Процесуальна діяльність прокурора щодо цивільного позову у кримінальному провадженні

Плєва В.А.

кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ

Анотації

Стаття присвячена розгляду правового механізму відшкодування майнової та моральної шкоди від злочинних посягань, яким є цивільний позов. Проаналізовано підходи різних вчених щодо ролі прокурора як посадової особи, яка може брати участь у провадженні по цивільному позову в кримінальному процесі. Окреслено шляхи врегулювання проблемних питань подачі цивільного позову прокурором на різних стадіях кримінального провадження. Автор акцентує увагу на необхідності розробки правового механізму обов'язкового відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ключові слова: прокурор, цивільний позов у кримінальному процесі, відшкодування шкоди, майнова та моральна шкода, кримінальне провадження. правовий прокурор позов злочинний

Статья посвящена рассмотрению правового механизма возмещения материального и морального ущерба от преступных посягательств, которым является гражданский иск. Проанализированы взгляды ряда ученых на роль прокурора как должностного лица, которое может принимать участие в производстве по гражданскому иску в уголовном процессе. Очерчены пути урегулирования проблемных вопросов подачи гражданского иска прокурором на различных стадиях уголовного процесса. Автор акцентирует внимание на необходимости разработки правового механизма обязательного возмещения материального и морального вреда, причиненного уголовным правонарушением.

Ключевые слова: прокурор, гражданский иск в уголовном процессе, возмещение вреда, материальный и моральный вред, уголовное производство.

The article examines the legal mechanism for compensation for property damage from criminal attacks, which is a civil action. The approaches of various scholars on the role of the prosecutor, as the officer who may participate in the proceedings in civil action in criminal proceedings and ways of settling issues prosecutor filing a civil action in various stages of criminal proceedings. The author emphasizes the need to develop a legal mechanism for the compulsory compensation for material and moral damage caused by a criminal offense.

Key words: prosecutor, civil action in criminal proceedings, damages, property and moral damage, criminal proceedings.

Постановка проблеми. Велике значення як для відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, так і для швидкого й повного розслідування у кримінальному провадженні має доказування характеру і розміру завданої ними матеріальної та моральної шкоди. Так, встановлення зазначених обставин відіграє важливу роль як для забезпечення відшкодування шкоди в повному обсязі, так і для правильної кваліфікації дій осіб, що скоїли правопорушення, призначення покарання тощо. У роботах багатьох авторів основна увага приділяється загальним положенням провадження по цивільному позову в порядку кримінального судочинства, та майже не дослідженими є питання стосовно особливостей позовної діяльності органів та посадових осіб, на яких покладається процесуальний обов'язок доказування за цивільним позовом у кримінальному процесі, зокрема прокурора.

Стан дослідження. Суттєвий внесок у розробку теоретичних і практичних проблем, що виникають під час позовного провадження в кримінальному судочинстві, здійснений в роботах таких науковців-фахівців: В.А. Азарова, С.А. Альперта, Ю.В. Бауліна, М.І. Гошовського, Ю.М. Грошевого, 3.3. Зинатуллина, Я. Клименка, Є.Г. Коваленко, О.П. Кучинської, В.Т. Маляренка, М.Я. Никоненка, Е.С. Никулина, Т.М. Присяжнюка, М.А. Чельцова, Ю.В. Циганка, В.С. Шадрина та ін.

Саме тому метою статті є визначення діяльності прокурора як одного із суб'єктів, на яких покладається процесуальний обов'язок підтримання та доказування за цивільним позовом про відшкодування матеріальної або моральної шкоди в рамках кримінального судочинства, предмета доказування за цивільним позовом вказаної категорії, а також окреслення особливостей прокурорсько-представницьких правовідносин у кримінальному судочинстві.

Виклад основного матеріалу. Сучасна держава бере на себе зобов'язання зі збереження та захисту честі і гідності, життя і здоров'я людини та громадянина, особистої свободи і власності. Держава гарантує потерпілому від правопорушення право на компенсацію збитків, але, як показує практика, на сьогодні відсутній чіткий правовий механізм, який дозволив би в нових політичних та економічних умовах забезпечити обов'язкове відшкодування матеріальної та моральної шкоди, збільшивши при цьому вартість усіх майнових прав людини.

Відсутність належного, чітко врегульованого захисту права власності призводить до падіння престижності органів державної влади, правоохоронних органів, збільшення правового нігілізму.

Ця ситуація вимагає прийняття науково обґрунтованих кардинальних рішень щодо зміни такої обстановки. Якщо в даний час не вживати законодавчих та практичних заходів щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої правопорушеннями, то це спричинить погіршення економічного стану держави та матеріального благополуччя громадян.

Засобом відшкодування майнової шкоди від злочинних посягань є цивільний позов у кримінальному процесі, ефективне використання якого дозволить вирішити комплекс значущих завдань - максимально повно компенсувати юридичним та фізичним особам шкоду, якої вони зазнали від вчиненого кримінального правопорушення.

Значну роль у вирішенні нагальних завдань законодавчого регулювання проблем, пов'язаних із відшкодуванням майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, відіграє участь прокурора в пред'явленні і підтриманні цивільного позову, який може розглядатися в порядку кримінального провадження лише за одночасної наявності таких трьох умов: 1) матеріального або морального збитку, якого зазнав потерпілий, 2) ознак складу злочину в діях обвинуваченого, 3) причинного зв'язку між діями обвинуваченого і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б однієї із зазначених умов вимоги про відшкодування шкоди не можуть розглядатися в рамках кримінального провадження. Сама можливість спільного розгляду цивільного позову і кримінального провадження сучасними дослідниками вбачається в наявності єдиного юридичного факту, що лежить в основі притягнення особи до кримінальної та цивільної відповідальності в тих випадках, коли правопорушенням заподіяно майнову або моральну шкоду. Отже, діяльність прокурора з пред'явлення і підтримання цивільного позову в кримінальному провадженні необхідно розглядати як спрямовану на виконання покладених на нього завдань у сфері кримінального судочинства, серед яких першочерговим є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь.

Враховуючи цивільно-правовий характер інституту цивільного позову в кримінальному провадженні, прокурор повинен керуватися положеннями цивільного та цивільно-процесуального законодавства щодо визначення розміру шкоди, форми позовної заяви та ін. Звертає на себе увагу і той факт, що окремі дослідники пропонують розглядати діяльність прокурора з пред'явлення і підтримання цивільного позову в кримінальному провадженні в контексті функції представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді, і, відповідно, на зазначену діяльність поширюються норми щодо прокурорського представництва.

Так, Закон надає право прокуророві захищати інтереси держави і суспільства шляхом пред'явлення та підтримання цивільного позову в кримінальному судочинстві. однак правові механізми реалізації цього права в кримінально-процесуальному законодавстві визначені досить розпливчасто, у зв'язку з чим на практиці виникають проблемні ситуації, пов'язані з визначенням процесуального статусу прокурора при пред'явленні ним цивільного позову в кримінальному провадженні: його процесуальні взаємини зі слідчим, який веде кримінальне провадження, по якому заявлено цивільний позов для захисту майнових інтересів особи, потерпілої від правопорушення; співвідношення і реалізація прав цивільного позивача і цивільного відповідача при підтримці прокурором позову та інші.

Кримінальний процесуальний закон не містить чітко визначених положень з приводу пред'явлення або підтримки прокурором цивільного позову та не передбачає переваги прокурора перед іншими особами, наділеними правом заявлення цивільного позову в кримінальному процесі. Разом із тим історична роль органів прокуратури саме в період побудови правової держави і загальної економічної нестабільності пред'являє підвищені вимоги до прокурорів щодо забезпечення ними верховенства права, справедливості і порядку. У зв'язку з цим в юридичній літературі склалися суперечливі підходи до вирішення цього питання.

Зокрема, Л.Л. Нескородженна зазначає, що вимога особи, яка зазнала збитків від вчинення злочину, про відшкодування даної шкоди в таких випадках є не обов'язковою.

А.В. Лапкин дотримується думки, що в разі пред'явлення цивільного позову прокурором вимога потерпілого також має місце, але формулює, висуває і підтримує його прокурор в інтересах останнього. Остання точка зору видається більш обґрунтованою, оскільки ч. 1 ст. 61 КПК вказує як на умову визнання особи цивільним позивачем пред'явлення вимоги про відшкодування збитків. З іншого боку, в якості такої вимоги виступає власне цивільний позов.

У юридичній літературі звертається увага на те, що від людини вимагається окрема заява або в протоколі допиту робиться відповідна відмітка про її бажання бути цивільним позивачем. тому, на наш погляд, приводами для пред'явлення або підтримки цивільного позову прокурором може бути як звернення особи, якій злочином заподіяно шкоду, за сприянням про її відшкодування до прокуратури, так і приватне виявлення прокурором підстав і умов для пред'явлення цивільного позову в інтересах особи. При цьому очевидно, що наявність звернення є оптимальним варіантом, оскільки дозволяє з'ясувати дійсне волевиявлення особи щодо відшкодування шкоди, його виду та обсягу і т. д. З іншого боку, відсутність такого звернення не може розглядатися як перешкода для пред'явлення цивільного позову прокурором, оскільки він при цьому керується засадою публічності і не потребує наявності волевиявлення зацікавлених осіб на вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Необхідно підкреслити, що у випадку, коли прокурор пред'являє або підтримує цивільний позов, він не стає цивільним позивачем, оскільки їм може виступати тільки особа, яка понесла збиток від злочину. відповідно, пред'явлення цивільного позову прокурором повинно вести до визнання особи, в інтересах якої він пред'явлений, цивільним позивачем. Прокурор не згадується серед суб'єктів прийняття рішення про визнання особи цивільним позивачем, що, на наш погляд, також є прогалиною в законодавстві.

При розгляді даної проблематики варто підтримати Д.К. Бокова, який зазначає, що заявлення або підтримання цивільного позову прокурором у кримінальному судочинстві - це виражена у встановленій процесуальній формі вимога прокурора на захист інтересів фізичних і юридичних осіб, які зазнали майнової чи моральної шкоди від кримінального правопорушення, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого чи інших осіб, які несуть майнову відповідальність за їхні дії, про відшкодування цієї шкоди, заявлена до суду та розглядувана спільно з кримінальним провадженням або в порядку цивільного судочинства, та пропонує низку таких положень: