Термін "Стандартизація" пройшов довгий шлях еволюційного розвитку. Раніше це поняття називалося нормалізацією (від анг. Standard - норма, зразок). Та протягом століть нормальним рахували все сіре, буденне, не інтересне. Тому " стандартизація " довгий час мала подвійне поняття. Зараз Стандартизація - це діяльність з метою досягнення оптимальної степені упорядкованості у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і многократного використання для вирішення існуючих або можливих задач.

Слід розрізняти об'єкти і області стандартизації.

Об'єктом є предмет, який підлягає стандартизації (продукція, процес, послуга і т.д.). А галузь це сукупність об'єктів називають областю стандартизації. Нею може бути люба область людської діяльності: управління, машино будівництво, сільське господарство, бібліотечна справа, бібліографія, інформатика і т.д.)

Робота по стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, в межах груп певних країн, окремих країн або галузях народного господарства, підприємства. Таким чином стандартизація поділяється :

- міжнародна стандартизація.

- міждержавна

- національна.

В нашій країні головним центром в цій області є Державний комітет України по стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва - Державний комітет України у справах будівництва і архітектури України.

Суспільство давно зрозуміло переваги керованого обмеження, яке забезпечує сукупність методів та зручності виробництва і використання продукції. Ще давні хети сорок століть назад використовували єдині зразки в будівництві міст. В 2700 р. до. н. е. в Китаї була відома " система п'яти вимірів ". Одиницею цієї системи була відстань між двома кінцями бамбукової палиці, яка при використанні її в якості стріли мала дуже конкретний звуковий тон. В Стародавньому Єгипті за часів фараона Тутмоса І в будівництві використовували стандартних розмірів цеглу (410 х 200 х 130 мм). За розмірами цегли слідкували спеціальне чиновники. Стародавні римляни також використовували вироби стандартних розмірів : вони, наприклад, встановили єдиний діаметр труб для водопроводу - п'ять пальців. В ХV ст. в Венеції будували кораблі з однаковими оснащеннями. Це позволяло плисти з однаковою швидкістю. " Золотий пояс " Великого князя Київського Святослава Ярославовича у свій час служив мірилом довжини. Перші відомості про стандартизацію у східнослов'янських народів датується 1555 р. В Росії за часів Івана Грозного спеціальним були введені постійні розміри ядер для пушок, а також калібри для перевірки цих розмірів. Метрологічною реформою Петра І а Росії були введені англійські розміри, які широко використовувалися на флоті і в кораблебудуванні - фути, дюйми.

В 1845 р. в Німеччині зменшили ширину залізної дороги, а в 1870 р. створений єдиний розмір цегли для всієї країни. В 1875 р. в Парижі представники 17 країн прийняли Міжнародне бюро міри та ваги.

З 1925 р. в СРСР діяв Комітет з стандартизації при Раді Праці І Охорони, призначений затверджувати стандарти, обов'язкові для всіх галузей народного господарства.

Державним Комітетом України з стандартизації, метрології та сертифікації в 1992 р. створено науково - дослідний інститут стандартизації, сертифікації і інформатики. З 1992 р. працює Міжнародна рада з стандартизації, метрології і сертифікації.

Зараз питаннями стандартизації займаються більше 450 міжнародні і регіональних організацій. Серед них дві спеціалізовані - Міжнародна організація з стандартизації (ІОС заснована 1906 р.) і Міжнародна електротехнічна комісія (МЕК заснована 1906 р).

Ці дві організації огортають майже всі сфери людської діяльності і науково - технічний прогрес та передову технологію, регіональне використання сировини та матеріалів, взаємозамінність і технічну сумісність продукції, безпечність експлуатації виробів і охорону навколишнього середовища.

ІСО - міжнародна організація, яка займається питаннями стандартизації. Членами ІСО є більше як 90 країн світу. Нею затверджено більше 9 тис. міжнародних стандартів, котрі не мають юридичної сили: кожна країна має право використовувати їх повністю, окремими розділами або взагалі їх не використовувати. Але ці стандарти, визначає потреби і показники, які відповідають світовому технічному рівню, впливають на національні стандарти, а через них обумовлюють і попит на ту чи іншу продукцію на міжнародному рівні. МЕК - одна із провідних організацій у питаннях стандартизації в області електроніки, радіоелектроніки і зв'язку; членами МЕК є 40 країн. З 1993 р. Україна є повноправним членом цих міжнародних організацій.

3.2 Нормативний документ по стандартизації: стандарт і технічні умови

Продуктом стандартизації є нормативний документ.(10)

Нормативний документ встановляє правила, загальні принципи і характеристики, які стосуються різних видів діяльності чи їх результатів.

До нормативних документів відносяться:

- стандарти.

- технічні умови.

Стандарт - це нормативний документ розроблений, як правило на основі відсутності протиріч і суттєвих питань більшості зацікавлених сторін і затверджений компетентним державним органом.

В стандарті встановлені для загального і багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, які стосуються різного виду діяльності або ж результатів і є допоміжними в досягненні оптимальної степені впорядкування в окремі галузі. Це нормативне промислово - практичне видання, яке має комплекс норм, правил, вимог до об'єкту стандартизації, які встановлюються на основі досягнення науки, техніки і передової практики і затверджуються відповідно діючого законодавства.

Розрізняють такі види стандартів:

Міжнародний - це стандарт, що прийнятий міжнародною організацією по стандартизації.

Міждержавний - це стандарт, прийнятий державами, які приєдналися до угоди про проведення єдиної політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації.

Національний - це стандарт, прийнятий національним органом однієї держави і стандартизації.(12)

За масштабом розповсюдження стандарт поділяється на такі категорії:

1. Державний стандарт України (ДСТУ);

2. Галузевий стандарт України (ГСТУ);

3. Стандарт підприємства.

До державних стандартів прирівнюють державні будівельні норми і правила, державні класифікатори технічно - економічної і соціальної інформації.(9)

Державний стандарт України (ДСТУ) - основний нормативний документ по стандартизації в державі, який підлягає безумовному виконанню органами виконавчої влади, всіма підприємствами і громадянами, на діяльність яких розповсюджується дія стандарту. ДСТУ затверджується Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації (Держстандарт України), а в області будівництва - Державним комітетом України у справах містобудівництва і архітектури.

Галузевий стандарт (ГСТУ) затверджується міністерствам (відомством). ГСТУ розробляють на продукції, послуги при відсутності державних стандартів України, або в випадку необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги ДСТУ. Галузевий стандарт не повинен суперечити державному і підлягати безумовному виконанню підприємствами, організаціями, які входять до сфери управління органа, який затвердив його.

Стандарт підприємства (СТП) затверджується і використовується тільки на конкретних підприємствах; розробляється на продукцію (процеси, послуги), яку виготовляють (виконують, пропонують) тільки конкретні підприємства.

Існує комплекс стандартів (система) стандартів - сукупність взаємозв'язаних стандартів, які належать до окремої галузі стандартизації, які встановлюють збалансовані вимоги до об'єктів стандартизації на основі загальних вимог. Наприклад, в СРСР існувала система стандартів з інформації, бібліотечної та видавницької справи. В Україні створюються серії стандартів з інформації і документації, системі обробки інформації і т.д.

Зважаючи на специфіку об'єкту стандартизації; зміст і вимогами, які йому встановлені, розрізняють такі види стандартів: основоположні, на продукцію і послуги, на процеси, на методи контролю (випробування, зміни, аналіз).

Основоположні стандарти встановлюють організаційно - методичні і загально - технічні положення для виділення області стандартизації, а також терміни і виділені загально - технічні вимоги, норми і правила, які забезпечують впорядкованість, сумісність, взаємозв'язок різних видів технічної і виробничої діяльності при розробці, виробництві, транспортуванні; безпеку продукції; охорону навколишнього середовища.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послугам, які забезпечують їх відповідність до свого призначення.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності і методом (спробам, режимом, нормам) виконання різноманітних робіт (операцій) в процесах, які використовуються в різних видах і забезпечують відповідність процесу по призначенню

Стандарти на методи контролю (випробувань, змін, аналізу) встановлюють послідовність робіт (операцій), способи (правила, режими, норми) і технічні засоби їх виконання для різних видів і об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.

Стандарти виходять як, і окремо, так і у вигляді збірників. Загальні вимоги до побудови, викладенню, оформленню і змісту стандартів встановлюють відповідні нормативні документи з стандартизації.

Формування стандартів всіх категорій і видів повинні відповідати певній структурі; назва стандарту; ввідна частина; основна частина; інформаційні дані; зміст (при великому об'ємі тексту чи в збірниках). Встановлені вимоги до кожного з елементів структури, що забезпечує чіткість побудови стандарту, змістовність тексту, конкретизація викладених норм і правил, полегшує пошук стандартів за найменуванням, а елементів основної частини стандарту за нумерацією, яка відображає структуру даної частини.

Стандарт - це текстовий документ, який при необхідності доповнюється графічним матеріалом і таблицями.

Вимоги до тексту гарантують точність викладеного матеріалу, використання стандартизованих термінів і визначень, виключенню розмовних зворотів, іноземних слів і термінів при існуванні різноманітних їм в українській мові. Встановлені вимоги до заголовків, до формул, таблиць, географічних матеріалів, алфавітних вказівників, приміток, до умовних визначень і т. д.

Дають типові зразки тексту, наприклад: " Стандарт повністю відповідає міжнародному стандарту ІСО ", " Затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України ".

Оформлення стандартів засновано на використанні єдиних форм для обкладинок і сторінок стандартів всіх категорій, а також на використання єдиних елементів, які входять до цих фори: назва стандарту, порядковий реєстраційний номер (чотири знаки), а через дефіс - дві останні цифри року (ДСТУ 2732 - 94)