Особливості реалізації міжгалузевих засад у кримінальному провадженні

Серед усієї різноманітності наукових точок зору щодо класифікації кримінально-правових принципів, перш за все, заслуговують на увагу першооснови ( критерії ), за якими і формуються ці принципи. А. Кудрявцева, Ю. Лівшиц до критеріїв встановлення принципів кримінального процесу пропонують віднести такі:

· принцип має вираження у нормах діючого права;

· принцип має базисне значення для кримінального процесу, визначає його основні ознаки;

· принцип повинен мати безпосереднє відношення до кримінально-процесуальної діяльності;

· принцип повинен мати загально-процесуальний характер;

· принцип завжди містить у собі певний політичний зміст, акумулюючи ідеї держави у сфері здійснення правосуддя;

· принцип завжди визначає типові та пріоритетні ознаки кримінального судочинства, не виключаючи певних винятків, які вже не можуть називатися принципом, якщо відкритий розгляд справи. Мохонько О. Роль і місце принципу змагальності у системі принципів кримінально-процесуального права // Підприємництво, господарство і право : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2007 р. - № 1 с. 120-123

Традиційно в юридичній літературі всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в Конституції держави) та інші (суто кримінально-процесуальні).

При цьому важливо відокремлювати принципи кримінального процесу від принципів судоустрою, а також принципів організації і діяльності окремих правоохоронних органів.

Принципи судоустрою - це принципи організаційні, вони визначають побудову судової системи, взаємозв'язок всіх ланок судової влади. Інакше кажучи, принципи судоустрою -- принципи організаційні, а принципи процесу - принципи функціональні.

На думку М.М. Михеєнка, слід розрізняти такі принципи:

а) суто організаційні, наприклад назначуваність слідчих;

б) організаційно-функціональні, наприклад колегіальність, нагляд вищих судів за судовою діяльністю нижчих судів;

в) функціональні, тобто суто кримінально-процесуальні, наприклад презумпція невинуватості, змагальність. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. В. М. Стратонова; Мін-во освіти і науки України, Херсонський державний ун-т. - К.: Істина, 2007. - 385 с.

У юридичній літературі відсутня єдність поглядів вчених на класифікацію принципів кримінального провадження. Пропонується поділяти їх залежно від суб'єкта легітимації (на міжнародно-правові та внутрішньо правові); залежно від типу кримінального процесу (засади інквізиційного, розшукового, змагального, змішаного типів); залежно від характеру нормативних актів, у яких вони закріплюються (конституційні (закріплені в Конституції України) та інші (закріплені в інших законах)). Залежно від спрямованості загальних засад кримінального провадження на врегулювання кримінальних процесуальних правовідносин поділяти їх на ті, що забезпечують стабільність кримінальної процесуальної діяльності; захист прав і свобод людини у кримінальному провадженні; змагальність кримінального провадження.

Найбільш прийнятою є класифікація загальних засад кримінального провадження залежно від їх поширюваності стосовно галузей права на загально правові, загально процесуальні та кримінальні процесуальні.

Загальноправові засади закріплені в Конституції України та відображені в галузевому законодавстві, їх дія поширюється на всі галузі права. До них належать: 1) верховенство права; 2) законність; 3) повага до людської гідності; 4) забезпечення права на свободу та особисту недоторканість; 5) недоторканість житла чи іншого володіння особи; 6) таємниця спілкування; 7) невтручання у приватне життя; 8) недоторканість права власності; 9) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.

До загально процесуальних ( або міжгалузевих) можна віднести ті засади, що діють у декількох галузях процесуального права та закріплюють фундаментальні положення становища особи, забезпечують законність і ефективність процесуальних процедур. До них можна віднести: 1) рівність перед законом і судом; 2) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 3) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 4) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 5) диспозитивність; 6) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумність строків; 8) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Кримінальні процесуальні ( або галузеві) засади діють лише в межах кримінального провадження: 1) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 2) свобода від само відкриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 3) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 4) забезпечення права на захист; 5) публічність. Кримінальний процес: підручник / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, В.П. Пшонка та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки. - Х. : Право, 2013. - 824 с.

Розділ ІІ. Загальна характеристика міжгалузевих засад

Міжгалузевими називаються принципи, що діють відразу в кількох галузях права. Більшість принципів мають міжгалузевий характер, бо більш-менш одноманітно виражені в нормах кількох галузей. До них належать принципи судоустрою, судочинства (цивільного, господарського, кримінального) і правового стану осіб, які беруть участь у процесі. Це, зокрема, такі:

- незалежність суддів і підкорення їх тільки законам;

- здійснення правосуддя тільки судом;

- рівність прав учасників судового розгляду;

- всебічність, повнота й об'єктивність з'ясування обставин справи;

- ніхто не може бути суддею у власній справі;

- усність, безпосередність, безперервність, гласність процесу;

- національна мова судочинства;

- доступність судового захисту та багато інших.

Міжгалузевими принципами є такі принципи, як «дозволено все, що не заборонено законом», а також «дозволено тільки те, що прямо дозволено законом, все інше заборонено», які відповідають загальнодозволеному і дозволено-заборонному типам правового регулювання. Загальнодозволена спрямованість характерна для цивілістичного циклу галузей, зі змісту яких випливає, що громадяни і юридичні особи можуть займатися будь-якою діяльністю, не забороненою законом. Водночас діяльність органів держави базується на дозволено-заборонному принципі, бо здійснюється відповідно до їх компетенції в рамках адміністративного, криміналістичного і процесуального циклу галузей і побудована на забороні виходити за її межі. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, Л.Л. Богачова та ін.; За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.

Засади кримінального провадження - це закріплені в правових нормах вихідні положення, що виражають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають суть діяльності сторін обвинувачення і захисту та суду щодо досудового розслідування і судового провадження.

Ознаки засад кримінального провадження:

1) вони втілені у форму правових норм. Не є засадами ті наукові та політичні ідеї, що не знайшли відображення у нормах права;

2) норми-засади є не похідними, а навпаки - із них виводяться всі інші норми кримінального процесуального права;

3) вони є найбільш загальними, фундаментальними правовими положеннями;

4) на їх основі побудована і діє вся кримінальна процесуальна система (ця ознака засад характеризує процес зсередини);

5) вони характеризують кримінальний процес в цілому (ззовні);

6) норми-засади діють на всіх або на більшості стадій кримінального провадження і обов'язково в його центральній стадії - судовому розгляді;

7) порушення однієї засади, як правило, призводить до порушення інших засад;

8) недотримання хоча б однієї засади тягне скасування прийнятих процесуальних рішень та інші негативні наслідки.

Кожна із ознак і всі вони в цілому підкреслюють загальність положень, що є засадами кримінального провадження. Однак у літературі точиться дискусія вчених щодо наявності чи відсутності специфічних загальних правових положень (засад), притаманних для окремих стадій.

У КПК 2012 року вітчизняний законодавець вперше в історії кримінального процесуального законодавства присвятив регламентації засад кримінального провадження окрему главу 2, включивши до системи засад 22 правових положення.

На думку А.В. Молдована, принципам кримінального процесу властиві такі ознаки:

- вони є основою формування всієї системи кримінального процесуального права;

- закріплені в чинному законодавстві у вигляді правових засад;

- найбільш повно виражають зміст кримінального процесуального законодавства;

- поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу;

- тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів;

- здійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінальних процесуальних норм. Молдован А.В. Кримінальний процес України. Навч. посібник / А.В. Молдован, С.В. Мельник. - К.: Центр учбової літератури. - 2013. - 368 с.

Відповідно до статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень;

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21) розумність строків;

22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

Закріплені в статті 7 загальні засади кримінального провадження визначаються статусом України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, яка визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним своїм обов'язком (ст. 3 Конституції України).

У загальних засадах кримінального провадження знайшли своє вираження найбільш прогресивні положення, які позиціонуються міжнародною спільнотою як міжнародно-правові стандарти кримінальної процесуальної діяльності, що містяться у Конституції України, Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права.