Особливості регулювання пророгаційної угоди відповідно до Гаазької конвенції про угоди про вибір суду

Термін «предметна юрисдикція» означає розподіл юрисдикції між різними судами однієї держави залежно від категорії справ. Якщо сторони пророгаційної угоди обрали спеціалізований суд певної держави, відповідно до Конвенції він не зобов'язаний розглядати справу категорії, яка йому в принципі не підсудна [4, с. 45].

В окремих країнах певні суди мають юрисдикцію на вирішення спору, лише якщо ціна позову не більша або не менша від встановленої суми, саме тому ст. 5 (3) (а) спеціально згадує юрисдикцію, пов'язану з вартістю позову.

Існування пророгаційної угоди покладає обов'язок на суд Договірної держави, яка відрізняється від держави обраного суду, призупинити чи припинити розгляд, до якого застосовується угода про виключний вибір суду, якщо відсутні певні підстави, що виключають цей обов'язок (ст. 6 Конвенції). Як пояснюють коментатори, виключення обов'язку достатньою є наявність хоча б однієї з них. Конвенція, однак, не зобов'язує суд, не вказаний в угоді, розглядати справу навіть за наявності підстав для виключення обов'язку призупинити чи припинити розгляд. У такому випадку питання щодо юрисдикції суду на вирішення справи вирішується відповідно до права суду.

Підстави для відміни обов'язку необраного суду призупинити чи припинити розгляд справ відповідно до ст. 6 Конвенції є такими: 1) недійсність пророгаційної угоди відповідно до права обраного суду; 2) відсутність у сторони дієздатності на укладення пророгаційної угоди відповідно до права держави, суд якої розглядає справу; 3) надання угоді сили, яка призвела до явної несправедливості або буде явно суперечити публічному порядку держави, суд якої розглядає справу; 4) угода не може бути виконаною з виключних причин, незалежних від волі сторін; 5) обраний суд вирішив не розглядати справу.

На даний час Україна не визначилася з тим, чи варто приєднуватися до Гаазької конвенції про вибір суду. На переваги приєднання до цієї Конвенції, а також наслідки такого приєднання для законодавства України з питань визнання та виконання іноземних судових рішень звертає увагу Г.А. Цірат [6, с. 347-348]. М. Сніжко також наводить аргументи на користь приєднання до неї, разом із тим відмічає певні складнощі, пов'язані із цим [7].

Ми підтримуємо точку зору про необхідність приєднання до Гаазької конвенції про угоди про вибір суду. Як було показано вище, Конвенція регулює найважливіші питання укладення пророгаційної угоди та її наслідків. Крім того, важливе місце серед норм Конвенції мають правила про визнання і виконання рішень, винесених в інших Договірних державах. Враховуючи те, що Україна не має договорів про правову допомогу з деякими державами, приєднання до цієї Конвенції розширить коло держав, в яких рішення українських судів можуть бути виконані, а також держав, рішення судів яких будуть виконуватися в Україні.

Із ст. 390 (2) ЦПК України випливає, що в Україні можуть бути визнані та виконані судові рішення, винесені в державах, з якими Україна не має міжнародних договорів, які регулюють відповідні питання. При цьому визнання таких рішень залежить від взаємності, відсутність якої потрібно доводити. Однак, якщо, наприклад, у ФРН не визнаються і не виконуються рішення українських судів у зв'язку з відсутністю договору про правову допомогу між Україною та ФРН, відсутність взаємності, швидше за все, буде доведено. Таким чином, ст. 390 (2) ЦПК України не вирішує всіх проблем визнання і виконання рішень, винесених у державах, з якими Україна не має міжнародних договорів, що передбачають визнання і виконання судових рішень.

Що стосується побоювань деяких фахівців, що механізм, запропонований Конвенцією про вибір суду, не витримає конкуренції з механізмом та перевагами міжнародного комерційного арбітражу та Нью-Йоркською конвенцією, на наш погляд, те, що міжнародний комерційний арбітраж часто обирається в якості способу вирішення спорів, не може бути підставою для відмови в приєднанні до Конвенції про вибір суду. Арбітражний розгляд має деякі переваги порівняно із судовим, наприклад швидкість розгляду справи, можливість обрання арбітрів та ін., які не можуть бути гарантовані при розгляді справи в державному суді. Отже, сторони окремих договорів, звичайно, обиратимуть міжнародний комерційний арбітраж для вирішення спорів. Однак справа в тому, що іноді арбітражний порядок вирішення спорів обирається не у зв'язку з його перевагами, а через відсутність договору про правову допомогу між Україною та відповідною державою, а отже, неможливістю виконання судового рішення.

На наш погляд, необхідно створити механізми, які б сприяли дійсно добровільному вибору способів вирішення спорів, одним з яких є приєднання до Г аазької конвенції про угоди вибір суду.

Список використаних джерел

1. The Hague Convention of 30 June 2005 on Choice of Court Agreements. Outline of the Convention. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.hcch.net/upload/outline37e.pdf.

2. Van Lith H. International Jurisdiction and Commercial Litigation. Uniform Rules for Contract Disputes. The Hague: T M.C. Asser Press, 2009. 606 p.

3. Michaels R. Some Fundamental Jurisdictional Conceptions as Applied in Judgment Conventions//Conflict of Laws in a Globalized World. Edited by Gottschalk E., Michaels R., RQhl G., Von Hein Jan. Cambridge: Cambridge Universtiy Press 2007. P 29-62.

4. Hartley T & Dogauchi M. Convention of 30 June 2005 on Choice of Court Agreements. Explanatory Report / Edited by the Permanent Bureau of the Conference, 2007. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.hcch.net/upload/expl37e.pdf.

5. Thiele C. The Hague Convention on Choice-of-Court Agreements: Was it Worth the Effort?//Conflict of Laws in a Globalized World. Edited by Gottschalk E., Michaels R., RQhl G., Von Hein Jan. Cambridge: Cambridge Universtiy Press, 2007. P 63-88.

6. Цірат ГА. Міжнародний цивільний процес: сучасний стан та перспективи міжнародно-правової уніфікації. Х. : Вид-во Іванченка І.С., 20І3. 482 с.

7. Сніжко М. Перспективи і наслідки підписання Україною Конвенції про угоди про вибір суду. 05 вересня 2012. Юридичний портал pravotoday. in. Ua. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://pravotoday.in.ua/ru/press-centre/ publications/pub-803/.

Размещено на Аllbеst.ru