, метод спостереження.

Практичне значення. Зміст та висновки курсової роботи можуть бути використані у навчально - виховному процесі, при підготовці відповідних навчальних курсів, що викладається студентам. Також можливе використання і в практичній діяльності.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 46 сторінок, з них 41 - основний текст. Список використаних джерел з 29 найменувань викладено на 3 сторінках.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1.1 Погляд науковців стосовно дисциплінарної відповідальності державних службовців

Існують різні точки зору на визначення поняття «дисциплінарна відповідальність». Зокрема, І.Л. Бородін [2] стверджує, що дисциплінарна відповідальність державних службовців - це окремий вид юридичної відповідальності, що полягає в накладенні дисциплінарних стягнень на державних службовців згідно з чинним законодавством. Д.М. Овсянко [7] вважає, що дисциплінарна відповідальність - це застосування заходів дисциплінарного впливу до державних службовців у порядку службового підпорядкування за винні порушення правил державної служби, не переслідуваних кримінальним Законом. В.В. Зуй вважає, що під чинним законодавством України слід розуміти накладення на правопорушників дисциплінарних стягнень за скоєне дисциплінарне правопорушення. На думку О.М. Ярошенко та С.М. Прилипка [9], дисциплінарна відповідальність працівників є одним із видів юридичної відповідальності, тобто обов'язок працівника понести покарання, передбачене нормами законодавства про працю за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов'язків.

На думку В.М. Скобелкіна [10], необхідно вирізнити 2 різновиди дисциплінарної відповідальності - загальну і спеціальну. Перша регулюється лише Кодексом законів про працю України [25]. Згідно зі ст.147 даного Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівників може бути застосовано лише один з заходів стягнення - догана або звільнення. А другий вид - спеціальна дисциплінарна відповідальність - регламентується не тільки КЗпП України, але й спеціальними нормативними актами. Наприклад, ст.14 вказаного Закону передбачає такі види стягнень, як попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду. Загальна дисциплінарна відповідальність установлена для всіх робітників і службовців. Її правила, що визначають види стягнень, порядок їх застосування і зняття, певною мірою віддзеркалюються й у спеціальній дисциплінарній відповідальності.

Відповідно до ст.3 Конституції України [1], права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Отже, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Такі положення Основного Закону країни актуалізують функціонування організаційно-правового механізму забезпечення основних прав і свобод громадян.

Особливе місце в зазначеному механізмі відводиться державним органам - Міністерству внутрішніх справ України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Державній митній службі України, Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та ін. Проте реалізація покладених на зазначені державні органи завдань можлива лише за умови належного виконання їх працівниками своїх службових обов'язків. Випадки порушення службової дисципліни завдають значної шкоди авторитету державних органів, ставлять під сумнів, а іноді й унеможливлюють виконання їх завдань і функцій. У зв'язку з цим підвищення та підтримання авторитету державних органів найтіснішим чином пов'язано із забезпеченням службової (військової, трудової) дисципліни її посадових осіб. Теоретичним підґрунтям для дослідження дисциплінарної відповідальності працівників державних органів стали наукові праці В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, М.М. Колюкі, В.В. Конопльова, О.І. Миколенка, В.І. Олефіра, А.В. Пшонкі, О.В. Старцева [3;4] та інших. Але порівняльноправовий аналіз дисциплінарної відповідальності працівників державних органів у існуючих наукових працях не проводився та не знайшов належного відбиття в юридичній літературі.

Значні особливості є в порядку застосування та видах дисциплінарних стягнень, передбачених дисциплінарними статутами або положеннями про дисципліну в сфері державного управління. Їх пов'язано з характером тих функцій і завдань, що виконують відповідні органи, їх службовці. В деяких випадках дисциплінарну відповідальність регулюють відповідні кодекси (Повітряний кодекс, Митний кодекс тощо). Так, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників [24], а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовують за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить їх як працівників прокуратури.

1.2 Поняття та ознаки дисциплінарної відповідальності. Права державних службовців притягнутих до дисциплінарної відповідальності