Усі засади кримінального провадження тісно пов'язані між собою, обумовлюють один одного, утворюють певну систему. Вони також мають наскрізний характер і діють у всіх його стадіях. Для кожної стадії характерне їх вираження певною мірою, однак без обмежень всі вони без винятку діють у стадії судового розгляду. Волошина В.К. Щодо поняття системи принципів кримінального процесу // Південноукраїнський правничий часопис : Щоквартал. наук. журн. - 2006. - № 4 ст. 213-215

Система кримінально-процесуальних основ - це інтегровані до структурно впорядкованої єдності нормативні приписи, які мають відносну самостійність, стабільність, автономність функціонування і можливість взаємодії з іншими елементами всередині системи і інших правових систем з метою найповнішого врегулювання питань, які виникають у зв'язку з порушенням, розслідуванням, розглядом і вирішенням кримінальних справ. Гриненко А.В. Система принципов и цель производства по уголовному делу // Правоведение. - 2000. - № 6. - с. 182.

В юридичній літературі відзначається існування не одної системи принципів, а двох - абстрактної і реальної. За визначенням Ю.А. Урманцева, «…під абстрактною системою розуміється така система, щодо якої всі інші системи несуть ті або інші інтерпретації» Навроцька В. Поняття принципу ( засади ) кримінального процесу // Вісник львівського університету. Серія юридична. - 2009. - Вип. 44 с. 188-194

Рівність перед законом і судом - це правове положення, згідно з яким не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - це правове положення, згідно з яким двом рівноправним сторонам (обвинувачення і захисту) забезпечується можливість брати активну участь у дослідженні обставин кримінальної справи перед незалежним арбітром - судом, який не може здійснювати інших функцій, крім функції правосуддя. Островська М. Істинне обличчя принципу змагальності за новим КПк України // Юридичний Вісник України: Загальнонац. правова газ. - 2012. - 2 - 8 черв. ( № 22 ) с. 4 - 5

Безпосередність дослідження показань, речей і документів - це правове положення, згідно з яким на суддів покладається обов'язок вирішувати кримінальну справу не за паперами, наданими сторонами, а, головним чином, на підставі тою, що кожному судді самому безпосередньо доведеться почути, побачити і з'ясувати у судовому засіданні.

Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності - це правове положення, згідно з яким кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчою судді, прокурора, слідчою.

Диспозитивність - це правове положення, згідно з яким учасникам кримінального провадження надається і забезпечується можливість вільно в межах закону обирати способи поведінки для захисту своїх кримінально-правових і процесуальних прав, а також впливати на хід і результати провадження, головним призначенням якого є забезпечення гнучкості та повноти захисту заінтересованими учасниками своїх прав.

Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами - це правове положення, згідно з яким розгляд кримінальних справ у судах усіх інстанцій є гласним та відкритим.

Засада розумності строків - це правове положення, згідно з яким під час кримінальною провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у строки, що є об'єктивно необхідними для їх виконання та прийняття. Лобойко Л.М. «Розумність» строків у кримінальному процесі // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2008. - № 4 С.248-257

Мова, якою здійснюється кримінальне провадження - це конституційно-правове положення, згідно з яким судочинство в Україні здійснюється державною мовою. Якимчук Б. Мова якою здійснюється кримінальне провадження // Віче: Теорет. і громадсько-політ. журнал. - 2013. - № 2 С. 30-31

Розділ III. Особливості реалізації міжгалузевих засад у кримінальному провадженні

3.1 Реалізація міжгалузевих засад на досудовому розслідуванні

Рівність перед законом і судом - це правове положення, згідно з яким не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Система ознак особи, визначена ст. 24 Конституції, у ч. 1 ст. 10 КПК розширена за рахунок включення до неї таких ознак, як громадянство, освіта, рід занять. Іншими ознаками, про які йдеться у цій нормі, є місце роботи, займана посада, сімейний стан, коло осіб, з якими особа підтримує стосунки, стан здоров'я тощо.

У кримінальному провадженні зміст цієї засади розкривається через такі положення:

- рівність, яка закріплена у розглядуваній нормі-засаді, передбачає, по-перше, рівність усіх учасників кримінального провадження перед законом; по-друге, рівність перед судом; по-третє, рівність їхніх процесуальних прав, незалежно від будь-яких ознак особи;

- рівність громадян перед законом означає, що під час досудового розслідування, судового розгляду і перегляду рішень суду до кожного із учасників застосовується одне й те ж кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство, а кримінальне провадження як в окремих стадіях, так і в цілому здійснюється у однаковому порядку;

- під рівністю громадян перед судом розуміють те, що усі вони мають нести відповідальність перед судами, що утворюють систему, визначену Законом від 7 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів". При цьому ніхто із учасників кримінального провадження не повинен зазнавати обмежень чи користуватися привілеями за тими чи іншими ознаками;

- іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України;

- положення цієї засади про рівність прав учасників кримінального провадження перед судом поширюється і на досудове розслідування, оскільки від самого його початку воно здійснюється під контролем суду в особі слідчого судді;

- суд не має права без належних на це правових підстав ні обмежувати процесуальні права окремих учасників судового розгляду, ні надавати пільги для використання кимось із них додаткових прав;

- у разі повідомлення про підозру народному депутату України і судді у вчиненні кримінального правопорушення вони наділяються однаковими правами з іншими особами, яким повідомлено про підозру, і на них покладаються такі самі обов'язки.

У Конституції, а також у КПК чітко встановлено зміст і механізми здійснення змагальності, яка гарантується конкретними визначеннями і приписами, серед яких слід відзначити: однозначно розмежовуються функції обвинувачення, захисту і вирішення справи; дослідження доказів здійснюється двома протилежними сторонами обвинувачення і захисту; сторони в процесі рівні в правах; суд не є стороною у справі і на основі незалежності від сторін, об'єктивності та неупередженості вирішує справу; суд забезпечує повноцінну змагальність сторін створенням необхідних умов для виконання ними їх процесуальних обов'язків і наданих їм прав.

Положення засади змагальності, що діють під час досудового розслідування:

- вирішення слідчим суддею питання про надання дозволу на застосування органами досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного; примусове залучення особи для проведення психіатричної експертизи тощо;

- контроль слідчого судді за прийняттям органами досудового розслідування процесуальних рішень, в яких відображається рух справи, наприклад, про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження тощо;

- вирішення слідчим суддею питання про надання дозволу на провадження окремих процесуальних дій, наприклад, огляду, обшуку, слідчого експерименту в житлі чи іншому володінні особи.

Положення засади змагальності, що діють в судових стадіях:

- обов'язкова участь сторін під час провадження у справі, здійснюваного в суді;

- вирішення судом клопотань, заявлених сторонами;

- право представників сторін обвинувачення і захисту брати участь в судових дебатах.

Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2) поведінка учасників кримінального провадження;

3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Бреус С. Принципи кримінального провадження крізь призму нового Кримінально-процесуального кодексу України // Юридичний журнал : Аналіт. матеріали. Коментарі. Судова практика. - 2012. - № 9 с. 32-34

Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суд рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому в разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК. Кузик Т.М. Участь перекладача у кримінальному процесі як гарантія забезпечення принципу мови судочинства // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. - 2012. - Вип. 67 С. 714-721