2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Суд відхиляє скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалені з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, відповідають Конституції та діючим міжнародним договорам України. За загальним правилом, не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки на формальних підставах.

До безумовних підстав скасування або зміни судових рішень належать тільки: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Наведені обставини свідчать про те, що доцільно уточнити повноваження Верховного Суду України щодо перегляду рішень, оскільки створювати чотири етапи розгляду однієї і тієї ж справи недоцільно. Вважаємо, що справи про неоднакове застосування норм законодавства мають переглядатися Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, а справи, пов'язані з рішеннями Європейського Суду з прав людини, - на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України. Така практика дозволить усувати недоліки у діяльності судів комплексно і відповідно до компетенції кожної із палат, а рішення, що мають резонансний характер, - спільно.

Якщо головує на спільному засіданні судових палат Голова Верховного Суду України або один з його заступників, то при розгляді справи Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України головуючим має бути її голова. [8]

При цьому у ст. 19 ЦПК встановлено, що приймаються рішення на спільному засіданні судових палат та Судової палати у цивільних справах ВСУ більшістю голосів.

Повноваження Верховного Суду України при перегляді рішень у зв'язку з винятковими обставинами полягають й в тому, що ухвалені внаслідок такої перевірки рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і є остаточними і оскарженню не підлягають (ст. 360 ЦПК). [4]

5. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами. Підстави для скасування чи зміни судових рішень

Щодо повноважень, які має Верховний Суд України при розгляді справи у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами (ст. 358 ЦПК), то їх слід конкретизувати.

На спільному засіданні судових палат та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України можуть бути застосовані всі повноваження, передбачені у ст. 358 ЦПК, і лише окремі з них має колегія у складі семи суддів, а саме:

1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін - може не менше п'яти суддів з колегії у складі семи суддів, а всі інші повноваження такій колегії не належать;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасоване судом апеляційної або касаційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. [4]

Наведені повноваження мають місце як при ухваленні судом касаційної інстанції судового рішення, про перегляд якого просила особа, так і рішення, що суперечить йому, хоча дане положення й суперечитиме принципу диспозитивності, оскільки про це мала б просити заінтересована особа. Про це свідчить відсутність обмежень у повноваженнях Верховного Суду України. Частиною 2 ст. 358 ЦПК допускається скасування всіх рішень та ухвал у справі, але не йдеться про наслідки такого скасування, тому можна допустити, що у такому разі справа може бути направлена до суду першої інстанції або ухвалене нове рішення.

Якщо ж розглядати повноваження Верховного Суду України у зв'язку з винятковими обставинами у контексті підстав для перегляду, визначених у ст. 354 ЦПК, то виявлена суперечність рішень суду касаційної інстанції неодмінно має призводити до скасування одного із суперечливих рішень лише касаційної інстанції, оскільки таким чином була виявлена помилка у діяльності суду касаційної інстанції, а рішення Європейського Суду з прав людини має вести до скасування рішення суду, яким були порушені права особи. [3]

З наведених повноважень Верховного Суду України у зв'язку з винятковими обставинами можна допустити, що переглядатимуться не тільки рішення касаційної інстанції, а всі рішення судів, що зумовлює специфіку складання скарг і підтвердження їх відповідними доказами.

Висновок

При написанні курсової роботи були порушені такі питання як поняття, предмет, підстави та суб'єкти перегляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами, а також порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами. Вони взаємозалежні і не можуть існувати одне без одного. Однією з підстав (окрім нововиявлених обставин) для перегляду судових рішень та ухвал є перегляд рішень у зв'язку з винятковими обставинами, коли може бути виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону або його застосування всупереч нормам Конституції України, а також якщо у зв'язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов'язань. Такий перегляд рішень і постанов суду касаційної інстанції (тобто нині - Верховного Суду України) здійснюється у зв'язку з винятковими обставинами. [15]

Рішення чи ухвали переглядаються у зв'язку з винятковими обставинами тим судом, який їх і постановив, а за винятковими обставинами - колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України. Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з винятковими обставинами можуть бути подані сторонами, іншими особами, що беруть участь у справі, чи прокурором (при цьому незалежно від його участі у попередніх стадіях цивільного процесу). Також право на порушення процесу, пов'язаного з переглядом судових рішень чи ухвал за винятковими обставинами, мають й правонаступники осіб, що брали участь у справі (ст. 106 ЦПК). При поданні заяв про перегляд судових актів у зв'язку з винятковими обставинами мають бути дотримані усі вимоги ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. Зокрема, у заяві згідно зі ст. 326 ЦПК необхідно зазначити назву суду, в який заява направляється, викласти відомості про особу заявника та інших осіб, що брали участь у справі, вказати дату постановлення та зміст рішення чи ухвали, про перегляд яких подано заяву, а також ті виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, та дату їх відкриття або встановлення. Звісно, у заяві також мають міститися й посилання на докази, що стверджують наявність виняткових обставин.

Щодо строку подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв'язку з винятковими обставинами, то у новому Цивільному процесуальному кодексі України, який було прийнято 18.03.2004 р. він становить один місяць з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду рішення (ч. 1 ст. 355 ЦПК). [2]

Верховний Суд України розглядає справи за винятковими обставинами в порядку касаційного провадження. У випадку, коли після розгляду справи виявлено неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону, справа розглядається на спільному засіданні відповідних палат Верховного Суду України. [7]

При дослідженні матеріалу, основною проблемою виявилася мала висвітленість даної теми в наукових джерелах, принаймні багато джерел були видані ще до прийняття чинного ЦПК України в 2004 році. У той же час постає гостра необхідність роз'яснення та широкого висвітлення сутності та порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, оскільки саме від правильного та своєчасного застосування особою її права на оскарження до Верховного Суду України судових рішень у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами є запорукою ухвалення позитивного рішення по справі завдяки вірному застосуванню Верховним Судом України положень закону, або приведенню рішення у відповідність до міжнародних зобов'язань України. [2]

Список використаної літератури

1. Конституція України 1996 року.

2. Цивільний процесуальний кодекс України 2004 р., прийнятий Верховною Радою України 18.03.2004 р. (із змінами внесеними згідно із Законом України від 16 березня 2006 р. №3570-IV). (128-131)

3. Гражданский процесс Украины / Под ред. Ю.С. Червонного. - К.: Истина, 2006. - (309-318).

4. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар 2007. - (516-531)

5. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Цивільно процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: У 2 т. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. - (772-779).

6. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995 р. - №3.

7. Домбругова А. «Закон і Бізнес». - 2004 р. - №34.

8. Васильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. - (353-355)

9. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: Атіка, 2006. - (282-288).

10. Цивільний процес: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Білоусова. - К.: Прецедент, 2006. - (204-209).

11. Цивільний процес України: академічний курс / За заг. ред. Фурса С.Я - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. - (770-779)

12. Черноочерно С.Я. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - (386-394).

13. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник. - К.: Ін Юре, 2005. - С. 514-517.

14. Шевчук П.І. Інститут повторної касації в цивільному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. - 2002. - №5 (33). - С. 50-52.

15. Фурса С.Я., Коцюба В.О. Відповіді Європейського Суду з прав людини // Нотаріат Адвокатура Суд. - №5 (31). - 2007. - С. 6.