А це б не завадило зробити сучасним кримінологам під час написання наступних підручників. Тим більше, що така парадигма подачі навчального матеріалу сприяла б виробленню в студентів (курсантів, слухачів та інших споживачів навчально-наукового продукту) комплексного «кримінологічного паспорта» тієї чи іншої професії (журналіста, правоохоронця, військовослужбовця тощо).

При цьому структурно-логічно побудувати масив такої інформації можна за трьома блоками:

1) представник тієї чи іншої професійної сфери як особа злочинця;

2) представник тієї чи іншої професійної сфери як жертва злочину (з висвітленням усіх ланок механізму віктимізації);

3) роль відповідної професійної діяльності в комплексному антикримінальному впливі (при цьому доцільно зазначати, яка роль відводиться представнику тієї чи іншої професії - загального (журналісти, медичні працівники) або спеціального (працівники правоохоронних органів) суб'єкта). Отже, наведена типологізація є авторським поглядом на місце категорії «професійна діяльність» у системі кримінологічного знання.

Крім того, виходячи з кримінально-правового розуміння категорії «професійна діяльність» як об'єкта кримінально-правової охорони, доходимо висновку, що якщо особа, не маючи юридично оформленого зв'язку із засобом масової інформації, інформаційним агентством або іншим суб'єктом інформаційної діяльності, що діє з метою надання інформаційних послуг, за власною ініціативою займалася журналістською діяльністю і щодо неї мало місце вчинення перешкоджання (тобто дій, що охоплюються об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 171 КК України) або іншого злочину у зв'язку із цією діяльністю, то притягнення винного до кримінальної відповідальності за цими статтями (тобто в яких одним із безпосередніх об'єктів є законна професійна діяльність журналістів) є порушенням правил кримінально-правової кваліфікації, оскільки жодної мови про виконання цією особою професійної діяльності журналіста бути не може.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що порушені в статті проблеми необхідно постійно тримати в полі зору саме тому, що вони не лише дають змогу розкрити кримінально-правову характеристику всіх складів злочинів, де предметом кримінально-правової охорони є цінності, дотичні до професійної діяльності журналістів, а й становлять підґрунтя для внесення змін і доповнень до законодавства Україні.