Особливості роботи журналістів під час виборчої кампанії

Зміст

• 1. Поняття та види виборів. Виборча система в Україні
• 2. Права та обов'язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній
• 3. Як діяти у разі порушення прав журналістів під час виборів?
• 4. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів

1. Поняття та види виборів. Виборча система в Україні Стаття 69 Конституції України визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - парламентів, інституту президента, органів місцевого самоврядування. Вільні вибори є однією з основних ознак демократичності будь-якого суспільства. Практично неможливо уявити собі демократичну країну, в якій не існує виборів. Вибори дають змогу народу формувати владу, здійснювати контроль за виконанням її функцій. Вибори - це форма безпосереднього народовладдя, яка полягає у народному волевиявленні через голосування з метою формування органів державної влади та місцевого самоврядування. Порядок виборів передбачений правовими нормами, які в сукупності становлять виборче право. Таким чином, виборче право - це система правових норм, які регулюють процес формування представницьких органів і обрання службових осіб. У суб'єктивному значенні розрізняють активне виборче право (право обирати) і пасивне виборче право (право бути обраним). Особа, яка має право голосу, називається виборцем, а всі виборці держави іменуються виборчим корпусом. Виборча система - це система суспільних відносин, пов'язаних із формуванням складу представницьких органів шляхом виборів. Вибори і виборчі системи поділяються на кілька видів залежно від суб'єктів виборів, часу і порядку їх проведення та інших обставин. За суб'єктами виборів вони поділяються на вибори до органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) і органів місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів). За часом проведення вибори на Україні поділяються на чергові, позачергові, повторні і проміжні. За порядком голосування і підрахунком голосів розрізняють такі види виборчих систем, як мажоритарна, пропорційна і змішана (мажоритарно-пропорційна або пропорційно-мажоритарна). Мажоритарна виборча система - це голосування за кандидата по виборчому округу і визнання його обраним на основі одержаної ним більшості голосів виборців. За цією системою відбуваються парламентські вибори у 76 країнах світу (Велика Британія, Франція, США, країни Латинської Америки, Африки, Тихоокеанського басейну). Ця система є традиційною і найбільш прийнятною для країн з так званою двопартійною системою, тобто за наявності двох сильних політичних партій. Пропорційна виборча система - це голосування за списки кандидатів від політичних партій або інших політичних сил і розподіл місць у парламенті (депутатських мандатів) пропорційно до кількості голосів, відданих за списки. Нині вибори за пропорційною системою відбуваються у 49 країнах світу, в тому числі у 25 європейських (Іспанія, Португалія, Австрія, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Бельгія, Росія). Ця виборча система застосовується, як правило, в тих країнах, де є кілька впливових партій, але жодна з них історично не має стабільної більшості в парламенті. Існує кілька різновидів застосування пропорційної виборчої системи: голосування за звичайний список кандидатів і жорсткий список (звичайний список кандидатів - це розташування прізвищ кандидатів у списку в алфавітному порядку; жорсткий - це розташування прізвищ кандидатів у списку в пріоритетному порядку). Крім того, існують пропорційні виборчі системи, де виборець, хоча і голосує за список в цілому, проте визначає, якому з кандидатів у середині списку він надає перевагу (відкритий список). Пропорційна виборча система закритих списків такої можливості виборцю не надає, розподіл місць у виборчому списку здійснюють партії на власний розсуд. Змішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної і пропорційної виборчих систем. У Європі змішана виборча система застосовується в Німеччині, Італії, Угорщині, Польщі, а в останні роки - у Литві, Грузії. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду. Найпростішим варіантом змішування є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша - за пропорційним принципом (Німеччина, Литва, Грузія, Словенія). Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша - за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем застосовуються в Австралії, Італії, Польщі. До недавнього часу вибори в парламент України проводились за лінійним змішуванням - із 450 депутатів 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а інші 225 - за списками кандидатів у депутати від політичних партій, блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. Вибори в органи місцевого самоврядування в Україні проводяться на основі мажоритарної системи відносної більшості. Як бачимо, в Україні з початком так званої політичної реформи відбувся перехід від змішаної системи до пропорційної системи жорстких та закритих списків. В Україні 25 березня 2004 року прийнято новий Закон "Про вибори народних депутатів України", за яким вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Крім того, зміни відбулись і на рівні виборів до органів місцевого самоврядування: відтепер усі депутати на рівні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах Київ та Севастополь, міських рад обиратимуться за пропорційною виборчою системою. Ці зміни були внесені до виборчої системи України Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 року. Лише депутати сільських та селищних рад і далі обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості. На сьогодні триває обговорення нової редакції Закону України "Про вибори народних депутатів" до парламентських виборів 2012 року, який передбачатиме перехід до змішаної виборчої системи. 2. Права та обов'язки журналістів під час висвітлення виборчих кампаній Роль преси в демократичному суспільстві особливо під час виборів, полягає в тому, що медіа не лише надають громадськості інформацію про політичних лідерів, але і повну інформацію про перебіг політичного процесу, забезпечують дотримання прозорості та відкритості цього процесу. Саме тому закони про вибори передбачають надзвичайно широкі права для журналістів. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами - п.4 ст.13 (ЗУ "Про вибори народних депутатів") Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день виборів - п.4 ст.13

журналіст виборча право обов'язок

Виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів - п.4 ст.13

Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданні Центральної виборчої комісії - п.2 ст.34

Представники засобів масової інформації мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення на засіданнях окружної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування, на виборчій дільниці в день виборів у приміщенні, де проводиться голосування - п.3 ст.34

Єдина вимога Закону - кількість представників від одного ЗМІ обмежується двома особами, але законодавством не передбачена акредитація журналістів в дільничних та окружних виборчих комісіях - тільки при ЦВК.

Документами, які підтверджують статус журналіста є: редакційне посвідчення, посвідчення журналіста, видане Національною Спілкою журналістів України або незалежною медіа-профспілкою.

Виборча комісія може позбавити журналіста права бути присутнім на її засіданні виключно у разі, якщо цей журналіст протиправно перешкоджає проведенню такого засідання. Відповідне рішення приймається на засіданні комісії двома третинами від складу комісії і не може бути прийнято одноособово будь-яким членом виборчої комісії незалежно від посади, яку ця особа у комісії обіймає.

Під час проведення засідання виборчої комісії, у тому числі під час підрахунку голосів та під час встановлення результатів голосування присутні журналісти мають право проводити фото-, кінозйомки, аудіо - та відеозаписи. Виборча комісія своїм рішенням, офіційні спостерігачі, довірені особи кандидатів не можуть заборонити проведення журналістами таких зйомок або записів.

Фрілансери - мають такі ж права, як і штатні журналісти. У Законі про вибори вживається термін не "журналіст", а: "представник засобу масової інформації", "творчий працівник засобів масової інформації"

Журналісти для більшості громадян є джерелом достовірної інформації про права та можливості їхнього захисту, а часто журналісти стають чи не єдиними свідками порушень виборчого законодавства, коли зафіксувати реалізації зазначених прав. Такі матеріали будуть сприяти і діяльності виборчих комісій і судів.

Отже, під час висвітлення виборчої кампанії журналіст зобов'язаний:

- надавати громадянам повну, об'єктивну та неупереджену інформацію про перебіг політичного процесу, про політичних лідерів, про їх особисті якості для формування ними власної позиції;

- займати нейтральну, посередницьку позицію між претендентами в депутати, або на вищу державну посаду, з одного боку, та громадянами (виборцями) - з іншого;

- забезпечувати збалансоване інформаційне висвітлення виборів, виборчих кампаній кандидатів, політичних партій (блоків), не виявляючи при цьому політичних або інших, в т. ч. ідеологічних пристрастей і симпатій;

- забезпечувати доступ до ЗМІ для того, щоб голоси громадян були почуті під час політичних дебатів;

- висвітлювати різні точки зору та позиції політиків на певну проблему.

Надання переваги одним політикам та обмеження у доступі іншим є неприпустимим. Усі політики є рівними в очах журналіста.

Умисне спотворення інформації та створення негативного іміджу для певного кандидата є неприпустимим.

Журналіст усвідомлює відповідальність, яка покладається на засоби масової інформації під час виборчого процесу і неухильно дотримується відповідного законодавства України.

Забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації кандидатами, політичними партіями (блоками) є одним із загальновизнаних міжнародних стандартів прозорих демократичних виборів. Цей стандарт є похідним від міжнародного принципу рівності.