Припис прокурора як акт прокурорського нагляду
Сторінки матеріалу:
- Припис прокурора як акт прокурорського нагляду
- Сторінка 2
- Сторінка 3
Припис прокурора, як акт прокурорського нагляду
План
1. Припис прокурора, як акт прокурорського нагляду
2. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності
3. Відмова прокурора від державного обвинувачення та її правові наслідки
Список використаної літератури
1. Припис прокурора, як акт прокурорського нагляду
Припис - акт прокурорського нагляду, звернений до органу чи посадової особи, які допустили порушення та які правоможні усунути порушення, з вимогою негайно усунути очевидне порушення закону, яке може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам. Письмовий припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Особливість цього акта реагування в тому, що він: вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації або громадянина.
Припис вноситися з пропозицією про конкретні дії, які необхідно здійснити з метою припинення порушень закону та недопущення завдання шкоди, вимогою про негайне виконання припису та повідомлення про це прокурора, а також роз'яснення права на його оскарження вищому прокурору; який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів або до суду.
Внесення прокурором припису про усунення порушень закону не звільняє осіб, винних у протиправних діяннях, від притягнення до кримінальної, адміністративної або дисциплінарної відповідальності, а також від відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення закону.
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вище стоячому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має: а) очевидний характер;
б) може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто.
Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоячому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Припис, аналогічно протесту, - правовий акт винятково наглядового спрямування.
прокурор припис розшуковий розслідування
2. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності
Оперативно-розшукова діяльність -- це система гласних і негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів для пошуку і фіксації даних про протиправність діянь окремих осіб та груп, з метою припинення і розкриття правопорушень.
Підстави та порядок здійснення оперативно-розшукових заходів регламентуються Законом «Про оперативно-розшукову діяльність». У ньому зазначено, що правову основу цих заходів становлять Конституція, Закон «Про прокуратуру», Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, закони про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб, інші законодавчі акти, а також міжнародно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна (ст.3), Оперативно-розшукова діяльність засновується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб. Тому оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням цих прав і свобод, можуть застосовуватись лише з санкції прокурора і у випадках, передбачених законодавством, наприклад, при прослуховуванні і звукозапису телефонних розмов, вилученні кореспонденції.
Нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, прокурором Республіки Крим, прокурорами областей та прирівняними до них, міст Києва і Севастополя (ст. 14 Закону про оперативно-розшукову діяльність).
Перевірка додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову роботу, проводиться за наявності скарг про допущені ними порушення, за заявою слідчого про невиконання його доручень і вказівок, за власною ініціативою прокурора у зв'язку з неналежним розслідуванням справи.
При здійсненні нагляду за законністю оперативно-розшукових заходів прокурор має право вимагати від відповідних органів для перевірки матеріали та інші відомості про злочини і осіб, що їх вчинили, та давати письмові вказівки цим органам. Він може також ознайомитися з оперативно-розшуковими матеріалами, дістати інформацію від працівників органів, пред'явити їх керівникам чи начальникам вимоги про проведення ними перевірки законності оперативно-розшукових заходів, які обов'язкові до виконання. У необхідних випадках прокурор вживає заходів до притягнення винних у порушенні законів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.
З метою повного й всебічного дослідження всіх обставин справи прокурор повинен вимагати від органів дізнання і слідчих застосування наукових методів, техніко-криміналістичних засобів, звернення за допомогою у суворій відповідності з нормами кримінально-процесуального закону. Знайомлячись з матеріалами справи, він з'ясовує такі питання:
а) застосування в повному обсязі необхідних технічних засобів;
б) залучення спеціалістів до участі в проведенні слідчих дій;
в) використання судових експертиз, своєчасність та обгрунтованість їх призначення;
г) обгрунтованість застосування спеціальних методів і технічних засобів;
д) правильність процесуального оформлення документів;
є) наявність суперечностей між протоколами слідчих дій і додатками до них.
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, але чинним законодавством повноваження прокурора у цьому розділі нагляду не передбачено, що створює труднощі у взаєминах із оперативними підрозділами і не дає можливості приймати необхідні рішення.
Чинним законодавством не передбачено строки здійснення оперативно-розшукової діяльності та можливість їх продовження, зупинення оперативно-розшукової діяльності та підстави закриття оперативно-розшукових справ, порядок їх зберігання і знищення, повідомлення прокурора про заведення оперативно-розшукової справи і її рух, що виключає можливість виконання конституційних обов'язків прокуратурою.
Для здійснення оперативно-розшукової діяльності в певних рамках відповідні органи керуються відомчими наказами, які не можуть замінити закон.
Мета і завдання діяльності органів прокуратури на вказаній ділянці роботи -- це організація і здійснення систематичного та ефективного прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, недопущення порушень конституційних прав і свобод, інтересів держави та інших юридичних осіб.
Даний нижче порядок висвітлює питання про напрями і принципи організації діяльності та методи її здійснення, регламентує функціональні обов'язки працівників прокуратури, на яких покладено безпосередній нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю в органах, передбачених ст.121 п.3 Конституції України та ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»
-- організація і контроль виконання вимог ст.121 п.З Конституції України та Законів України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», наказів та вказівок Генерального прокурора України з питань прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності;
-- безпосереднє здійснення нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності відповідними підрозділами органів, перелік яких визначений ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;
-- надання необхідної методичної та практичної допомоги підлеглим прокурорам в організації нагляду за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності;
-- розгляд і вирішення заяв та скарг на порушення законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності з вжиттям відповідних заходів реагування на виявлені порушення;
-- вивчення стану прокурорського нагляду з указаних питань і внесення пропозицій керівництву щодо його вдосконалення;
-- перевірка наказів та інструкцій органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, на предмет відповідності їх положень діючому законодавству;
-- організація і здійснення нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності відповідно до укладених міжнародних договорів та угод.
Безпосередній нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності центральними апаратами органів, що її здійснюють, покладений на управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів органами дізнання і слідчими органів внутрішніх справ, управління нагляду за додержанням законів про національну безпеку, Головне управління військових прокуратур, управління нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства Генеральної прокуратури України. Крім того, вказані управління здійснюють контроль за роботою підлеглих прокуратур по нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю.
Нагляд за додержанням законів відповідними органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність на місцях, згідно зі ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», покладений безпосередньо на прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, які своїми наказами призначають конкретних працівників вказаних прокуратур безпосередньо здійснювати вказаний нагляд. Залежно від обсягу оперативно-розшукової роботи і кількості працівників, що нею займаються, у вказаних прокуратурах створюються відділи (відділення) нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю.
Працівники прокуратур, які безпосередньо здійснюють нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, обов'язково повинні мати допуск до роботи з таємними документами у відповідності з вимогами Закону України «Про державну таємницю».
Начальник відділу (відділення):
-- організує і здійснює загальне керівництво роботою відділу (відділення) згідно з основними напрямами його діяльності та функціональними обов'язками;
-- розподіляє у відділі (відділенні) обов'язки між його працівниками;
-- спільно з іншими відділами, що здійснюють нагляд за оперативно-розшуковою діяльністю, розробляє і вносить керівництву пропозиції по перспективному і поточному плануванню роботи;
-- організує навчання працівників прокуратури, на яких покладені обов'язки безпосереднього здійснення нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю;
-- здійснює контроль за своєчасним і якісним виконанням планових заходів, рішень колегії з питань нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю;
-- скасовує необгрунтовані рішення підлеглих прокурорів з питань нагляду за оперативно-розшуковою діяльністю;
-- контролює своєчасне і якісне виконання доручень керівництва які знаходяться у нього на контролі, а також звернень народних депутатів, розгляд і вирішення заяв і скарг громадян та посадових осіб на порушення законності при проведенні оперативно-розшукової діяльності;
-- здійснює листування з керівниками оперативних підрозділів органів, що проводять оперативно-розшукову діяльність з питань додержання законності при її проведенні;