Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття та види принципів права

1.1 Генеза принципів права. Визначення поняття у правовій доктрині

1.2 Соціально-правові і спеціально-правові принципи права

Розділ 2. Призначення принципів права

2.1 Роль принципів права у закріпленні засад суспільного ладу та однотипному формулюванні норм права

2.2 Забезпечення впливу на суспільні відносини шляхом правового регулювання

Розділ 3. Принципи права як основа діяльності міліції україни

3.1 Закріплення принципів права у нормативно-правових актах, що регулюють діяльність міліції

3.2 Перспективи вдосконалення застосування основних принципів права у роботі міліції України

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Принципи права постійно привертають на себе увагу вчених, які займаються проблемами теорії права.

Варто згадати, що перші дослідження принципів права з'явились у другій половині 40-х років ХХ ст. і цей процес триває до сьогодні, а інтерес науковців до цієї проблеми продовжує зростати. Перехід України до ринкової економіки, інтеграція її у світове товариство економічно розвинених країн вимагають приведення національного законодавства до рівня світових стандартів.

Загальнотеоретичні аспекти поняття принципів права були предметом дослідження в працях С.С. Алексєєва, А.М. Васильєва, Л.Я. Гінцбурга, М.І. Дембо, Р.З. Лівшиця, О.А. Лукашової, А.В. Міцкевича, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, К.П. Уржинського, Л.С. Явича та багато інших.

Ґрунтовну розробку принципи права отримали у фундаментальній праці А.М. Колодія «Принципи права». Окрім цього, проведені дисертаційні дослідження Т.І. Фулей, О.Я. Лаврів, у яких автори вивчали як закономірності становлення й розвитку сучасних загальнолюдських принципів права, так і теоретичні проблеми системи принципів трудового права України та ін.

Незважаючи на усю важливість внеску вчених у дослідження такої багатогранної проблеми, як принципи права, не можна не звернути увагу на те, що у цій сфері результати дослідження є спірними і зараз залишаються «відкритими» багато питань. Вказана проблема зумовлює виняткову актуальність та необхідність комплексного дослідження принципів права в цілому і як основи діяльності міліції України зокрема.

Таким чином, метою курсової роботи є статті є проведення обґрунтування теоретичних позицій визначення поняття принципів права та з'ясування їхньої сутності а також дослідження принципів права як основи діяльності міліції України. Відповідно до мети у роботі вирішуються наступні завдання:

- досліджено ґенезу та визначено поняття принципів права;

- визначено види принципів права;

- розглянуто призначення та вплив принципів права на суспільний лад та відносини;

- досліджено стан та перспективи впровадження принципів права в діяльність міліції України.

Об'єктом дослідження є принципи права, а предметом дослідження - принципи права у діяльності міліції України.

Було застосовано методи аналізу друкованих та інтернет-джерел, законодавчих актів, даних статистики та ін.

Курсова робота складається з вступу, трьох частин, висновку, списку використаних джерел.

Розділ 1. Поняття та види принципів права

1.1 Генеза принципів права. Визначення поняття у правовій доктрині

Принципи права постійно притягують до себе увагу вчених-правознавців, проте через їх мінливість, філософську сутність, абстрактність абсолютна більшість аспектів розуміння принципів права вимагає дослідження і доопрацювання. Одним із таких аспектів і є питання про генезу, поняття, класифікацію та реалізацію принципів права у правовій системі України.

Будь-які принципи, у тому числі і принципи права, є продуктом людської діяльності, результатом якої вони виступають й інтереси якої вони задовольняють. Принципи є соціальними явищами, як за джерелом виникнення, так і за змістом: їх виникнення зумовлюється потребами суспільного розвитку і в них відображаються закономірності суспільного життя. Головними джерелами цих принципів є політика, економіка, мораль, ідеологія, соціальне життя [26].

Безумовно, розглядаючи проблему генези принципів права, необхідно підкреслити особливу роль і місце в їх створенні моралі. Це зумовлюється тим, що моральні норми орієнтовані на такі категорії, як добро, честь, совість, гідність, справедливість тощо. А вони виступають критеріями оцінки поведінки людей в усіх сферах їх діяльності. Звідси -- загальний, тісний взаємозв'язок норм і принципів права з нормами і принципами моралі. Важливим джерелом формування принципів права є політична сфера. Щоб переконатися в цьому, можна звернутися як до політичної практики, так і до політичної теорії. Економічні фактори формування права проглядаються, насамперед, через принцип приватної власності, який поступово стає найважливішою ідеєю права. Власність оголошується природним правом людини, джерелом його волі і рівності з іншими людьми. Ідеологія також є витоком принципів права, оскільки будь-які розумні дії людини переслідують певну мету, а ідеологія -- це вербальна модель, що передбачає мету і, виходячи з цього, оцінку діянь людини, держави, інших соціальних суб'єктів з точки зору загальносуспільних інтересів. Саме звідси беруть початок такі принципи: не вбий свого; піклуйся про дітей; поважай старших та ін. [3].

Отже, можна стверджувати, що спочатку зміст принципів права намічається самим життям, спонтанно, у суспільних соціальних відносинах, що складаються у реальному житті та отримують пізніше регламентацію і захист з боку держави у комплексах суб'єктивних прав учасників правовідносин. Виникнення принципів права, як загальносоціальних, є необхідною умовою наступного їх закріплення у вигляді юридичних принципів і норм, тому що свідчить про актуальність їх для суспільства і необхідність їх юридичного оформлення. Саме так у надрах громадянського суспільства, в межах правоутворення, за допомогою юридичної практики зароджуються нові юридичні принципи, що еволюційно відміняють дію застарілих, не актуальних принципів.

Під час визначення поняття принципів права можна виділити дві концепції, які сформувались у правовій доктрині. Згідно з першою концепцією, що побудована на теорії позитивізму, принципи права - це ідеї, теоретичні, нормативно-керівні положення того чи іншого виду людської діяльності, які конкретизуються в змісті правових норм та об'єктивно зумовлені матеріальними умовами існування суспільства. Прихильниками такої ідеї є Л.С. Явич, А.М. Васильєв, В.М. Ронжин та інші. Відповідно до другої концепції, яка бере початок від ідеї природного права, принципи права розуміють як керівні ідеї, об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставлять до учасників суспільних відносин із метою гармонійного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів та визначають зміст і спрямованість правового регулювання, відображають найважливіші закономірності соціально-економічної формації. Дотримуються такого розуміння принципів права О.Ф. Скакун, П.М. Рабінович, В.А. Козлов, К.Є. Ліванцев, Ю.А. Ведерніков, В.С. Грекул та інші [20].

Враховуючи всі напрацювання в науковій літературі, принципи права А.І. Денисов, В.Л. Козлов, К.Є. Ліванцев розглядають як поняття, що виражають сутність історичного типу права[2]; П.М. Рабінович, О.В. Смирнов, О.Ф. Скакун указують, що принципи - це категорія об'єктивна; С.С. Алексєєв, О.А. Лукашова, Р.З. Лівшиць, В.І. Нікітінський, М.С. Малеїн вважають, що це сфера правосвідомості, правової ідеології й науки [20]; В.Ф. Тараненко вказує на те, що принципи права - це норми, які мають більш важливе значення; В.І. Прокопенко визначає принципи права як основні суб'єктивні права та обов'язки.

Враховуючи природничі ідеї виникнення права, неприйнятне ототожнення принципів права й норм права та є недопустимим їх визначення через суб'єктивні права та обов'язки. На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах ринку науковці пропонують новий підхід до визначення поняття принципів права, враховуючи ідеї природного права, як засади, що лежать в основі права та визначають його сутність і зміст. Усі ці протиріччя у визначенні поняття принципів права намагався усунути А.М. Колодій. Принципи права, - зазначає автор, - це такі відправні ідеї існування права, які виражають найважливіші закономірності й підвалини цього типу держави та права, є однопорядковими із сутністю права. Але й таке визначення поняття принципів права не повністю розкриває його сутність. Адже принципи права повинні бути незмінні, оскільки лежать в основі права незалежно від того, який це тип держави та права. Як бачимо, у юридичній літературі минулого й сучасності немає єдності щодо визначення поняття принципів права, що, зі свого боку, дає можливість стверджувати про неординарність цієї проблеми. Слушним із цього приводу є міркування А.М. Колодія, який зазначає, що, незважаючи на відмінність у поглядах на проблему принципів права, юридична наука у відповідні історичні епохи була єдина в проголошенні певних положень та ідей як принципів права. Отже, суперечки про визначення поняття принципів права тривають уже протягом значного часу, але єдиної думки щодо цього наука так і не виробила.

Зрозуміло, що засадничі ідеї можуть вважатись основними принципами права лише тоді, коли вони відповідають певним вимогам. Враховуючи всі напрацювання, які були зроблені науковцями як у теорії права, так і в галузевих юридичних науках, визначимо ознаки принципів права. У радянський період ознакою принципів права був їх історичний характер. Це пояснювали тим, що немає вічних і незмінних принципів. Так, М.Г. Александров, О.А. Лукашова, А.В. Міцкевич стверджували, що принципи права не є вічними, так само, як і відносини, які ними виражаються. Вони історичні і перехідні продукти. На історичний характер принципів права вказують і сучасні науковці. Зокрема, А.М. Колодій зауважує, що для рабовласницького типу характерний принцип рівності власників-товаровиробників і нерівність між вільним населенням та рабами. Принцип теологічного світогляду є визначальним в епоху феодального ладу. А головний принцип буржуазного права - свобода й рівність, суверенітет народу, приватна власність [10]. Поділяють цю думку і В.А. Козлов, К.Є. Ліванцев, акцентуючи увагу на тому, що принципи всіх суспільних явищ є історичними. Але, незважаючи на те, що в процесі історичного розвитку суспільства зі зміною соціальної, національної чи класової його структури змінювалися підходи до їх розуміння, але принципи залишалися тими ж самими. Їх не можна створювати, змінювати чи, навпаки, скасовувати. Ще однією з ознак принципів права радянського періоду був їх ідеологічний характер. І саме науковці, зокрема, О.В. Смирнов, А.С. Пашков, Б.В. Шейндлін визначали ідеологічний характер принципів права, які виражають свідоме прагнення людей шляхом вироблення загальних керівних положень спрямувати свою поведінку відповідно до об'єктивних закономірностей та тенденцій розвитку суспільства в цілому й окремих суспільних явищ, у тому числі економіки, політики, моралі та права. Ми вважаємо неприйнятною цю ознаку, оскільки, якщо ідеологія визначала принципи радянського права, то сьогодні, в умовах ринкової економіки, коли право виводиться із природних ідей, принципи лежать в основі права, формують його, визначають зміст і спрямованість його норм.