Реферат

Пенсійні фонди Чехії

Роль окремих інституцій в кредитній системі будь-якої країни не є рівнозначною. Головною її ланкою є банківські установи. Також кредитна система різних країн включає небанківські фінансові установи, які здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави, та ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов'язуючи різноманітні сектори позикових капіталів

в єдину систему.

Грошово-кредитна система Чеської Республіки має дворівневу структуру. На її першому рівні знаходиться Чеський національний банк, який контролює і регулює кредитний сектор в Чеській Республіці. До другого рівня грошово-кредитної системи Чехії належать усі фінансово-кредитні установи: банки та інституції небанківського типу.

Актуальність та доцільність роботи полягає у безперебійній та розвинутій діяльності пенсійних фондів Чехії, як однієї з не багатьох країн, яка за короткий час зуміла збудувати досить сильну і стабільну економіку. Чехія є зразковою країною серед посткомуністичних держав, що входить до низки лідерів за рівнем життя. Вона характеризується достатнім рівнем розвитку грошово-кредитної системи, процес інтеграції якої в загальноєвропейський фінансовий ринок проходить без кризових ситуацій.

Таким чином об'єктом дослідження виступає процес функціонування пенсійних фондів Чехії та усі заходи які його поліпшують.

В свою чергу предметом дослідження виступають:

· сутність та історичні аспекти розвитку пенсійних фондів Чехії

· оцінка їх основної діяльності

· напрямки розвитку пенсійних фондів Чехії.

Тому, метою даної роботи є ознайомлення з основними засадами проведення пенсійних реформ, удосконалень та шляхів поліпшення та спрощення діяльності пенсійних фондів Чехії.

пенсійний фонд реформування

Історія чеської системи пенсійних фондів почалась з 1994 року, коли був введений Закон «Про Пенсійний фонд». Цей закон дозволяв створення приватних установ з встановленими внесками в фонд пенсійного забезпечення, так званих, страхувань додаткової пенсії. Страхування додаткової пенсії це стандартизований механізм, який пропонував клієнтам можливість накопичення грошей протягом свого трудового життя, а потім, ще й отримувати додаткову допомогу до вже існуючої державної пенсії. Участь у системі була суто добровільною і створювала додаток до обов'язкової державної пенсійної системи. Уряд закликав людей приєднатися до системи податкових пільг на основі фондових внесків, а також шляхом надання додаткового внеску держави [15].

В Чеській Республіці, компанії, що забезпечували страхування додаткової пенсії, як правило, називалися пенсійними фондами, а пенсійних схеми - пенсійним планам.

Пенсійні плани зазвичай включають в себе терміни, ряд гарантій і варіантів для клієнтів. Найбільш важливими з них є:

* Гарантія технічної процентної ставки

* Гарантія використання таблиць життя населення

* Гарантія покриття витрат від надлишку доходів інвестицій

* Можливість вибору ступеня корисності

* Можливість збільшення внесків

Як правило, більш давні пенсійні плани містять більше гарантій, ніж нові. Гарантія технічної процентної ставки.

Деякі пенсійні плани забезпечують технічну процентну ставку, яка буде використовуватися при розрахунку пенсії. Крім того, коли у фазі заощадження, фонд значення не може зменшуватися - тобто 0% гарантію на фонд значення. Це правило ефективно запобігає пенсійних фондів від інвестицій у фондові ринки.

За останні кілька років рівень процентних ставок в Чеській Республіці різко змінилася. У 1990-х роках, процентні ставки були вище 10%, в ??той час як на сьогоднішній день, довгострокова прибутковість державних облігацій нижче 4%. Таким чином, важливість гарантій процентні ставки зараз набагато вище, ніж будь-коли раніше.

Гарантія використанням таблиць життя населення

Чеське статистичне бюро щороку підраховує та публікує таблицю життя населення країни. Більшість пенсійних фондів використовують дані таблиці в плануванні розрахунку пенсії. Це означає, що пенсійні фонди вкрай залежні від показника смертності населення і саме цей фактор створює неави який ризик в їх діяльності.

Гарантія покриття витрат від надлишку доходів інвестицій.

Закон не дозволяє пенсійним потокам застосовувати будь-які прямі платежі або відрахування на витрати відповідного фонду. Таким чином, кошти можуть покрити свої витрати тільки інвестиційний дохід вище рівня гарантій процентної ставки.

Можливість вибору виду допомоги.

У чеській системі, клієнт може в момент погашення вибирати між місячними відрахуваннями та повною одноразовою сплатою у фонд.

Можливість збільшення внесків

Учасники пенсійних фондів можуть вільно регулювати свої внески як вгору, так і вниз. Це створює додаткову загрозу для фонду, клієнти можуть збільшити фонд значення, яке є предметом описаної раніше гарантії.

У результаті обмежень визначених законодавством всі пенсійні фонди надавали подібні послуги. Кожен пенсійний фонд, зазвичай, включав в себе кілька пенсійних планів, які відрізнялися між собою пенсійними умовами і рівнями гарантій.

Закон також визначав суворі правила, як саме пенсійним фондам слід розподіляти свій прибуток. Максимум 10% від прибутку можуть бути виплачені акціонерам, і щонайменше 5% від прибутку повинні бути збережені безпосередньо у резервний фонді організації - грошовий запас захисту фонду від несприятливого розвитку. Інша частина прибутку повинна бути повернена в фонд у вигляді прибутку. Якщо пенсійний фонд має збиток, він має бути компенсоване шляхом випуску резервного фонду.

Пенсійний потоки в Чеській Республіці пройшли через два етапи протягом останніх десяти років: буму і консолідації. Спочатку, виросла велика кількість коштів - в один момент було створено цілих сорок пенсійних фондів, які працювали на ринку. Пізніше, пішла тенденція до злиття і, таким чином, більші пенсійні фонди поглинали своїх менш успішних конкурентів [1].

На даний момент в Чехії функціонують вісім великих і два маленьких пенсійних фонди. Загальна кількість учасників яких перевищує 3 млн - близько 50% працездатного населення, і загальний їх капітал, як стверджують в управлінні, складає 74 млрд. чеських крон.

Основною особливістю нинішньої чеської пенсійної реформи є збереження обов'язкової державної солідарної пенсійної системи й одночасний розвиток добровільних приватних пенсійних програм. На відміну від більшості країн Східної Європи (для яких характерна три рівнева пенсійна система), в Чехії функціонує лише два рівні пенсійної системи. При цьому відсутній другий рівень - обов'язкова накопичувальна пенсійна система. У ході проведення пенсійної реформи була збережена обов'язкова державна солідарна пенсійна система (перший рівень) і одночасно розпочався розвиток добровільних приватних пенсійних програм (третій рівень) [15].

Чеська Республіка була однією з перших європейських країн, де було запроваджено добровільний рівень пенсійної системи. У рамках цього рівня діють недержавні пенсійні фонди, до яких громадяни сплачують добровільні пенсійні внески. За останні п'ять років активи цих установ зросли у 2,2 разу, а кількість їхніх учасників збільшилась майже у 1,5 разу. [9].

Протягом 2007-2010 р. у Чеській Республіці були активними 10 пенсійних фондів..Це свідчить про стабільність чеського пенсійного сектора, який є високо концентрованим, оскільки три найбільших пенсійних фонди акумулюють більше 50% коштів [1].

Загальний обсяг активів чеських пенсійних фондів у 2010 р становив 222,7 млрд чеських крон, що на 33,2% більше за показник початку 2008 р., який дорівнював 167,2 млрд чеських крон. Структура активів добровільних недержавних пенсійних фондів Чехії на початок 2009 р. була такою: боргові зобов'язання - 78%; готівка та депозити в банках - 9,5%; казначейські зобов'язання - 3,4%; цінні папери ІСІ - 3,2%; акції - 3%; нерухомість - 0,8%; інші активи - 2,1%. При цьому в структурі активів зазначених установ спостерігалося зростання частки боргових зобов'язань та зменшення частки акцій. Кількість учасників цих установ за минулий рік зросла на 8,6% - з 3,96 млн до 4,3 млн осіб [7; 12].

Інвестиційна політика пенсійних фондів залишається досить консервативною. Більшість активів пенсійного фонду були інвестовані в боргові цінні папери (83,7%), у той час як лише 4,3% були направлені в акціонерний капітал.

Чехія є єдиною європейською країною з досить високим рівнем охоплення населення добровільним пенсійним забезпеченням. У цій країні більше половини працюючих громадян вже є учасниками пенсійних фондів. Чеський уряд стимулює розширення участі населення в системі добровільного пенсійного забезпечення як через зниження оподаткування пенсійних внесків, так й за допомогою введення системи державних субсидій. Зокрема, щомісяця держава переводить на накопичувальні рахунки учасників НПФ невеликі суми, обмежені певним лімітом [8].

Однією з особливостей чеської системи добровільного пенсійного забезпечення є те, що певна частина недержавних пенсійних фондів створена іноземними фінансовими структурами.

Варто зазначити, що з квітня 2006 р. функції єдиного регулятора фінансових ринків Чехії виконує Чеський національний банк, який здійснює контроль та нагляд за діяльністю пенсійних фондів [11].

Усі НПФ є членами Асоціації пенсійних фондів Чеської Республіки, заснованої у 1996 р. Основними функціями Асоціації є: координація та захист інтересів її членів; популяризація діяльності недержавних пенсійних фондів; надання інформаційних та консультаційних послуг; налагодження відносин з пенсійними фондами інших країн; сприяння наближенню стандартів діяльності пенсійних фондів Чехії до стандартів Європейського Союзу [10].

Головний орган державного управління, який займається пенсійним забезпеченням є Чеське управління соціального забезпечення при Міністерстві праці та соціальної політики Чеської республіки. Працедавці та

наймані працівники до фонду пенсійного страхування та тимчасової втрати працездатності сплачують відповідно 26% і 8% (приватні працівники та самозайняті - 28%) від доходу. Ці внески йдуть на виплату пенсій нинішнім пенсіонерам.

Сьогодні пенсійна система Чехії має дві складові: обов'язкова (основне пенсійне забезпечення) та добровільна (додаткове пенсійне забезпечення). Чоловіки, яким виповнилось 63 роки, а бездітні жінки віком 59 років, мають право на пенсію за віком, за наявності трудового стажу не менше 25 років. Проте пенсійний вік поступово збільшується, щороку на чотири місяці для чоловіків і на два - для жінок, також планується збільшити трудовий стаж до 30 років. Коли людина вийшла на пенсію за віком, то вона має право й надалі працювати і тоді підвищують обсяг пенсії. Обмеження обсягу пенсії не існує [11].

Таким чином, відносно тривала історія розвитку пенсійних фондів Чехії, у порівнянні з іншими країнами Центрально-Східної Європи, сприяла консолідації даного ринку.