Змістом згаданого міжнародного стандарту є закріплення в національному законодавстві положення, згідно з яким всім кандидатам, політичним партіям (блокам), що беруть участь у виборах, мають забезпечуватися встановлені законом справедливі, рівні й недискримінаційні правові умови доступу до ЗМІ і телекомунікацій.

Встановлення механізмів, які забезпечують збалансоване висвітлення виборів і, перш за все, діяльності учасників виборчого процесу, що пов'язана з їх участю у виборах, є одним із найважливіших і водночас найскладніших завдань виборчого законодавства.

В українському законодавстві питання збалансованого висвітлення виборів та діяльності кандидатів, політичних партій (блоків) фактично звужується до забезпечення рівних умов ведення передвиборної агітації з використанням ЗМІ. Також частково врегульовується питання щодо безстороннього та збалансованого представлення різних кандидатів, політичних партій (блоків) у державних / комунальних ЗМІ, ЗМІ з державною участю. І практично відсутнє законодавче регулювання питань, пов'язаних із забезпеченням збалансованого представлення учасників виборчого процесу у недержавних ЗМІ.

"Незбалансоване подання інформації щодо одних політичних партій і блоків порівняно з іншими" застосовувалося як ефективна виборча технологія використання ЗМІ, що набула особливого поширення на парламентських виборах 2002 року та 2004 років.

Проте, на сьогоднішній день у світі існують вже відпрацьовані механізми забезпечення збалансованого висвітлення виборчих кампаній. Перш за все, ці механізми гарантують рівні можливостей доступу до ЗМІ та висвітлення з їх використанням подій, пов'язаних з веденням виборчих кампаній, та діяльності окремих учасників виборчого процесу, якщо у ньому беруть участь діючі держслужбовці, журналісти, кіноактори чи інші відомі особи. Найкращий досвід функціонування таких "балансуючих" механізмів існує у США.

3. Як діяти у разі порушення прав журналістів під час виборів? Найчастіше права представника засобу масової інформації порушують члени виборчих комісій. Їх дії або рішення можуть бути оскаржені під час виборчого процесу, тобто за процедурою передбаченою для виборчих спорів, тільки офіційними спостерігачами від громадських організацій або партій (блоків). Журналісти можуть оскаржити неправомірні дії щодо себе у загальному порядку, тобто вже після виборів. Але навмисне створення перешкод представникам засобів масової інформації у праві бути присутнім під час проведення голосування на виборчій дільниці у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданні виборчої комісії при підрахунку голосів, встановленні результатів голосування на виборчій дільниці, а так само неправомірне недопущення їх у приміщення для голосування може призвести до прийняття рішення окружною виборчою комісією про визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, відповідно до частини 2 пункту 15 статті 92 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Тож, серед численних офіційних спостерігачів ви обов'язково знайдете того, хто буде зацікавлений допомогти вам зафіксувати порушення, склавши акт і звернутися зі скаргою до виборчої комісії або до суду. Кожен журналіст може оскаржувати рішення, дії або бездіяльність відповідної виборчої комісії. Відповідно підставами для оскарження є: 1. заборона допуску журналіста на виборчу дільницю (в т. ч. спеціальну) під час: · проведення голосування; · під час проведення засідань відповідної комісії; · під час підрахунку голосів; · заборона журналістові виконувати свої професійні обов'язки: · ведення аудіо-, відеозаписів; · проведення фото-, кінозйомок. 2. ненадання інформації журналістові про хід голосування, прийняті рішення (в т. ч. судовими органами). Представники ЗМІ можуть бути присутні на будь-якій виборчій дільниці: за законом немає "закритих" виборчих дільниць. Ніхто не може залякувати або тиснути на журналіста, який знаходиться на виборчій дільниці і виконує свої професійні обов'язки. Ніхто не може незаконно заборонити доступ журналіста на виборчу дільницю під час проведення голосування. Навмисне створення в будь-якій формі перешкод у реалізації прав журналіста вважається перешкоджанням його законній професійній діяльності, за яке винні особи, згідно законодавства, притягуються до кримінальної (стаття 171 Кримінального кодексу України), адміністративної або цивільно-правової відповідальності. 4. Інформація, яку дозволяється оприлюднювати в день виборів Коли громадяни заходять у кабінку для голосування, щоб віддати свій голос за обраного кандидата, або політичну партію, вони реалізують одне з фундаментальних прав. Це право гарантовано декількома міжнародними документами та Конституцією України. Потенційні виборці повинні бути добре поінформованими під час виборчої кампанії. Вони не лише повинні отримувати інформацію про різних кандидатів - їх кваліфікації, результати голосування, думки, особисті якості - але виборці також повинні бути ознайомлені з платформою і політичною програмою партій-суперників. Також людям необхідно повідомляти, чому їм треба голосувати, а також як голосувати, де і коли опускати свої бюлетені. Отже, під час виборів найголовнішими принципами є: Доступ політичної партії або кандидата до громадськості через прямі комунікації, такі як політична реклама. Висвітлення друкованими та електронними ЗМІ діяльності кандидатів, партій і випуск новин, спеціальних програм, та "навчальні" програми для громадськості щодо механізму голосування та участі виборців у виборах. Ці комунікації можуть приймати різні форми. Наприклад, прямі контакти з виборцями кандидатів і партій можуть здійснюватися за посередництвом радіо, телевізійної або газетної реклами, дебатів, інтерв'ю, де у кандидатів є можливість пояснити свої погляди аудиторії. Вибір електорату залежить від одержання ним повної і коректної інформації. Він одержує цю інформацію в різних формах і з різних джерел, включаючи виборчі об'єднання, дебати, безпосереднє спілкування з кандидатом, агітаційну літературу, новини (репортажі) і неформальне спілкування. Об'єктивне, неупереджене та врівноважене висвітлення подій - це випробування, з яким щодня стикаються журналісти, але не існує кращої перевірки на професійність, ніж випробування у розпалі пристрастей та під тиском запеклої передвиборної боротьби. Вибори - це також випробування політичної відданості демократії. Це той час, коли у правлячих партій та політичних лідерів виникає найсильніше бажання маніпулювати засобами масової інформації та контролювати інформацію. Зрозуміло, що під час виборчих кампаній ЗМІ не можуть демонструвати чи публікувати виключно матеріали передвиборної агітації. ЗМІ, навіть в період виборів, повинні виконувати свою функцію, доносячи до громадян інформацію про події в середині держави та за кордоном. Також ЗМІ повинні не тільки створювати можливість для ведення передвиборної агітації з їх використанням, а й висвітлювати фактичну сторону перебігу виборчих кампаній. У багатьох країнах світу питання щодо висвітлення подій виборчого процесу в ЗМІ регулюються не тільки на рівні національного виборчого законодавства, а й частково знаходять своє відображення у законодавстві про інформацію та ЗМІ або ж у професійних кодексах / етичних кодексах професійної діяльності журналістів. Щоб відмежувати журналістські / інформаційні матеріали від матеріалів передвиборної агітації у ЗМІ, варто звернути увагу на такі поняття: новинні матеріали; контекстуальні матеріали; редакційні матеріали; авторські матеріали; оціночні судження. За нормами розвинутих демократій, новинні матеріали ЗМІ (інакше кажучи, новини або публічно поширювані через ЗМІ відомості, що несуть нову інформацію) традиційно практично позбавлені оціночних суджень, оскільки такі судження можуть вплинути на сприйняття певних фактів у тому чи іншому контексті. До новинної інформації можна віднести й результати різного роду опитувань громадської думки та соціологічних досліджень. Однак така інформація суттєво відрізняється від звичайних новин за характером свого впливу на формування позиції виборців. Саме тому важливість різного роду соціологічної інформації у передвиборчий період дуже важко переоцінити і саме тому дуже важливим є питання законодавчого визначення спеціальних вимог щодо публікації такої інформації. В Україні питання про оприлюднення результатів опитувань громадської думки чи соціологічних досліджень, які стосуються виборів та рейтингу окремих їх учасників, регламентуються достатньо детально. Частина 8 статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України" містить вимогу, згідно з якою ЗМІ у разі оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами депутатів, зобов'язані зазначити організацію, що проводила опитування, час його проведення, кількість опитаних, метод збору інформації, точне формулювання питання, статистичну оцінку можливої помилки. В Законі України "Про вибори Президента України" не встановлюється таких детальних вимог до оприлюднюваної соціологічної інформації, однак зазначається, що державним і недержавним ЗМІ, які діють на території України, забороняється поширювати за 15 днів до дня голосування інформацію про результати соціологічних досліджень і опитувань громадської думки щодо кандидатів у Президенти України. Подібне положення щодо кандидатів у народні депутати, політичних партій (блоків) міститься в частині 14 статті 57 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Такий детальний регламент пояснюється тим, що публікація результатів різного роду опитувань громадської думки та соціологічних досліджень дуже часто використовується політичними технологами як один із засобів підвищення рейтингу конкретних кандидатів, політичних партій (блоків) або усунення політичних конкурентів під час виборчих кампаній. Разом з тим, встановлення граничних термінів оприлюднення результатів опитувань громадської думки / соціологічних досліджень пов'язане з тим, що на завершальній стадії виборчих кампаній ніхто не повинен впливати на формування особистої позиції виборця, яка має ґрунтуватися на інформації, отриманій на попередніх етапах виборчого процесу. Окрім новин, ЗМІ можуть поширювати матеріали, де важливі соціально значущі новини виконують не самостійну роль, а згадуються лише в контексті аналізу явищ, проблем та процесів. Такі матеріали мають назву "контекстуальних". Контекстуальні матеріали ЗМІ - це публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо порушеної нової інформації. Окремо варто розглядати редакційні матеріали ЗМІ та авторські матеріали, якими є публічно поширювані через ЗМІ відомості, покликані повідомити нову інформацію чи проаналізувати, роз'яснити, розкрити контекст попередньо поширеної нової інформації з точки зору редакції ЗМІ чи штатного працівника ЗМІ / автора, який не є штатним працівником ЗМІ. Проте, на відміну від авторських матеріалів, редакційні матеріали можуть бути поширені без підпису, і тоді вони вважаються офіційною точкою зору ЗМІ, або можуть бути підписані штатними працівниками ЗМІ і вважаються їхньою точкою зору та точкою зору редакції. Безпосередньо у день виборів відповідно до ч.25 ст.71 ЗУ "Про вибори народних депутатів України" забороняється оприлюднення результатів опитування виборців щодо їх волевиявлення під час голосування до його закінчення. Однак відповідно до ч.4 ст.13 зазначеного закону ЗМІ мають не лише право, а й обов'язок висвітлювати хід підготовки та проведення виборів. Тому можна оприлюднювати інформацію, яка стосується організації проведення виборів на виборчих дільницях, інформацію про кількість виборців, що взяли участь у голосуванні на певну годину тощо. По закінченні голосування можна подавати інформацію про результати екзит-полів та обробки виборчих бюлетенів.