Вказана невідповідність наведених заходів положенням теорії юридичної відповідальності породжує питання наслідків прийняття відповідного рішення. Так, наприклад, постає питання: чи мав місце факт притягнення судді до дисциплінарної відповідальності якщо Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя винесла рішення стосовно направлення одного з визначених вище подань, а Вища рада правосуддя не прийняла відповідного рішення? Вказане має істотне значення стосовно подальшого проходження служби відповідним суддею. Про відсутність характеру дисциплінарного стягнення у відповідних подань свідчить також урегулювання процедури їх розгляду не в рамках гл. 4 р. 2 Закону «Про Вищу раду правосуддя» (щодо дисциплінарного провадження), а в рамках окремих глав 6, 8, 9 цього розділу.

З урахуванням викладеного, логічним постає висновок про відсутність у заходів реагування, передбачених п.п. 4-6 ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (направлення відповідних подань), характеру дисциплінарних стягнень. Утім, не викликає сумнівів можливість визначення дисциплінарними стягненнями рішення щодо безпосередньо звільнення судді з посади, переведення його до суду нижчого рівня тощо. Адже таким заходам притаманні всі функцій юридичної відповідальності та ознаки дисциплінарної відповідальності зокрема. Ураховуючи наведене, слід внести зміни до п.п. 4-6 ч. 1 ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів», виключивши з кожного з них слова «подання про».

В юридичній літературі визначаються наступні особливості спеціальної дисциплінарної відповідальності: суб'єкти (державні службовці, судді тощо); види дисциплінарних стягнень, а також спеціальні умови їх застосування; суб'єкти накладення дисциплінарних стягнень; порядок застосування дисциплінарних стягнень, а також оскарження рішень про їх накладення [15, с. 344-346]. Виходячи з проведеного дослідження, можливо казати про притаманність визначних процедурних особливостей дисциплінарній відповідальності суддів, що характеризують її як спеціальну дисциплінарну відповідальність. По-перше, єдиним суб'єктом указаної відповідальності є суддя. Аналіз підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності свідчить про сприйняття його законодавцем, передусім, як суб'єкта здійснення правосуддя. Водночас, як було зазначено вище, існують також інші підстави для настання дисциплінарної відповідальності судді, що слід розглядати як особливість його як суб'єкта розглядуваного виду юридичної відповідальності. По-друге, ст. 109 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено специфічні види дисциплінарних стягнень стосовно суддів, що вже були предметом аналізу, а також специфічні підстави для їх застосування. По-третє, запорукою незалежності судді слід вважати утворення окремих суб'єктів застосування дисциплінарної відповідальності стосовно судді: Вища рада правосуддя, Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя. Слід особливо вказати на специфічний порядок формування складу Вищої ради правосуддя як гарантію належного здійснення нею своїх повноважень щодо розгляду й вирішення дисциплінарних справ стосовно суддів. По-четверте, визначення у Законі «Про Вищу раду правосуддя» особливого порядку розгляду питання щодо застосування до судді дисциплінарної відповідальності, а також оскарження відповідних рішень слід вважати ще однією гарантією незалежності судді. Детальніше особливі риси відповідних правових процедур будуть висвітлені далі.

Зазначені положення дають підстави для наступних висновків. Порядок застосування заходів дисциплінарної відповідальності, а також порядок оскарження рішень, прийнятих за результатами дисциплінарного провадження, слід вважати важливою рисою дисциплінарної відповідальності, що свідчить про її спеціальний характер. Окремий порядок розгляду питання щодо накладення дисциплінарного стягнення можна вважати проявом специфіки: правовідносин, у сфері яких мав місце дисциплінарний проступок; правового статусу суб'єкта дисциплінарної відповідальності, зокрема судді.

Аналіз положень правової доктрини, зокрема стосовно процедур накладення дисциплінарних стягнень, адміністративних процедур, у порівнянні із положеннями законодавства, що регламентує порядок дисциплінарного провадження стосовно суддів, зокрема ст. 131 Конституції України, р. 1, гл. 4 р. 2 Закону «Про Вищу раду правосуддя», ст.ст. 107, 108, 111 Закону «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави стверджувати про існування наступних визначних особливостей вказаного провадження, що відображають незалежність суддів як основу його правового статусу:

- здійснення вказаного провадження специфічним суб'єктом, із особливим порядком утворення, функціонування;

- наявність особливих положень щодо звернення до суб'єктів дисциплінарного провадження (необхідність чіткого зазначення фактичних даних, що свідчать про вчинення суддею дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 107 Закону «Про судоустрій і статус суддів»); можливість притягнення окремих категорій заявників до відповідальності за подання необґрунтованої дисциплінарної скарги (ч. 6 ст. 107 вказаного Закону); можливість перевірки справжності підпису особи-скаржника (ч. 7 ст. 107 вказаного Закону); можливість залишення без розгляду скарг особи на підставі неодноразового подання нею очевидно безпідставних дисциплінарних скарг (ч. 8 ст. 107 вказаного Закону);

- наявність процедури попередньої перевірки дисциплінарної скарги перед вирішенням питання щодо відкриття дисциплінарного провадження (ст. 43 Закону «Про Вищу раду правосуддя»);

- визначення на рівні закону матеріалів, що мають бути враховані при підготовці справи до розгляду, а також деталізоване врегулювання питань повідомлення судді, щодо якого розглядається справа, про час і місце її розгляду (ст. 48 вказаного Закону);

- визначення процесуальних прав учасників дисциплінарної справи, строків її розгляду, положення про фіксацію перебігу розгляду справи (ч.ч. 8, 9, 13 ст. 49 вказаного Закону);

- визначення на рівні закону вимог щодо рішення в дисциплінарній справі, зокрема вимог щодо: порядку його ухвалення та проголошення, вимог щодо оцінки встановлених відомостей, змісту судового рішення (ст. 50 вказаного Закону);

- визначення на рівні закону основних положень щодо оскарження рішення суб'єкта застосування дисциплінарної відповідальності (ст.ст. 51,52 вказаного Закону).

Література

1. Голобутовський Р.З. Суддя як суб'єкт дисциплінарного провадження : автореф. дис. ... канд. юрид. Наук : спец. 12.00.07 / РЗ. Голобутовський // Національний авіаційний університет. К. , 2012. 17 с.

2. Шевченко А.В. Дисциплінарна відповідальність суддів України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / А.В Шевченко // Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К. , 2013. 19 с.

3. Відповідальність суддів у світлі нового законодавства України [Електронний ресурс] // Офіційний сайт «Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ». Режим доступу :

4. http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/vidpovidalnist_

5. suddiv_u_svitH_novogo_zakonodavstva_ukrajmi.html

6. Члени ВРЮ та міжнародні експерти обговорили питання дисциплінарної відповідальності судді [Електронний ресурс] // Веб-сайт «Центр суддівських студій». Режим доступ. : http://www.judges.org.ua/dig7700.htm

7. Дисциплінарна відповідальність суддів : думки учасників дискусії у Львові [Електронний ресурс] // Веб-сайт «Всеукраїнська громадська організація «Асоціація правників України». Режим доступу : http://uba.ua/ukr/news/4340/

8. Куйбіда Р. Дисциплінарна відповідальність суддів в Україні : проблеми законодавства і практики / Р. Куйбіда, М. Середа К. : ФОП Москаленко О.М., 2013. 72 с.

9. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від

10. р. № і402-УПІ // Офіційний вісник України. 2016. № 56. Ст. 1935.

11. Організація судових та правоохоронних органів : [підручник] / [І.Є. Марочкін та ін.]; ред. І.Є. Марочкін. X. : Право, 2013. 448 с.

12. Кузьменко О.В. Курс адміністративного процесу: [навчальний посібник] / О.В. Кузьменко К. : Юрінком Інтер, 2012. 208 с.

13. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : Відомості Верховної Ради України // Офіційний вісник України. 2010. № 72/1. Ст. 2598.

14. Про Вищу раду правосуддя : Закон України від

15. р. № 1798-УШ // Голос України. 2017. 04.01.2017. № 1.

16. Про затвердження Регламенту Вищої ради юстиції : Рішення Вищої ради юстиції від 30.07.2015 р. № 355/0/1515 [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS25202.html (система інформаційно-правового забезпечення «Ліга-Закон»)

17. Проект Регламенту Вищої ради правосуддя розроблятиметься у співпраці із національними та міжнародними експертами [Електронний ресурс]. // Офіційний сайт «Вища рада юстиції». Режим доступу : http://www.vru.gov.ua/news/1624. Назва з екрану.

18. Великий енциклопедичний юридичний словник / ред. Ю.С. Шемшученко. К. : Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.

19. Трудове право : [підручник] / [В.В. Жернаков та ін.]; ред. В.В. Жернаков. Х. : Право, 2012. 496 с.