В 1787 р. в США прийнятий закон про патенти і в 1790 р. вперше виданий патент. В Франції патентний закон прийнятий в 1791р., в Німеччині - в 1877р. Перші описи винаходів були опубліковані в 1617 р. в Великобританії, в 1791 р. - в Франції, в 1792р. - в Німеччині. Історично в кожній країні склалися свої національні системи класифікації винаходів, ставши відомими в XIX ст. В США, Великобританії, Німеччині, Японії користуються Міжнародною класифікацією винаходів (МКВ). Існує також Міжнародна класифікація промислових зразків (МКПЗ) і Міжнародна класифікація товарних знаків і послуг (МКТЗ).(9)

В нашій країні закон про привілеї на винаходи прийнятий в 1812 р. З 1814 р. стали публікуватися описи винаходів під назвою " привілеї "

В 1896 р. був прийнятий новий закон про привілеї на винаходи, а також затверджено " Положення про привілеї на винаходи і вдосконалення ", яке діяло до 1917 р. В цьому ж році прийнята нова класифікація, в основу якої була використана спрощена німецька класифікація.

30 червня 1919 р. Декретом " Положення про винаходи " в СРСР була установлена охорона винаходів на нових принципах організації праці : передача і закріплення за державою права використання винаходів в середині держави, патентування за її кордонами, передача іншим державам і фірмам. Винахідництвом в країні починає займатися створений в 1918 р. Комітет у справі винаходів і вдосконалень. В радянські часи відомості про винаходи починали публікувати з 1924р. " Віснику Комітету у справі винаходів " і " Збірниках патентів на винаходи, виданих в СРСР ". В видозміненому вигляді " Вісник…" існує і до цього часу під назвою " Винаходи. Заявки і патенти ".

В 1955р. організовано Комітет у справах винаходів і відкриттів, який виконує загальне керівництво розвитком винаходів, раціоналізація і патентна справа в СРСР. Зараз його попередником є патентне відомство Росії (Рос патент), яке продовжує репертуар Всесоюзного відомства. Роспатент видається з 1994р., офіційний бюлетень " Винаходи. Заявки і патенти ", а також бюлетені " Корисні моделі. Промислові зразки " і " Товарні знаки. Знаки обслуговування. Іменування місць походження товарів ".

Патентна система в Україні почала функціонувати з 18 вересня 1992р. Після впровадження " Положення про охорону об'єктів промислової та раціоналізаторських пропозицій в Украйні ". З цією метою створено патентне відомство.

З 1993 р. виходить офіційне видання цього національного відомства - бюлетень " Промислова власність. Винаходи. Промислові зразки. Знаки обслуговування. Сорти рослин ". Він містить офіційні повідомлення і нормативні акти, відомості про видачу патентів і свідоцтв на винаходи, промислові зразки і знаки для товарів і послуг (торгівельна марка).

Перші патенти на винаходи були видані в грудні 1992 р., а з червня 1994 р. була розпочата видача охоронних документів на промислові зразки і торгівельні марки.

Міжнародне співробітництво в цій галузі базується на основних положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності і здійснюється в рамках всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Україна є членом ВОІВ з 1970 р.

1.3 Авторське свідоцтво

Авторське свідоцтво - це документ, що посвідчує право на винахід.

Авторське свідоцтво - це форма охорони винаходу, які співпадають суспільні і особисті інтереси. Воно закріплює за автором право на авторську винагороду та інші пільги, що передбачені чинним законодавством, а за державою виключене право на використання винаходу.

Авторське свідоцтво діє безстроково, автор не сплачує за нього податку. В Україні до печатка 1990- х років видавалися тільки авторські свідоцтва, тепер за винахід автор получає патент.

Патент - це документ, що засвідчує офіційне визнання чого не будь винаходу і право власника на нього. Крім того цей документ дозволяє займатися торгівлею або промислом. Патент надає виключне право винахіднику або його спадкоємцю на використання винаходу. Це означає, що власник патенту саме вирішує питання про те як поступити з винаходом, продати, видати ліцензію на використання чи не здійснювати того чи іншого.

Патент видається державним патентним і його дія розповсюджується на території тієї країни де виданий патент. Термін дії патенту зазвичай складає 15 - 20 років.

1.4 Опис винаходу та вимоги до нього

Оскільки авторське свідоцтво і патент не надходять у бібліотеки, а зберігаються у авторів винаходів, то виникає необхідність складати описи до них. Ці описи тиражуються поліграфічним способом і надходять до користувачів по каналах документної комунікації.

Опис винаходу (ОВ) - це основний вид патентного документа. Він є невід'ємним додатком до охорони документу і складається у відповідності з формою винаходу, якою закінчується опис. Опис винаходу і в першу чергу форма винаходу визначають те нове, що запропонував автор винаходу, а також межі прав власника патенту.

В описі винаходу викладаються ціль, що досягаються винаходу в області техніки до якої він відноситься. Викладаються також способи застосування технічної характеристики і так далі.

Опис винаходу складається з чотирьох частин :

Бібліографічна частина - входить назви країн, герб країни, назва документа, індекси МКІ, НКІ і УДК, дата, прізвище авторів, а також номер охоронного документа.

Форма винаходу - тут коротко наводяться основні ознаки винаходу і його суть.

Текст винаходу - наводиться у тому випадку коли не подається форма винаходу. Тут розкривається новизна і суть технічного рішення.

Креслення і схема - ця частина ілюструє і стверджує винахід.(4)

Опис винаходу видається як первинний документ. В якості вторинних документів видаються державні бібліографічні показники, що складаються для патентної документації. Вони містять відомості про опубліковані описи винаходу їх бібліографічні описи, анотації, реферати і т.д. В Україні таким бібліографічним вказівником є щоквартальний офіційний бюлетень, що видається Державним патентом України. " Промислова власність. Винаходи. Промислові зразки. Корисні моделі. Товарні знаки. Знаки обслуговувань. Сорти рослин ".

Опис винаходу повинен розкривати також суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

Опис винаходу необхідно викладати у зазначеному Правилами порядку. Він починається із зазначення індексу рубрики діючої Міжнародної патентної класифікації (МПК), до якої належить винахід (корисна модель) та назви винаходу.

Опис містить такі розділи:

- галузь техніки, до якої належить винахід;

- рівень техніки, тобто характеристику аналогів та прототипу, а також критику прототипу;

- суть винаходу;

- перелік фігур креслення, якщо на них є посилання в описі;

- відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу.

У розділі " Галузь техніки, до якої належить винахід " зазначають галузь техніки, до якої належить винахід, а також, за потреби, галузь застосування винаходу.

У розділі " Рівень техніки " наводять дані про відомості заявнику аналоги винаходу з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу, тобто прототипу

Аналоги винаходу - це засіб того самого призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки в Укрпатент, або до дати пріоритету, і характеризуються сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу.

Якщо аналогів декілька, то останнім описують найближчий аналог (прототип).

При описі кожного з аналогів наводять:

- бібліографічні дані джерела інформації, де він розкритий : його ознаки, із зазначенням тих з них, що збігаються з суттєвими ознаками винаходу, що заявлялися;

- причини, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату.

Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога (прототипу) одержанню очікуваного технічного результату, необхідно:

- проаналізувати технічні властивості прототипу, обумовлені сукупністю притаманних йому ознак;

- проаналізувати характер виявлення цих властивостей при використанні прототипу.

- показати їх недостатність для досягнення потрібного технічного результату.

Суть винаходу визначається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід.

Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із зазначеним результатом.

У розділі " Суть винаходу " детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої спрямовано винахід, що заявляється, і вказують технічний результат, з якого можна досягти при здійснені винаходу.

Технічна задача, як правило, полягає у створенні об'єкта, характеристики якого відповідають заданим вимогам. Цим об'єктом може бути пристрій, спосіб тощо.

Розкриття задачі містить зазначення:

Об'єкта, який підлягає вдосконаленню;

У загальному вигляді характеру вдосконалень, що вносяться до об'єкта;

Технічного результату, якого можна досягти при здійсненні винаходу.

У цьому ж розділі зазначають усі суттєві ознаки, що характеризують винахід, з виділенням ознак, відмінних від прототипу, та з поділом останніх на ознаки, достатні у всіх випадках, на які поширюються обсяг правової охорони, і ознаки, що характеризують винахід лише в окремих випадках, а саме в конкретних формах виконання чи в особливих умовах його використання.

Під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, розуміють виявлення нових властивостей або покращення характеристик відомих властивостей об'єкта винаходу, що можуть бути одержані при здійсненні винаходу.

Перелік фігур креслення

У цьому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.

Якщо суть винаходу пояснюють інші ілюстративні матеріали, то слід дати стисле пояснення їх змісту.

Таблиці нумерують окремо.

Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу.

У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі " Суть винаходу " технічного результату при здійсненні винаходу.

Можливість здійснення винаходу підтверджують або описом засобу для реалізації суттєвих ознак винаходу безпосередньо в матеріалах заявки, або посилання на відомість такого засобу чи методів його одержання.

Відомості, які підтверджують можливості здійснення винаходу, що стосуються пристрою, повинні містити опис пристрою в статичному стані. Після опису пристрою в статистичному стані описують дію пристрою або спосіб його використання.

Відомості, які підтверджують можливість реалізації винаходу, що стосуються речовини, повинні містити докази можливості використання її за певним призначенням.