Судова промова До прийняття рішення про день і місце слухання справи в судовому засіданні суддя або суд попередньо узгоджують із захисником і прокурором можливість їх участі у цей час у судовому засіданні (п. 10 ст. 253 КПК). У стадії судового розгляду справи найбільш повно порів-няно з іншими стадіями реалізуються всі демократичні прин-ципи кримінального процесу, в тому числі змагальності, пре-зумпції невинуватості обвинуваченого, гласності, усності, бе-зпосередності дослідження доказів. Сторони обвинувачення і захисту є рівноправними і через те мають більші можливості для формування і обстоювання своїх процесуальних позицій у справі. Під час судового розгляду справи адвокат сприяє підсуд-ному в здійсненні його прав і захисті законних інтересів. Він має право на побачення з підсудним, бере участь у дослідженні доказів, тобто в допитах підсудного, потерпілого, свідків, екс-пертів, пред'явлені для впізнання особи чи предметів, призна-ченні експертизи, огляді речових доказів, документів, місця події, порушує перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсуд-ного або пом'якшують його відповідальність, заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, бере участь в судових дебатах, висловлюючи свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, що виправдовують підсудного чи пом'якшують його відповідальність, а також свої міркуван-ня з приводу застосування кримінального закону та міри покарання (ст. 266 КПК). Ефективність захисту багато в чому залежить від рівня підготовки адвоката до участі в судовому розгляді криміналь-ної справи. Зокрема, він повинен ретельно вивчити матеріали справи, зробити необхідні для захисту виписки і нотатки, грунтовно переговорити з підзахисним і погодити з ним пра-вову позицію, інші практичні питання захисту, намітити док-ладний план захисту, де передбачити заявления клопотань у підготовчій частині судового розгляду, пропозиції про порядок дослідження доказів, визначити основні пункти захисту, кон-кретні процесуальні дії (допити окремих осіб, постановку питань експерту, оголошення документів тощо). Адвокату слід мати на увазі, що, беручи участь у судових дебатах, він вправі посилатися тільки на ті докази, які ч були досліджені в судовому засіданні (ч. З ст. 318 КПК), і що суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні (ч. 2 ст. 323 КПК). Через це він повинен брати активну участь в судовому слідстві з тим, щоб допомогти судові дослідити всі докази, з'ясувати всі обставини справи, які виправдовують підсудного, пом'якшують його вину або звільняють від кримінальної відповідальності. Позиція адвоката, тобто його думка з питань вини і відповідальності підсудного, визначається протягом усього су-дового розгляду, але остаточно формулюється і Доводиться до відома суду та учасників судового розгляду лише в його про-мові під час судових дебатів. При цьому враховується і висло-влена суб'єктами сторони обвинувачення позиція, бо відпові-дно до закону (ч. 2 ст. 318 КПК) захисник бере участь у судових дебатах останнім, після того, як з промовами уже виступили прокурор, громадський обвинувач, потерпілий і його представник (останні -- в справах приватного обвинува-чення, а також в яких прокурор або громадський обвинувач не бере участі), цивільний позивач, цивільний відповідач або їх представники, громадський захисник. За своєю структурою захисна промова адвоката може складатися з таких частин: вступної, викладу фактичних обс-тавин справи, аналізу й оцінки доказів, розбору юридичної сторони пред'явленого обвинувачення, характеристики особи-стості підсудного і при необхідності -- потерпілого, аналізу причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, мірку-вань з приводу виду і міри покарання, цивільного позову і, нарешті, заключної. Виголошуючи свою промову, адвокат по-винен точно і правдиво викладати фактичні обставини справи, досліджені в суді докази, не перекручувати їх та позицію, аргументи сторони обвинувачення, не знущатися над потерпі-лим, бо «нема гіршого прийому захисту, як несправедливі причіпки і нападки на потерпілих»1. Суд не вправі обмежувати тривалість захисної промови адвоката певним часом. Суддя або головуючий у судовому .засіданні зупиняє адвоката лише в тих випадках, коли він у промові виходить за межі розглядуваної справи (ч. 4 ст. 318 КПК). Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки нале-жить захисникові (ч. 5 ст. 318 КПК). Обмін репліками не повинен перетворюватись у лайку сторін обвинувачення і захисту. В своїй репліці адвокат коротко, в стислій і коректній формі може звернути увагу суду на перекручення фактів, позиції захисту, на домисли та принципово неправильні суд-ження, допущені прокурором або іншими суб'єктами сторони обвинувачення в їх промовах і репліках. Адвокат, який брав участь у судовому засіданні, протягом трьох діб з дня складення протоколу судового засідання має право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту. Суддя, який головував у судовому засіданні, розглядає зауваження і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність, а при незгоді вони вносяться на розгляд судового засідання, як правило, в тому ж складі суду, який розглядав справу. Якщо ж це неможливо, зауваження розглядаються судом, у складі якого повинно бути двоє з судців, які розглядали цю справу. В судовому засіданні може брати участь адвокат, який подав зауваження на прото-кол. Коли справа розглядалася суддею одноособове, він розг-лядає зауваження на протокол. Розглянувши зауваження, суд виносить мотивовану ухвалу, а суддя -- постанову, якими засвідчують вірність зауважень або відхиляють їх (ст. 88 КПК). Рішення про відхилення зауважень на протокол адвокат може оскаржити до вищестоящого суду.