Успішне оцінювання неможливе без конкретизації індикаторів - «орієнтуючих економічних показників, вимірників, які дозволяють певною мірою передбачити напрям майбутнього розвитку економічних процесів» [18, с. 134]. При виборі індикаторів (показників) для оцінювання результативності державного регулювання слід дотримуватися таких критеріїв: 1) індикатор повинен вимірювати й описувати проблемні процеси, для подолання яких розробляються відповідні заходи програми; 2) індикатор має бути чітко сформульованим, простим у застосуванні для інтерпретації результату як фахівцями-управлінцями, так і нефахівцями у сфері бюджетного планування; 3) індикатор повинен мати достовірне джерело інформації або формулу і/або методику розрахунку; 4) має існувати можливість перевірки значення індикатора і його оцінки порівняно з базовим (плановим, цільовим) значенням; 5) повинен існувати взаємозв'язок між індикатором і програмним заходом, на реалізацію якого плануються бюджетні витрати; 6) витрати на збір, обробку, аналіз і оцінку індикатора мають бути економічно ефективними [14, с. 68].

Погоджуюсь з Є. Горьковим, який виділяє такі «перешкоди визначення ефективності державно-управлінських рішень: виникає проблема оцінки результатів, що не зводяться до єдиного вимірника; складно віднести отримані результати на рахунок визначеного суб'єкта чи виду управління; необхідно враховувати фактор часу - багато управлінських заходів дають ефект через деякий час; неправомірно вважати результати керованих процесів підсумком тільки управлінської діяльності» [5].

Для оцінюванням результативності державного регулювання розвитком міст необхідно скористатись удосконаленою системою індикаторів розвитку міст, яка складається з одинадцяти груп (відповідно до числа функцій міст), що охоплюють 40 показників (табл.), вибір яких зумовлено їх значущістю й наявністю статистичної інформації про них.

Першу групу індикаторів становлять показники, які відображають динаміку чисельності на території міста органів державного управління.

Показники, що відображають демографічну ситуацію в місті, становлять другу групу індикаторів: індекс очікуваної тривалості життя при народженні; сумарний коефіцієнт народжуваності; співвідношення народжуваність-смертність; смертність дітей у віці до одного року; співвідношення шлюби-розлучення; міграційний приріст населення.

Третю групу становлять показники, які відображають екологічну ситуацію в місті: індекс кількості шкідливих викидів в атмосферне повітря; індекс забезпеченості міста потужностями по утилізації побутових і твердих відходів; індекс потенціалу рекреаційних зон.

Економічні показники становлять четверту групу, а саме: індекс номінальної заробітної плати; співвідношення середньої заробітної плати по місту і в середньому по країні; заборгованість по виплаті заробітної плати, соціальних та інших платежів населенню; приріст вартості «споживчого кошика» в місті; частка витрат населення за житлово-комунальні послуги; приріст дохідної частини місцевого бюджету; приріст витрат з місцевого (державного) бюджету на душу населення міста; збільшити обсяги реалізованої промислової продукції та роздрібного товарообороту на душу населення міста.

Індикатори виконання функцій міст як відображення рівня їх розвитку

Функції

міст

Показники

Гранично-критичні значення

Адміністративна

Зміна чисельності на території міста органів державного управління

< 1

Демографічна

Індекс очікуваної тривалості життя при народженні

< 1

Співвідношення народжуваність-смертність

< 1

Сумарний коефіцієнт народжуваності

< 2,15

Смертність дітей у віці до 1 року

> 0,5%

Співвідношення шлюби-розлучення

< 2,5

Міграційний приріст населення

< 1

Екологічна

Індекс кількості шкідливих викидів в атмосферне повітря

> 1

Індекс забезпеченості міста потужностями по утилізації побутових і твердих відходів

< 1

Індекс потенціалу рекреаційних зон

< 1

Економічна

Індекс номінальної заробітної плати

нижче інфляції

Співвідношення середньої заробітної плати по місту і у середньому по країні

< 1

Заборгованість по виплаті заробітної плати, соціальних та інших платежів населенню

> 0

Приріст вартості «споживчого кошика» в місті

< 1

Частка витрат населення за житлово-комунальні послуги

> 15%

Приріст доходної частини місцевого бюджету

< 1

Приріст витрат з місцевого бюджету надушу населення міста

< 1

Приріст витрат з державного бюджету на душу населення міста

< 1

Приріст обсягів реалізованої промислової продукції на душу населення міста

< 1

Приріст обсягів роздрібного товарообороту на душу населення міста

< 1

Інформаційна

Індекс забезпеченості населення доступом до публічної інформації

< 1

Індекс забезпеченості населення доступом до ЗМІ

< 1

Культурна

Індекс забезпеченості населення закладами культури і відпочинку

< 1

Індекс охоплених заняттями в культурно-духовній сфері

< 1

Індекс чисельності об'єктів культурної спадщини

< 1

Освітня

Індекс забезпеченості дітей дошкільними закладами

< 1

Індекс забезпеченості дітей загальноосвітніми навчальними закладами

< 1

Побутова

Індекс рівня забезпеченості житла водопроводом, каналізацією та іншими зручностями ЖКГ

< 1

Індекс забезпеченості населення житловою площею

< 1

Частка населення без постійного місця проживання

> 0

Індекс забезпеченості населення громадським транспортом

< 1

Індекс забезпеченості населення готелями та іншими об'єктами інфраструктури міста

< 1

Політичні

Приріст кількості місцевих осередків політичних партій та громадських організацій

< 1

Силова

Індекс злочинності

> 0

Приріст кількості потерпілих від злочинів

> 1

Індекс частки населення, які зловживають наркотиками та алкоголем і мають інші суспільно небезпечні вади

> 0

Соціальна

Рівень безробіття

> 10%

Навантаження на одне робоче місце (вакансію)

> 10

Рівень травматизму, пов'язаного з виробництвом

> 0

Індекс забезпеченості населення закладами охорони здоров'я

< 1

місто управління самоврядування

П'ята група показників (до їх складу входять індекси забезпеченості населення доступом до ЗМІ та публічної інформації) відображає ступінь виконання інформаційної функції міста.

Про рівень культурного розвитку міста висновують на підставі аналізу показників шостої групи: індексу забезпеченості населення закладами культури і відпочинку; індексу охоплених заняттями в культурно-духовній сфері; індексу чисельності об'єктів культурної спадщини.

Показники сьомої групи відображають рівень розвитку освіти у місті, як-от: індекси забезпеченості дітей дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами.

Восьму групу становлять показники, які відображають ступінь виконання побутової функції міста, а саме: індекс рівня забезпеченості житла водопроводом, каналізацією й іншими зручностями ЖКГ; індекс забезпеченості населення житловою площею; частка населення без постійного місця проживання; індекс забезпеченості населення громадським транспортом; індекс забезпеченості населення готелями й іншими об'єктами інфраструктури міста.

Одним із визначальних індикаторів політичного мікроклімату в місті (дев'ята група показників) є приріст кількості місцевих осередків політичних партій і громадських організацій.

Ступінь виконання силової функції міста відображають індикатори десятої групи, а саме: індекс злочинності; приріст кількості потерпілих від злочинів; індекс частки населення, які зловживають наркотиками та алкоголем і мають інші суспільно небезпечні вади.

Показниками соціального розвитку міст (одинадцята група) є такі: рівень безробіття; навантаження на одне робоче місце; рівень травматизму на виробництві; індекс забезпеченості населення закладами охорони здоров'я.

Висновок

З урахуванням викладеного матеріалу можна зробити такі висновки. Уживані методики, а також набори показників (індикаторів) дозволяють тією чи іншою оцінити результативність державного регулювання розвитком міст, але практично не забезпечують комплексного оцінювання ступеню виконання їх функцій. Доцільно обмежитись оцінюванням результативності державного регулювання розвитком міст, яке слід здійснювати з використанням удосконаленої системи індикаторів розвитку міст, яка складається з одинадцяти груп (відповідно до кількості функцій міст), що охоплюють 40 показників; Пропонована в роботі система індикаторів є важливою складовою моніторингу розвитку міст, результати якого мають стати запорукою підвищення результативності діяльності органів державної влади й підвищення ступеню виконання функцій міст.

Список використаних джерел

1. Балашов А.М. Сутність та механізми становлення системи управління сталим розвитком на муніципальному рівні / А.М. Балашов // Економіка та держава. - 2009. - №5. - С. 28-31.

2. Бобровська О.Ю. Удосконалення системи оцінювання соціально-економічного розвитку міст як чинник підвищення ефективності місцевого самоврядування / О.Ю. Бобровська // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2009. - №1. - (Серія «Державне управління»). - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/2009_1.pdf.

3. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів / М. Бутко, Л. Подоляк // Економіка України. -2007. - №6. - С. 36-44.

4. Валентюк І. Алгоритм впровадження моніторингу регіонального розвитку / І. Валентюк // ВісникНАДУ - 2010. - №2. - С. 156-162.

5. Горькое Є. В. Шляхи та засоби підвищення ефективності управління розвитком економічно активного міста / Є. В. Горьков // Публічне адміністрування. -2010. - №1. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2010_1/index.html.

6. Єгорое О.М. Ефективне управління містом в умовах соціально-орієнтованих ринкових реформ: автореф. дис…. канд. держ. упр.: спец. 25.00.04 «Місцеве самоврядування» / О.М. Єгоров. - Донецьк, 2001. - 15 с.

7. Іщенко Г. Механізм державного регулювання природно-техногенної безпеки міст / Г. Іщенко // Управління сучасним містом. - 2006. - №3-4/7-12. - С. 93-100.

8. Кононенко О.В. Стратегічне управління розвитком малих міст України / О.В. Кононенко // Державне управління та місцеве самоврядування: матеріали X Міжнар. наук. конгресу (м. Харків, 26 березня 2010 p.). - X.: Вид-воХарРІПАДУ «Магістр», 2010. - С. 35-36.

9. Костерін В.О. Управління економічним комплексом великого міста: автореф. дис…. канд. держ. упр.: спец. 25.00.05 «Галузеве управління» /О. Костерін. - К, 2002. - 16 с.

10. Мельниченко О.А. Державна політика щодо підвищення рівня та якості життя населення: дис…. д. держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О.А. Мельниченко. - Запоріжжя, 2010. - 448 с.